Відбулася Міжнародна наукова конференція «AD FONTES. Джерела діалектологічних студій»

2022-12-02

24–25 листопада 2022 року в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України у Львові відбулася Міжнародна наукова конференція «Ad Fontes. Джерела діалектологічних студій», проведена в рамках наукового семінару «Актуальні проблеми діалектології» (засідання 18). Організатори конференції – відділ української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України і Мовознавча комісія Наукового товариства ім. Шевченка.

У конференції взяли участь діалектологи з різних наукових та освітніх осередків України, а також із Польщі (Варшава, Познань, Лодзь, Люблін, Кельце), Чехії (Прага), Норвегії (Тромсьо).

Вітальне слово виголосили директор Інституту д.і.н., проф. Ігор Соляр і заступник директора з наукової роботи, голова оргкомітету конференції д.ф.н. Тетяна Ястремська.

Упродовж першого дня конференції учасники дискутували щодо того, як залучати нові методи і підходи у вивченні говірок, заглиблювалися в теорію і практику лінгвогеографії, діалектного словникарства. Особливе зацікавлення викликала доповідь д-ра габ., проф. Януша Ріґера (Варшава, Польща), присвячена використанню діалектологічних досліджень для усної історії, їх винятковий евристичний потенціал для сучасного історика. Теоретичний і водночас прикладний характер мав виступ д.ф.н., проф. Івана Сабадоша (Ужгород), який стосувався лінгвогеографії. Професор звернув увагу слухачів на такі важливі аспекти роботи з діалектологічними атласами, як формування питальника, укладання карт і легенд до них та ін. У доповіді д-ра габ., проф. Дороти К. Рембішевської і д-ра габ., проф. Януша Сятковського (Варшава, Польща) ішлося про міждіалектні контакти, взаємовплив польських та українських говорів і проблему потрактування запозичень на мовному порубіжжі, а в доповіді д-ра габ., проф. Любові Фроляк (Люблін, Польща) – про роль усних і писемних текстів у відтворенні портрету редуктивної говірки (на матеріалі бойківських переселенських говірок на Донеччині). Д-р габ., проф. Єжи Сєроцюк (Познань, Польща) порушив проблеми діалектної лексикографії, практичних засад укладання словника і процесу словникарства. Сучасна українська етнологія стала предметом доповіді д.і.н., проф. Михайла Глушка, який акцентував увагу передусім на викликах, що постають перед цією наукою та висловив своє бачення перспективи її розвитку.

Робота конференції продовжилася у трьох секціях, тематично означених питаннями діалектної лексикографії, лексики і фразеології діалектної мови, етнолінгвістики та ін. На секції А у дослідницькому фокусі була діалектна лексикографія. Про новації діалектної лексикографії, зокрема про новації діалектного словникарства доповіла к.ф.н. Людмила Рябець (Київ), про авторський словник в діалектній та історичній лексикографії – голова Мовознавчої комісії НТШ, д.ф.н. Ганна Дидик-Меуш (Львів), про словник говірки як відображення мовної картини світу діалектоносія – к.ф.н. Тетяна Щербина (Черкаси). Науковістю й водночас емоційністю викладу відзначились виступи к.ф.н. Лесі Хомчак і к.ф.н. Людмили КолєснІк (Київ), які розкрили перед слухачами мовний світ переселенців із Надсяння та історію переселення замішанців. Про фонологічні риси, інтонаційну виразність мовлення носіїв українських говірок виголосила доповідь д.ф.н. Галина Кобиринка (Київ), а к.ф.н. Оксана Сімович (Львів) ознайомила з проблемою семантики символів та основними алгоритмами їх аналізу.

Доповіді, виголошені на секції Б, актуалізували проблеми лексикології: назви птахів у давніх і сучасних матеріалах з Великопольщі дослідила д-р габ. Юстина Кобус (Познань, Польща), назви флорооб’єктів – к.ф.н. Марина Поістогова (Київ), семантичне поле назв обладнання й інтер’єру – Катажина Заглоба (Познань, Польща), назви традиційних видів транспорту та комунікацій – к.ф.н. Галина Шкурко (Ужгород), а в доповіді к.ф.н. Олесі Харьківської (Ужгород) ішлося про особливості компаративних фразем в говірках Закарпаття. На етнолінгвістичних аспектах студій зосередили увагу Віра Розумна (Київ), що звернулася до образу Матері Божої, та к.ф.н. Ірина Романина (Львів), висловивши спостереження щодо концепту кара у мовній свідомості українців.

Різні аспекти діалектологічної проблематики репрезентовано в доповідях, виголошених на секції В: д-р філософії з філології Єлизавета Барань (Берегове) зосередила увагу на питаннях української діалектології в працях угорських науковців, а к.ф.н. Ольга Заневич (Львів) простудіювала граматики С. Смаль-Стоцького крізь призму діалекту. Нові технічні способи опрацювання польового матеріалу і його інтерактивної візуальної презентації запропонувала Ірина Дружук (Луцьк) у вигляді інтерактивних звукових карт.

На пленарному засіданні другого дня доповідачі зосередили увагу на таких двох важливих аспектах, як: методологія збору говіркового матеріалу і його опису в діалектологічних студіях і джерельна база словників українських говірок. Досвідом збирання говіркового матеріалу та формування джерельної бази для подальшого лексикографічного опрацювання поділилися д-р габ., проф. Ірена Ярос (Лодзь, Польща), д.ф.н., проф. Анатолій Поповський (Дніпро), д.ф.н., проф. Григорій Аркушин (Луцьк), д-р габ., проф. Станіслав Циган (Кельц, Польща) і д-р габ. Блажей Осовський (Познань, Польща). Важливо, що представники різних діалектологічних шкіл поділилися своїми спостереженнями, рекомендаціями та пропозиціями щодо дослідження, систематизації й опрацювання діалектних явищ.

У кількох доповідях прозвучали цікаві наукові спостереження про феномен діалектного тексту. Д.ф.н., проф. Ганна Мартинова (Черкаси) акцентувала увагу на тому, що він є особливим джерелом вивчення динаміки лексичної системи, а д.ф.н. Тетяна Гуцуляк (Чернівці) вважає його цінним джерелом для досліджень словотвору. Д-р філософії з філології Міхал Вашичек (Прага, Чехія) запропонував результати дослідження демінутивної функції суфіксів у південнокарпатських говірках за словниковими матеріалами Івана Панькевича. Важливим джерелом діалектологічних студій є епістолярії: д.ф.н., проф. Тамара Льоннгрен (Тромсьо, Норвегія) ознайомила наукове товариство з раритетними архівними матеріалами – епістолярною спадщиною Володимира Гнатюка, яка зберігається в Університеті Тромсьо в Норвегії, а проф. Світлана Богдан (Луцьк) проаналізувала західнополіський лексикон в епістолярному ідіолекті Лариси і Михайла Косачів. Напрацюваннями в галузі лексикографії й лексикології та міркуваннями щодо деяких аспектів формування джерельної бази поділилася д.ф.н. Тетяна Ястремська (Львів).

Така наукова подія – унікальна нагода для обміну ідеями, знаннями, досвідом, адже учасники конференції – автори й укладачі діалектних словників, відомі лінгвогеографи, упорядники й видавці діалектних текстів, автори різноаспектних дескриптивних праць із діалектології.

Конференція стала ще одним доказом незламності українців, які після ракетних обстрілів і в умовах відсутності електроенергії зуміли згуртуватись і провести цей науковий захід. Конференція також стала свідченням солідарності й непохитної підтримки наших колег і друзів із-за кордону, які допомагають та підтримують – словом і ділом – у цей непростий для України час.

2022-11-30 ДС


Читайте також:

2023-01-11
28 грудня 2022 р. під час засідання Президії НАН України молодший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Львів), кандидат історичних наук Юлія Артимишин презентувала доповідь "Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи досліджень".

2022-12-29
Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України висловлює співчуття аспірантці відділу новітньої історії Василині Зайцевій з приводу загибелі на війні її чоловіка Сергія.

2022-12-24
Щирі вітання з Різдвяними та Новорічними святами!

Оголошення:

Видання:

Дидик-Меуш Г., Слободзяник О. Українські краєвиди XVI-XVIII ст. Слово - текст - словник.