УСНІ НАРАТИВИ ПРО ДИТИНСТВО ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ЕМОЦІЙ РАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА 1970–1985 РОКІВ
Автор
Ірина ДЕРЕВЧУК
DOI
10.33402/up.2020-13-289-301
Анотація
У центр наукових пошуків поставлено емоції радянської дитини, які значною мірою відображають спосіб прийняття/вираження її власного ставлення до навколишніх
подій та світу. Саме емоції супроводжували людину все її життя, значною мірою зумовлювали вчинки, запускали чи призупиняли механізми пам’яті та формування спогадів,
що впливали на процес пригадування в дорослому віці. Проаналізовано інтерв’ю жінок
та чоловіків як першоджерела для дослідження емоцій радянської дитини. Такі усні
джерела передбачають роботу з «емоціями в квадраті» – почуттями, які супроводжували респондента під час описуваної ситуації в минулому, та відчуттями безпосередньо
під час запису інтерв’ю. Визначено різницю між емоційним забарвленням наративів
відповідно до гендеру, соціальних ролей та значущості конкретної події, яка була відкладена в пам’яті. Крізь призму емоцій досліджено заангажований ідеологічний світ та
приватний. Суспільне життя, яке проходило під знаком пропаганди, накладало власний
«емоційний режим» на повсякдення, ховаючи за ширмою «беземоційності» обурення
та неприйняття, а також віру в радянські ідеали й захоплення організацією святкувань.
Діти були огорнуті почуттям безпеки – як у батьківській хаті, так і в державі загалом.
Саме безпека була «емоційним кодом» дитинства та визначала площину для вираження
інших емоцій та почуттів. Проаналізовано спектр позитивних (радість, захоплення)
та негативних (страх, обурення) дитячих емоції, моделі їхньої появи та відмінності у
вираженні відповідно до особистого характеру та суспільних змін. Приватне життя,
яке значною мірою визначали соціальні умови та рівень забезпеченості батьків, формувало ширший кут для творення власного ставлення до подій, а отже, давало змогу
виявляти свої емоції та почуття по-різному, що сприяло становленню основ характеру
та системи цінностей дитини. Обґрунтовано способи розуміння, спроби інтерпретацій
та еволюцію історичних підходів до дослідження емоцій.
Ключові слова
дитинство, емоції, позитивні емоції, негативні емоції, беземоційність, емоційні коди, емоційний режим СРСР, усні наративи
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Iryna DEREVCHUK
DOI
10.33402 / up.2020-13-289-301
Annotation
In this article, the emotions of a Soviet child are put into the center of scientific research,
which largely reflects the way of accepting/expressing its own attitude to surrounding events
and the world. Еmotions exactly accompanied a human all life, greatly influenced on acts and
started or halted the mechanisms of memory and the forming of remembrances, that influences the process of remembering in adult age. Analyzed interviews of women and men as
primary sources to study the emotions of a Soviet child. Such oral sources involve working
with «emotions in a square» – the feelings that accompanied the respondent during a described
situation in the past, and feelings that occur directly during the recording of the interview. The
differences between the emotional coloring of narratives according to gender, social roles,
and the significance of a specific event that was stored in memory are determined. Through
the prism of emotions, the engaged ideological world and the private world are investigated.
Public life that passed under the sign of propaganda laid on the own «emotional mode» on a
daily occurrence, hiding behind a screen «no emotion» indignation and non-acceptance, and
also faith in soviet ideals and infatuation for the organization of celebrations. The children
were wrapped with a sense of security, the same as in the parental home and in the state as a
whole. The security was that «emotional code» of childhood, and it became the platform for
the expression of other emotions and feelings. The spectrum of positive (joy, fascination) and
negative (fear, indignation) children’s emotions, models of their appearance and difference in
expression in accordance with the personal character and public changes are analyzed. Private
life, which was largely determined by social terms and the well-being of parents, gave a wider
corner for the display of children’s own attitude toward events, thus allowed them to show
the emotions and feelings on anything, lying down in forming character bases and values
Keywords
childhood, emotions, positive emotions, negative emotions, immortality,
emotional codes, emotional regime of the USSR, oral narratives.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
У березні 2024 року науковці відділу
української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли
участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці
актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету
«Львівська політехніка».
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».