16–17 жовтня 2025 року в Інституті української мови НАН України (Київ) відбулася Міжнародна наукова конференція «Діалекти в синхронії та діахронії: дослідницькі парадигми в сучасній діалектології», що об’єднала понад 50 науковців із України, Польщі, Словенії, Болгарії. Учасники обговорювали актуальні питання функціювання українських говірок, сучасні підходи до дослідження діалектів, проблеми лексикографії, текстології, фольклористики, топоніміки, цифровізації діалектних матеріалів тощо.
Тематика пленарних і секційних виступів охопила широке коло проблем сучасної діалектології ‒ від теоретичних питань функціювання українського діалектного континууму та історії вивчення говірок до новітніх підходів у текстолінгвістичному, когнітивному та культурологічному аналізі діалектного тексту.
Доповідь директора Інституту української мови НАН України, доктора філологічних наук, професора Павла ГРИЦЕНКА «Український діалектний континуум першої чверті XXI ст.: стратегії пізнання» окреслила проблематику конференції та визначила основні напрями діалектологічних студій.
Свої дослідження представили наукові співробітники Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України. Зацікавлення учасників викликала презентація перших результатів міждисциплінарного краєзнавчого проєкту «Рудківщина крізь століття», спрямованого на вивчення історії, мови та традицій мікрорегіону.
Доктор філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Тетяна ЯСТРЕМСЬКА на пленарному засіданні виголосила доповідь «Діалектна панорама Рудківщини: переваги дослідження мікрорегіону», у якій представила досліджуваний регіон в історичному контексті, окреслила місце говірок Рудківщини на діалектній мапі української мови та охарактеризувала основні діалектологічні особливості.
Кандидат філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української літератури Марина ДЕМЕДЮК у виступі «Усні оповіді з Рудківщини: фольклорна складова автобіографічних текстів» проаналізувала усноісторичні наративи, зосередивши увагу на сюжетно-тематичній структурі текстів, а також окреслила їх значення як джерела для вивчення історії краю, духовної культури та діалектної варіативності.
Обидві доповіді підкреслили цінність усних наративів як важливого джерела для міждисциплінарного вивчення локальних спільнот і збереження культурної пам’яті.
Тему усної історії продовжила кандидат філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української мови Оксана СІМОВИЧ у доповіді «Усні історії з Болехівщини про Голокост як вияв індивідуальної та колективної пам’яті», у якій висвітлила значення наративних свідчень як джерела реконструкції локальної пам’яті та культурного досвіду мешканців регіону.
Виступ Ірини РОМАНИНИ, кандидата філологічних наук, наукової співробітниці відділу української мови, «Лінгвістичний аналіз діалектного тексту: проблеми і завдання» репрезентував текст як цілісний мовний феномен, а не лише як джерело фонетико-граматичної інформації. У доповіді акцентовано на міждисциплінарності сучасних методів аналізу та зміщенні акцентів з формально-структурного підходу до комунікативного, когнітивного й соціокультурного розуміння діалектного мовлення.
У роботі конференції також взяли участь аспіранти відділу української мови: Віта ОСМАНОВА з доповіддю «Наддністрянський говір: історіографічний аспект», а Павло КУЗИК – «Лексикографія гуцульського говору: здобутки й перспективи».
Доповіді викликали жваву дискусію, сприяли обговоренню сучасних підходів до дослідження діалектних явищ у регіональному та міжрегіональному контексті та продемонстрували високий рівень наукових досліджень Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича.
Загалом конференція засвідчила інтенсивний розвиток української діалектології, її інтеграцію в міжнародний науковий простір та важливість збереження й дослідження діалектів у синхронному та діахронному вимірах.
