Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 29

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – [гол. редкол. Іван Патер, упоряд. Любомир Хахула] ; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. Крип’якевича. – Львів, 2017. – Вип. 29: Ювілейний збірник на пошану Миколи Литвина. – 618 с.

Збірник містить наукові статті, присвячені актуальним проблемам історії та культури України. Аналізуються наукові та суспільно-політичні виклики, що постають перед сучасними істориками. Розглядаються особливості державно-соборного процесу в Україні у новітню добу. Окреслено дискусійні проблеми українсько-польських відносин від найдавніших часів до сучасності. Увага дослідників зосереджена на явищі історичної пам’яті як одного із викликів на шляху до євроінтеграції. Наукове видання приурочено до 60‑ліття доктора історичних наук, професора Миколи Литвина.

Редакційна колегія:

- Іван Патер (голова),
- Володимир Александрович,
- Леонтій Войтович,
- Микола Бандрівський,
- Олег Муравський,
- Ігор Соляр,
- Фкодосій Стеблій,
- Петро Шкраб’юк,
- Любомир Хахула (упоряд. та наук. ред.).

ISSN 2223-1196

Англомовна публікація:

Khrystyna Sholota. Ukrainian women’s organisations of Canada and their participation in gender equality movement.

Зміст:

ІСТОРИК ТА ІСТОPІЯ: МІСІЯ Й СУСПІЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ВЧЕНОГО

Валерій Смолій. Історик, влада, суспільство  3
Олег Муравський, Любомир Хахула. Осмислюючи віхи державності та соборності україни: до 60-річчя від дня народження Миколи Литвина  8
Володимир Великочий. Історія ЗУНР у науковій спадщині Миколи Литвина (спроба історіографічного нарису)   17
Ігор Скочиляс. Особливості історіописання київського християнства. Радянські реалії, діаспорна інтеграція та українська реабілітація  24

УКРАЇНА ХХ СТОЛІТТЯ: ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ У КОНТЕКСТІ ЕПОХИ

Станіслав Кульчицький. Марксизм-ленінізм у реальному вимірі (про природу комуносоціалізму)  40
Олександр Реєнт. Національна політика Російської імперії як каталізатор розвитку українського національного руху (1900−1917)  48
Микола Лазарович. Ідеологія Українських Січових Стрільців крізь призму їхньої атрибутики  60
Григорій Савченко. Перші керівні структури українського руху в Російській армії у 1917 році  67
Павло Ткачук, Леонід Кривизюк. Артилерія Галицької армії: формування, структура, озброєння  79
Богдан Луговий, Олена Лугова. Історія Бережанщини в часи ЗУНР  89
Анатолій Русначенко. Національна революція в Литві 1915–1921 років. Українські паралелі  99
Michał Klimecki. Polskie Biuro KC RKP(b) i Tymczasowy Komitet Rewolucyjny Polski. Sowietyzacja centralnych ziem Polski latem 1920 r.  117
Богдан Якимович. Постать Івана Куровця в політико-державницькому просторі Галичини (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.)  132
Руслана Труба. Українські визвольні змагання 1917–1921 років в оцінці Омеляна Терлецького  151
Ігор Соляр. Українська революція 1914–1923 років в національній пам’яті галичан у міжвоєнний період ХХ століття  157
Іван Монолатій. Ганс Кох – вояк, розвідник, вчений, “страхітливо нормальна людина”  165
Володимир Баран, Василь Токарський. Діяльність органів НКВС на Волині і в Східній Галичині: вересень–грудень 1939 року  175
Ігор Пилипів, Руслан Делятинський. Організаційна структура та соціальна діяльність духовенства Станиславівської єпархії в період німецької окупації  184
Дмитро Титаренко. Окупований Маріуполь влітку 1942 р.: за матеріалами звіту польової комендатури № 538  195
Василь Ільницький. Організаційно-кадрова робота і зв’язки в карпатському краї ОУН (1945–1954)  212
Віталій Соловей. Вінницький надрайонний провід ОУН(б): структура, пропагандивні заходи (1949–1951)  229
Олег Малярчук. Соціально-економічні процеси в західному регіоні Української РСР  238
Khrystyna Sholota. Ukrainian women’s organisations of Canada and their participation in gender equality movement  248
Олег Полянський. Історія України в дослідженнях Валентина Мороза  254

УКРАЇНА ПОЛЬЩА: МІЖ ІСТОРІЄЮ І ПОЛІТИКОЮ

Леонтій Войтович. Українсько-польське співжиття крізь віки: стереотипи і пошуки історичної правди  277
Stanisław Stępień. Przemyśl – wieloetniczne miasto na pograniczu polskoukraińskim. Dzieje wielokulturowości, jej utrata i próby odrodzenia  299
Ярослав Книш. Сілезькі П’ясти – претенденти на спадщину Романовичів?  316
Василь Тимошенко. Радзивілли на Житомирщині  325
Володимир Клапчук. Вузькоколійки Галичини кінця XIX – першої третини XX століть  331
Іван Патер. Українці та поляки у Галичині (березень 1917 – лютий 1918)  343
Наталія Рубльова, Олександр Рубльов. Генеральне консульство Другої Речіпосполитої у Києві за доби Великого Терору (1937–1938)  361
Оксана Руда. Особливості мовної політики Другої Речіпосполитої в освітній сфері  374
Руслана Давидюк. Проурядова діяльність українських політичних емігрантів у Волинському воєводстві в першій половині 20-х років ХХ століття  387
Марина Чебан. Осередки української історичної науки у Львові (1919–1939)  397
Володимир Комар.“Бюлетень польсько-український” у суспільно-політичному житті Галичини в 1932–1938 роках  406
Тарас Горбачевський. Польські громадські літературні товариства в суспільно-культурному житті міжвоєнного Львова  415
Віталій Виздрик. Зміни у структурі селянського землеволодіння Галичини в міжвоєнний період  424

КУЛЬТУРА УКРАЇНИ: НА МЕНТАЛЬНІЙ МАПІ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Іван Паславський. Львівський “Адельфотес” 1591 р. у контексті гуманістичних студій в Україні в кінці ХVІ – першій половині ХVІІ ст.  432
Костянтин Кондратюк. Дмитро Бантиш-Каменський – автор першої наукової книги з історії України  441
Василь Горинь. Поетична перлина Шашкевича (аналіз та інтерпретація вірша “Веснівка”)  448
Петро Шкраб’юк. На шляху до “тюрми народів”  455
Роман Голик, Маpта Надрага. Проходи історією й мандрівки пам’яттю: образ Львова у нарисах Івана Крип’якевича й Олександра Надраги  472
Ольга Гуль. Луція Харевічова: штрихи до біографії  487
Степан Гелей. Українське педагогічне товариство “Рідна школа” – національний символ українського шкільництва в Галичині (1881–1939)  496
Володимир Наконечний. Часопис “Наш лемко” – феномен української періодики міжвоєнного часу  520
Степан Борчук. “Енциклопедя українознавства”: мотивація виникнення, тематичне наповнення  529
Феодосій Стеблій. Спомин про взаємини зі Степаном Заброварним  534

СУЧАСНА УКРАЇНА ТА ЄВРОПА: ПОЛІТИЧНІ КОЛІЗІЇ І ДИСКУРСИ ПАМ’ЯТІ

Орест Красівський. Україна в системі безпеки ЄС. Зовнішні та внутрішні загрози  537
Олексій Попович. Український визвольний рух середини ХХ століття: державна комемораційна політика (2005–2014)  545
Олег Муравський. Автономні націоналісти в Україні: ідеологія, державотворча програма  555
Оксана Каліщук. Політичні дискусії щодо волинських подій у польському парламенті  563
Юлія Павлів. Депортація українців з українсько-польського прикордоння 1944–1951 рр.: особистісний та медійний дискурси  572
Олег Піх. Українсько-польські відносини в період президентства Віктора Ющенка (2005–2010): асиметрія очікувань і можливостей  584
Любомир Хахула. Долаючи травматичне минуле: Україна в суспільно-політичній думці Польщі  605

Переглянути матеріали збірника:

  




Дивіться також:

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 30
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 24
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 28
Оголошення:
Новини:

Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»

У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».