21–23 травня 2025 року у відділі археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася ювілейна ХХ Міжнародна наукова конференція «Археологія заходу України». Співорганізаторами заходу виступили Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України та Державний історико-культурний заповідник міста Дубно.
У роботі конференції взяли участь понад 40 науковців з України, Польщі, Швеції.
З вітальним словом до учасників конференції звернувся заступник директора Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Олег Костюк. Він розповів про важливість діяльності археологів в умовах повномасштабної війни, згадав колег-археологів, які відійшли до вічності і побажав присутнім плідної роботи під час засідань. Олег Осаульчук в вітальному слові акцентував на потребі збереження культурної спадщини і ролі у цих процесах археологів.
Завідувачка відділу археології Наталя Булик презентувала фотоспогади з історію конференцій «Археології заходу України», розповіла про еволюції цього наукового форуму з двадцятилітньою історією і окреслила подальші перспективи.
Із циклом цікавих та актуальних доповідей виступили дослідники, які проводять інтердисциплінарні дослідження на палеолітичних пам’ятках, зокрема, професор Андрій Богуцький, Олена Томенюк, Руслан Коропецький («Етапність заселення території Волино-Поділля впродовж середнього і верхнього палеоліту»), Святослав Кирильчук («Дослідження фінальнопалеолітичної стоянки Попівці-V»), Олеся Кононенко, Роман Рейда, Владислав Томашівський, Олег Петраускас, Богдан Рідуш, Яна Поп’юк («Нові палеолітичні місцезнаходження на Дністрі»); середньовічних – Михайло Кублій, Роман Миська («Археозоологічні дослідження замку Тустань (попередні результати)»), Михайло Кублій, Юрій Мазурик, Олександр Остап’юк («Археозоологічні вивчення середньовічного городища Угровськ»).
Особливу увагу учасників конференції привернули доповіді присвячені дослідженням культури лійчастого посуду (Андрій Гавінський), трипільської культури (Тарас Ткачук, Малгожата Рибіцька, Яна Яковишина), фунеральній культурі Дмитра Павліва («Про один особливий вид фунеральних дарів у похованнях давньоєвропейських культур»), Віри Гупало, Ірини Луцик («Релігійні медальйони з європейських санктуаріїв у похованнях XVII–XVIII ст.»), системі оборони та архітектурно-археологічним комплексам на середньовічних пам’ятках Володимира Петегирича («Система оборони княжого Белза Х–XIV ст.»), Юрія Лукомсього («Передпроєктні архітектурно-археологічні дослідження монастиря св. Анни ХVІ−ХVІІ ст. в Сусідовичах на Самбірщині»), Володимира Мойжеса («Матеріали археологічних досліджень руїн церкви на території Ужгородського замку за 2024 рік»).
Окремим блоком виступали доповіді присвячені історії археології заходу України, цей напрям представили Наталя Булик («Археологія у Музеї імені князя Василька в Теребовлі»), Анастасія Баукова («Антична археологія у Львівському університеті: постаті та здобутки»), Дарія Конів («Сторінки кримських досліджень: до 90-річчя з дня народження Леоніда Мацкевого»).
Не залишилася поза увагою учасників і постерова частина конференції. Українські вчені зі Львова, Києва, Тернополя представили результати своїх польових досліджень проведених у попередньому польовому сезоні.
Підсумовуючи результати конференції, учасники акцентували увагу на необхідності створення кадастру археологічних пам’яток та виготовленні документації щодо присвоєння статусу «пам’ятки» усім нововиявленим археологічним пам’яткам з метою їх збереження. Ухвалили рішення щодо необхідності ретельного дослідження та популяризації археологічних пам'яток заходу України, проведення інтердисциплінарних досліджень з залученням археологів, антропологів, геологів, ґрунтознавців, палеоботаніків та ін. спеціалістів.
Третій день конференції, вже традиційно, археологи провели у звичному для себе середовищі. Цьогорічний маршрут проходив по Волині. Учасники конференції відвідали Тараканівський форт та Державний історико-культурний заповідник міста Дубно. Екскурсію Дубенським замком провели Юрій Пшеничний та Віра Гупало. Виїзне засідання завершилося спільним багаттям, дрібним весняним дощиком та обідом приготовленим у польових умовах.
