ПЕРШИЙ ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ РУСЬКИХ ЧИТАЛЕНЬ У ГАЛИЧИНІ (1848–1850)

Автор
Олександр СЕДЛЯР
DOI
10.33402/up.2020-13-119-136
Анотація
За матеріалами кореспонденції та спогадів, а також опублікованих джерел у дослідженні проаналізовано передумови створення та організацію руських читалень у Галичині, охарактеризовано номенклатуру літератури, яку отримали чи мали отримати учасники читалень для спільного користування, їхню мету та завдання. З’ясовано, як, де і ким були організовані перші руські читальні в Галичині у 1848–1850 рр., описано проблеми, з якими стикалися перші читальні, їхні форми діяльності для заохочення суспільства до розвитку. Підраховано кількість читалень, що діяли в Галичині. Простежено, що певний час реально діяли лише коломийська окружна читальня і трохи згодом читальня в Греко-католицькій семінарії. Досліджено причини майже цілковитої невдачі організаторів і керівників читалень, які не змогли забезпечити їхнього функціонування взагалі або на тривалий час. Розкрито діяльність Окружної читальні в Коломиї та руських читалень міста Львова. Підкреслено особливий вплив революції 1848 р. на створення читалень, що привело до зацікавлення своєю історією галицьких русинів (українців). На основі цього дослідження зроблено кілька висновків. По-перше, з’ясовано, що під впливом зростання громадської та національно-культурної активності в 1848–1850 рр. виникли спроби організувати діяльність перших у Галичині руських читалень. Саме це спонукало до заснування окружної читальні в Коломиї, двох читалень у Львові (в Народному Домі та Греко-католицькій духовній семінарії). По-друге, виявлено, що перші руські читальні в Галичині були товариствами чи не винятково руської інтелігенції, до яких не входили селяни та міщани. По-третє, читальні були одним з елементів сепарації русинів від галицьких поляків у національно-культурному житті. Брак місцевих руських видань, складнощі з доставкою необхідної літератури з-за кордону і неготовність галицьких русинів до такої нової форми організації громадського життя, самоосвіти і дозвілля не дали змоги першим руським читальням проіснувати тривалий час
Ключові слова
історія руських читалень, історія читання в Галичині, Народний Дім у Львові, Коломия, Я. Головацький
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Oleksandr SEDLIAR
DOI
10.33402/up.2020-13-119-136
Annotation
Based on the materials of correspondence and memoirs, as well as published sources, the study analyzes the preconditions for the creation and organization of Ruthenian reading  135 rooms in Halychyna, describes the nomenclature of literature that readers received or should have received for common use, their purpose and objectives. It is found out how, where and by whom the first Ruthenian reading rooms in Halychyna were organized in 1848–1850, the problems faced by the first reading rooms, their forms of activity to encourage society to develop. The number of reading rooms operating in Halychyna has been estimated. It is traced that for some time actually operated only the Kolomyia district reading room and a little later the reading room in the Greek-Catholic seminary. Are investigated the reasons for the almost complete failure of the organizers and heads of reading rooms, who failed to ensure their functioning either at all or for a long time. The article reveals the activities of the District Reading Room in Kolomyia and Ruthenian reading rooms in Lviv. The special influence of the Revolution of 1848 on the creation of reading rooms was emphasized, which led to the interest of Halychyna Ruthenians (Ukrainians) in their history. Based on this study, are drawn several conclusions. Firstly, it was found that under the influence of the growth of public and national-cultural activity in 1848–1850, attempts were made to organize the activities of the first Ruthenian reading rooms in Halychyna. This is what prompted the establishment of a district reading room in Kolomyia, two reading rooms in Lviv (in the Narodnyi Dim and the Greek-Catholic Theological Seminary). Secondly, it was found that the first Ruthenian reading rooms in Halychyna were societies of almost exclusively Ruthenian intelligentsia, which did not include peasants and burghers. Thirdly, reading rooms were one of the elements of the separation of Ruthenians from Halychyna Poles in national and cultural life. The lack of local Ruthenian publications, difficulties in delivering the necessary literature from abroad, and the unpreparedness of Halychyna Ruthenians for such a new form of organization of public life, self-education, and leisure as a reading room prevented the first Ruthenian reading rooms from surviving for a long time
Keywords
history of Ruthenian reading societies, history of reading in Halychyna, Narodnyi Dim in Lviv, Kolomyia, Ya. Holovatskyi.
Оголошення:
Новини:

Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»

У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».