7–8 серпня 2024 р. на території Ужгородського замку Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького за грантової підтримки Національного фонду досліджень України відбувся Польовий семінар «Християнська фунеральна культура Середньовіччя і ранньомодерної доби». Це перший захід із низки запланованих в ході виконання проєкту «Між Сходом і Заходом: фунеральна культура заходу України від ХІ до XVIII століття. Міждисциплінарний аналіз». Програма семінару виявилася досить насиченою, що було обумовлене як спілкуванням фахівців з різних галузей науки (археологів, архітекторів, мистецтвознавців, істориків, реставраторів), ознайомленням з різними археологічними об’єктами, так і зустрічами з широкими колами громадськості.
7 серпня відбулася поїздка у Невицький замок, де дослідник фортеці Олександр Дзембас познайомив з результатами археологічних досліджень та реставрації твердині. Після повернення до Ужгородського замку присутні мали змогу ознайомитися з результатами багаторічних розкопок, що проводяться в межах колишньої церкви св. Юрія (Володимир Мойжес). В рамах цієї зустрічі обговорювалися проблеми, пов’язані з захистом та охороною археологічних пам’яток (Олег Осаульчук), особливістю вивчення реліктів фундаментів давніх архітектурних споруд (Юрій Лукомський), закономірностями розпланування комплексів, що складаються із храмів та цвинтарів (Віра Гупало), методики дослідження цегляних гробниць (Ірина Луцик) та мурованих склепів (Володимир Мойжес).
8 серпня відбулося теоретичне засідання, на якому було виголошенню десять наукових доповідей. Розглядалися проблеми, пов’язані зі змістом поняття фунеральна культура, особливістю джерельної бази та її значення у вивченні складових етапів жалобного дійства (В. Гупало); аналіз окремих категорій поховань у княжу добу на прикладі поховань із кам’яними «подушками» (І. Луцик); проблеми датування і стильових особливостей сюжетів фрескового розпису Горянської ротонди (М. Приймич), що є визначальним й у контексті наявного біля неї некрополя; екскурс у події, пов’язані з чернечим середовищем у середині XVII ст. (В. Фенич), розуміння чого є важливим у контексті відображення присутності різних чернечих згромаджень на Закарпатті через елементи фунеральної культури. Низку доповідей присвячено різним аспектам археологічних досліджень некрополів. Цікавою була інформація про початки та обставини розкопок церкви св. Юрія на Ужгородському замку (П. Пеняк), рештки найдавніших нагробків (І. Прохненко) та життєпис Балінта Другета (О. Дзембас). В інших доповідях представлено результати дослідження поховань на пам’ятках з різних теренів, де розглядалися комплекси як в межах внутрішньохрамових некрополів (Ю. Лукомський), так і міського цвинтаря (О. Осаульчук). Підвищену цікавість викликала екскурсія по експозиції музею, де виставлено речовий інвентар з розкопок поховань у церкві св. Юрія (аксесуари до головних уборів, верхнього одягу, взуття, а також оздоби, монети, зброя, кахлі, посуд тощо), яку провів автор розкопок В. Мойжес.
Також учасники заходу оглянули експозицію Археологічного музею ім. проф. Е. Балагурі Ужгородського національного університету, екскурсію якою провів Ігор Прохненко.
Підсумком Польового семінару було активне обговорення порушуваних тем, зацікавлення археологічними знахідками, глибше розуміння різних аспектів, пов’язаних з жалобними процесами, ритуалами та обрядодіями. Учасники висловилися за проведення подібних зустрічей на регулярній основі, що переконує в актуальності окресленої тематики.
