ЯК ПИСАТИ НОВІТНЮ ІСТОРІЮ МАЛОГО МІСТА НА УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОМУ ПОГРАНИЧЧІ: (НЕ) ПОВЕРНЕННЯ БАГАТОКУЛЬТУРНОСТІ ТА ПОШУКИ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ (НА ПРИКЛАДІ ЖОВКВИ)
Автор
Василина ПАСТЕРНАК
DOI
10.33402/up.2020-13-325-342
Анотація
На основі усноісторичних джерел, архівних матеріалів і місцевого інформаційного простору проаналізовано сучасні історико-культурні інтерпретації минулого
Жовкви. З’ясовано, що в досліджуваний період міська громада пройшла через етап
спотворення та виключення з історії міста багатокультурного минулого (заміненого
історією, написаною з радянського дискурсу) до відновлення історичної пам’яті та
переосмислення локальної історії, зокрема через співвідношення українського гранд-наративу з родинними спогадами. На підставі методики контент-аналізу в усній історії,
що дає можливість поставити у фокус особистісне розуміння історії громади людиною,
досліджено пам’ять про минуле міста, його визначних осіб та події; наведено оцінки
історичних постатей польської, української, єврейської спільнот, що жили у місті,
були його фундаторами, культурними представниками. Через призму родинних і особистих життєвих досвідів мешканці сучасної Жовкви пізнають і осмислюють поняття
багатокультурності. Наведені у статті історії трьох жовківських родин відображають
своєрідність життя в малому містечку на українсько-польському етнічному кордоні.
Перша мікроісторія української сім’ї, яка сягає трьох поколінь, дає змогу проілюструвати взаємини в поліетнічному місті, а також прихід «радянського» до Жовкви.
Друга зосереджена на пам’яті змішаної польсько-української родини та взаєминах з
українцями під час Другої світової війни. Третя стосується єврейської сім’ї та спогадів
про зниклу сторінку іудейської спільноти міста. Наведені сюжети засвідчують, що в
повсякденному житті міжнаціональні суперечності відчувалися радше як елемент побутового спілкування, а не національні протиріччя та незгоди, а головним для кожного
було осмислення і трактування Жовкви як свого рідного міста й осередку багатокультурного та різноманітного світу
Ключові слова
Жовква, локальна історія, історична пам’ять, Ян ІІІ Собеський,
українсько-польське пограниччя, локальна ідентичність, Станіслав Жолкевський.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Vasylyna PASTERNAK
DOI
10.33402/up.2020-13-325-342
Annotation
The article analyzes the historical and cultural interpretations of Zhovkva’s past on the
basis of oral historical sources, archival materials and the local information space. During
the study period, the urban community went through a stage of distortion and exclusion
from the history of the city of a multicultural past (replaced by history, written from the
Soviet discourse), to the restoration of historical memory and rethinking local history, in
particular, through the correlation of the Ukrainian grand narrative with related memories.
Based on the method of content analysis in oral history, which makes it possible to focus on
the personal understanding of the history of society by a person, the memory of the past of
the city, its prominent figures and events were investigated; estimates of historical figures of
the Polish, Ukrainian, Jewish communities lived in the city that were its founders, cultural
representatives are given. Through the prism of family and personal life experiences, residents
of the modern Zhovkva learn and comprehend the concept of multiculturalism. The stories of
three families from Zhovkva in the article show the peculiarity of life in a small town on the
Ukrainian-Polish ethnic border. The first microhistory of the Ukrainian family, which reaches
three generations, allows us to illustrate both the relationship in a multi-ethnic city and the
arrival of the «Soviet» in Zhovkva. The second is focused on the memory of a mixed Polish-Ukrainian family and relations with Ukrainians during World War II. The third concerns the
Jewish family and the memories of the missing history of the Jewish community in the city.
The plots show that in everyday life, ethnic contradictions were felt rather as an element of
everyday communication, rather than national contradictions and differences, whereas the
main thing for everyone was the understanding and interpretation of Zhovkva as his native
city and organization of a multicultural and diverse world.
Keywords
Zhovkva, local history, historical memory, Jan III Sobieski, Ukrainian-Polish
border, Jews, Stanisław Żółkiewski, Poles.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
У березні 2024 року науковці відділу
української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли
участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці
актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету
«Львівська політехніка».
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».