25 лютого 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася конференція «Наукові читання імені Святослава Терського». Святослав Володимирович Терський (06.07.1962–08.02.2025) – доктор історичних наук, професор Національного університету «Львівська політехніка», археолог, збоєзнавець, історик. Він – автор 9 монографій, сотень наукових статей, півтора десятка навчальних посібників і підручників. Тривалий час він навчався та працював в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, тож працівники разом із колегами вченого з університету вирішили вшанувати пам’ять про нього.
У меморіальних виступах доповідачі поділилися особистими спогадами про п. Святослава і виголосили доповіді, пов’язані із розвитком середньовічної та ранньомодерної історії й археології. Зокрема, Микола Козак у доповіді «Шеломенцев-Терский Святослав Володимирович: внесок у розвиток українського історичного зброєзнавства» вказав на наукову спадщину дослідника, його діяльність як наукового керівника для аспірантів-зброєзнавців. Віктор Мельник виступив із матеріалом про «Перспективні напрями досліджень пам’яток церковного мурованого будівництва княжої Волині», зауваживши важливість дослідження княжих пам’яток Волині. Ростислав Вацеба вказав на новітні здобутки європейської археології у галузі палеогенетики, які однозначно були би корисними для українських дослідників слов’янських племен (доповідь – «Палеогенетичні дані з білосербських цвинтарів долини р. Заале як нове джерело до вивчення суспільства ранньосередньовічних слов’ян»). Ярослав Книш проаналізував свідчення арабських авторів про слов’янське населення Волині («Забута Волинська держава»).
Надалі дослідники говорили про середньовічну та ранньомодерну епохи. Ілля Паршин охарактеризував дипломатію засновника Галицько-Волинської держави у короткому повідомленні на тему «Князь Роман Мстиславович у мереживі родинних стосунків». Владислав Кіорсак вказав на важливість скандинавських саг, як історичних джерела: хоча ці твори не є класичними історичними джерелами, вони зберегли елементи історичної пам’яті, що становлять актуальний об’єкт для пізнання. Христина Базюк продемонструвала долю шляхетської родини, яка відчула труднощі із підтвердженням свого статусу в умовах російського панування («Матеріали щодо дворянства родини Севруків: збереженість документальної бази»).
Зважаючи на те, що у 2027 р. Святославу Володимировичу виповнилося б 65 років, усі учасники конференції погодили можливість для проведення нової наукової зустрічі.
