Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 30

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 30: Український визвольний рух ХХ століття / [гол. редкол. Микола Литвин, упоряд. і наук. ред. Михайло Романюк]. НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2017. – 374 с.

У збірнику висвітлено маловідомі аспекти українського національно-визвольного руху ХХ століття. Проаналізовано передумови державотворчих процесів на українських землях, розбудову Західно-Української Народної Республіки, участь у них провідних політичних діячів. Розглянуто історіографічні та методологічні проблеми вивчення боротьби ОУН та УПА, їх роль у системі загальноєвропейських антиколоніальних рухів опору, еволюцію ідеології, стратегії і тактики, взаємини із сусідніми народами під час Другої світової війни, форми й методи винищення націоналістичного підпілля радянським тоталітарним режимом, а також історії повстанського руху з погляду регіоналістики, біографістики та фольклористики.




Завантажити оригінал



Дивіться також:

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 29
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 24
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 28
Оголошення:
Новини:

Відбувся науковий семінар Валентини Прокіп на тему «Епістолярні скарби Драгоманових-Косачів: історія з багатьма невідомими»

21 жовтня 2025 року в гостинних стінах Львівського музею історії релігії відбувся черговий науковий семінар, співорганізаторами якого вже традиційно є відділи нової історії України, української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Львівський музей історії релігії. 

Науковці Інституту взяли участь у Міжнародній науковій конференції «Діалекти в синхронії та діахронії: дослідницькі парадигми в сучасній діалектології»

16–17 жовтня 2025 року в Інституті української мови НАН України (Київ) відбулася Міжнародна наукова конференція «Діалекти в синхронії та діахронії: дослідницькі парадигми в сучасній діалектології», що об’єднала понад 50 науковців із України, Польщі, Словенії, Болгарії.