ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ДИСКУСІЇ НАВКОЛО ПРОБЛЕМИ САБОТАЖІВ І ПАЦИФІКАЦІЇ 1930 РОКУ НА СТОРІНКАХ ЛЬВІВСЬКОЇ ПРЕСИ, ЇХНІЙ ВПЛИВ НА МІЖНАЦІОНАЛЬНІ ВЗАЄМИНИ І БЕЗПЕКУ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

Автор

Адам ОСТАНЕК

DOI

10.33402/up.2020-13-224-242

Анотація

Засоби масової інформації завжди були інструментом пропаганди. Нерідко, особливо в критичних ситуаціях, їх використовували для ведення відкритих воєн з метою нав’язування широким масам конкретних політичних поглядів. Через колосальний вплив медіа на суспільство такі баталії відображались на безпеці держави. Якщо суперечки мали локальний характер, то наслідки пресової війни були обмеженими, та в разі виходу чвар за межі держави все ставало куди серйозніше – від втрати авторитету до напруження в міжнародних відносинах. Польсько-українські дискусії в медіапросторі щодо саботажів українських націоналістів і нібито репресій з боку польської влади влітку 1930 р. на території Східної Малопольщі мали величезний вплив на безпеку Другої Речі Посполитої. У першій фазі пресової війни результатом стало погіршення і без того не найкращих взаємин між поляками й українцями у відродженій Польській державі. Друга фаза призвела до того, що Ліга Націй під тиском громадської думки і частини політичного істеблішменту прийняла дев’ять скарг проти Польщі. Внаслідок цього авторитет і репутація Польщі на міжнародній арені похитнулися, а в багатьох країн виник негативний образ Речі Посполитої. Інтенсифікація саботажів у Східній Малопольщі викликала інтерес польської, української і західноєвропейської преси. Мовчання українських політиків, інтелігенції і духовенства погіршувало ситуацію, адже польська преса звинувачувала всіх українців в антидержавній діяльності. Вважали, що мовчання означає тиху згоду. Українці вступили в медіальну війну одразу після впровадження режиму пацифікації. Медійна війна мала двоякі наслідки. Всередині держави загострилися міжнаціональні суперечності, на міжнародній арені антипольська пропаганда породжувала ворожість до Речі Посполитої. До позитивних аспектів належало те, що частина українців, яка не погоджувалася з тактикою УВО/ОУН, намагалася знайти шляхи до порозуміння

Ключові слова

Друга Річ Посполита, Східна Малопольща, польсько-українські відносини, безпека, львівська преса

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Adam OSTANEK

DOI

10.33402/up.2020-13-224-242

Annotation

Media always constituted the tool for conducting operations about propaganda character. Frequently, particularly in extreme situations, they were also used to lead hot wars to promote determined political opinions or rightness. On account of the intense influence of media on societies, all such battles affected the state security system. If the dispute had character exclusively regional, effects of the press war were curbed; if the press dispute exceeded national borders, its consequences were definitely greater – from damaging the authority to international stigmatizing. The Polish-Ukrainian media dispute, which exploded around coercive action, taken concerning sabotage conducted by Ukrainian nationalists in the summer months of 1930 in Eastern Małopolska, had enormous meaning for the security system of the Second Polish Republic. In the first phase, it had a significant influence on worsening, and this way not best already, of Polish-Ukrainian relations in the Polish state. In the second phase, after triggering the defamatory campaign off at the Polish address on the international arena, it resulted in the League of Nations accepting nine complaints against Poland under pressure from public opinion and part of the influential politicians. It took effect with the annual proceeding of the matter what damaged the authority of Poland in the international arena as well as strengthened the adverse image of the Republic in many countries.

Keywords

Second Polish Republic, Eastern Malopolska, Polish-Ukrainian relations, security, Lviv press

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»

У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».