Скринькові поховання висоцької культури в межиріччі Збруча і Стрипи

Микола Бандрівський. Скринькові поховання висоцької культури в межиріччі Збруча і Стрипи. Львів: Логос, 1994. - 163 с.: іл.

В монографії подано результати досліджень пам’яток висоцької культури Західного Поділля. Розглядаються проблеми генезису висоцьких племен, їх зв’язки з носіями сусідніх культур – чорноліської, лужицької і голіградської групи фракійського гальштату.

Виділено групу скриньових поховань VIII – початку VI ст. до н. е., визначається хронологія і територія поширення її пам’яток. Аналізуються імпортні вироби з гальштатського кола культур Центральної і Південно-Східної Європи.

Для археологів, істориків, краєзнавців, а також для всіх, хто цікавиться історією рідного краю.

Scribd

Дивіться також:

Драма без катарсису: сторінки літературного життя Львова першої половини XX століття. Книга 1

Бгагавадгіта (Божественна пісня): з санскриту

Над рікою часу: Західноукраїнська поезія 20-30-х років

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Ігоря Соляра переобрано на посаду директора Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України!

Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України сердечно вітає члена-кореспондента Національної академії наук України, доктора історичних наук, професора ІГОРЯ ЯРОСЛАВОВИЧА СОЛЯРА з обранням на посаду директора Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України!

Презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра

18 червня 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра. У своєму виступі він окреслив стратегічні напрями розвитку наукової установи, зосередив увагу на потребі підвищення якості наукових досліджень, розширення міжнародної співпраці, підтримки молодих науковців та впровадження сучасних підходів до організації наукової діяльності. Окрему увагу було приділено питанням збереження наукових традицій Інституту, розвитку міждисциплінарних досліджень, а також посиленню ролі установи в суспільному та гуманітарному просторі України. Після презентації програми Ігоря Соляра відбулося її обговорення, під час якого наукові співробітники Інституту мали можливість поставити запитання та висловити власні пропозиції щодо подальшого розвитку наукової установи.