Дубницька хроніка як джерело з історії боротьби за спадщину Романовичів у ХІV столітті
Метою статті визначено залучення угорської Дубницької хроніки XIV ст. для спростування стереотипів, які сформувалися у процесі досліджень боротьби за спадщину Романовичів (1340–1434), зокрема Казимирівської легенди. Методологію дослідження побудовано на принципах історизму, об’єктивності, багатофакторності та всебічного аналізу. Використано системний і структурний методи. На підставі аналізу окремих епізодів угорської Дубницької хроніки XIV ст., сформованої на надійних джерелах, спростовано усталені стереотипи про приєднання галицьких земель до Польського королівства в 1340 р. як законне успадкування польським королем Казимиром ІІІ на підставі рішення Вишеградського з’їзду 1338 р. і про подальшу боротьбу за спадщину Романовичів між Польщею, Литвою та Золотою Ордою, не беручи до уваги місцеву давньоукраїнську еліту Руського королівства (Галицько-Волинської держави).
Констатовано, що приєднання галицької частини Королівства Русі до Польщі не відбулося 1340 р. чи 1349 р. Встановлено, що коли Болеслав-Юрій Тройденович почав шукати протидію небезпечного для його держави польсько-угорського зближення, Казимир ІІІ спочатку підтримав претензії на руський престіл іншого племінника, Владислава Земовитовича, а потім і сам втрутився в боротьбу за спадщину Романовичів, намагаючись домовитися з місцевим боярством. У висновках, опираючись передовсім на угорську Дубницьку хроніку, хроніку Яна з Чарнкова, з якої черпав Длугош, та фрагменти інших окремих німецьких і польських хронік, а також нечисленний актовий матеріал, пов’язаний із діяльністю князя Любарта-Дмитра Гедиміновича, показано вразливі сторони наявних стереотипів і причини їхньої появи, зокрема пов’язаних із Казимирівською легендою, а також основними етапами боротьби за спадщину Романовичів протягом 1340–1434 рр. та дискусією навколо них.
The purpose of the article is to apply the 14th century Hungarian Dubnici chronicle in dismantling the existing historical stereotypes, that were formed in the process of researching the struggle for the heritage of the Romanid dynasty (1340–1434), in particular, the «Cazimir’s legend». The research methodology is based on the principles of historicism, objectivity, multifactoriality and comprehensive analysis. The system and the structural methods are used. Proceeding from the analysis of individual episodes from the 14th century Hungarian Dubnici chronicle, which was based on reliable sources, the author refutes the established stereotypes on the incorporation of the Galician lands into the Kingdom of Poland in 1340 as their legitimate inheritance by the Polish king Casimir III staying in line with the decisions of the Visegrad Congress of 1337, together with a trend of considering the further struggle for the Romanids’ succession between the Kingdom of Poland, the Grand Duchy of Lithuania and the Golden Horde without taking into account the local ancient‑Ukrainian elite of the Kingdom of Rus’ (the Galicia–Volhynia state).
The accession of the Galician part of the kingdom of Rus’ to Poland did not take place in 1340 or 1349. When Boleslav-Yuriy Troydenovich began to look for countermeasures to the dangerous Polish-Hungarian rapprochement for his state, Casimir III first supported the claims to the Rus’ian throne of another nephew, Vladyslav Zemovytovich, and then himself intervened in the struggle for the inheritance of the Romanovychs, trying to negotiate with the local boyars. In the conclusions, primarily based on the Hungarian Dubnici chronicle, Jan of Czarnków’s chronicle, from which Jan Długosz drew, and fragments of the other German and Polish chronicles, as well as a few official documents, especially those connected with the actions of the prince Demetrius Liubartas, the article demonstrates the weak sides of the existing stereotypes and the causes of their appearance, with particular attention being paid to the «Cazimir’s legend», as well as the main stages of the struggle for the Romanid dynasty heritage during the years 1340–1434 and the discussion surrounding them.
the Dubnici chronicle, Jan of Czarnków’s chronicle, the Kingdom of Rus’, George II Boleslav, Casimir III the Great, Demetrius Liubartas, the «Cazimir’s legend».