Науковий семінар "Актуальні проблеми української діалектології"

11–12 червня 2009 року в Інституті українознавства  ім. І.Крип’якевича НАН України відділ української мови за участі мовознавчої комісії Наукової товариства ім. Шевченка провів чергове 12-те засідання наукового семінару “Актуальні проблеми української діалектології” на тему “Інтерференція та запозичення в діалектах”, яке об’єднало діалектологів не тільки з України, а й з Польщі та Угорщини. Зокрема, польські дослідники представили п’ять діалектологічних осередків із Варшави, Лодзі, Познані, Любліна і Кракова.

Із  вітальним словом до учасників семінару звернулася організатор семінару Наталя Хобзей. На пленарному засіданні виголосили доповіді відомі українські та польські вчені, зокрема Левко Полюга розповів про діалектну лексику говірки с. Оброшино, спорідненої з польською і німецькою мовами; Єжи Сєроцюк (Познань) — про деякі проблеми запозичення на польсько-українському мовному пограниччі; К. Герман (Чернівці) — про українсько-румунські міждіалектні взаємовпливи в говірках Північної Буковини; Славомір Ґаля — про проблеми словотвору, а Любов Фроляк (Люблін) виголосила доповідь про польські лексичні запозичення в говірках Південного Підляшшя.

На  семінарі обговорювали різноаспектні проблеми української діалектології. Іншомовний вплив у дев’ятому томі “Загальнослов’янського лінґвістичного атласу” представили проф. Януш Сятковський та Дорота Кристина Рембишевська (Варшава), дослідження лексичних запозичень у буковинських та бессарабських говірках української мови — Людмила Ткач (Чернівці). Іншомовні слова як твірні основи західнополіських прізвиськ виявив Григорій Аркушин (Луцьк), а гуцульські прізвища, зокрема проблему запозичення та псевдозапозичення, проаналізували Надія та Роман Осташ (Львів).

Питання інтерференції та запозичень на словотвірному рівні стали об’єктом зацікавлення Ірени Ярос (Лодзь), Ізабели Ейсмунт (Лодзь), Олени Юсікової (Київ). Іншомовні елементи в обрядовій лексиці проаналізували  Ніна Гуйванюк та Юлія Руснак (Чернівці), Михайло Бігусяк (Івано-Франківськ), Інна Нібак (Київ). Із питанням про мову пам’яток ХVІ–ХVІІ ст. в білоруських та українських землях доповів Віктор Мойсієнко (Житомир). Проблеми інтерферентних явищ у мовленні діалектоносіїв розглянули в доповідях Наталія Глібчук (Львів) та Ніна Руснак (Чернівці). Питання українсько-польсько-білоруської взаємодії в орнітономінації східнополіського діалекту з'ясовувала Яна Литвиненко (Суми). Володимир Куриленко (Глухів) досліджував етимологію деяких поліських діалектних назв.

Доповіді другого дня семінару були представлені у трьох секціях. Перша секція об’єднала дослідників української та польської ономастики, які розглянули такі проблеми: українсько-західнослов’янські ойконімні паралелі у дослідженні назв поселень на -иця (Наталія Михайличенко, Львів), полонізми в мікротопонімії півночі Львівщини (Оксана Гулик, Львів), мікротопоніми центральних та східних районів Львівщини, мотивовані запозиченими лексемами (Наталія Шульська, Луцьк), угорські власні назви як запозичені елементи в українській мові молдавських пам’яток ХІV–ХV ст. (Вікторія Штефуца, Сегед).

Результати  досліджень запозичення та інтерференції  в говірках представили Роман Міняйло (Луганськ) — у рибальській лексиці східнослобожанських говірок, Ірина Демчик (Луганськ) — у мисливській лексиці закарпатського говору, а Людмила Колєсник (Київ) виголосила доповідь про агентиви в покутсько-буковинському говорі як результат міжмовної взаємодії.

Другий  блок доповідей стосувався проблем запозичень та іншомовних елементів у пам’ятках української мови. На цих питаннях зосередили увагу Василь Денисюк, який проаналізував іншомовний вплив на формування фразеологічної системи української мови, Оксана Зелінська (Умань) виявила полонізми в барокових проповідях ХVІІ ст., Ольга Кацімон (Чернівці) — запозичену лексику говірок південно-західного наріччя як одне із джерел формування реєстру “Словаря чужих слів” З. Кузелі та М. Чайковського, Тетяна Крашеніннікова — діалектні запозичення в українській літературній казці ХІХ ст., Лариса Думанська (Луганськ) — лексичну інтерференцію в пам’ятках ХVІ ст. Лексичні румунізми у складі буковинських говірок представила Ніколетта Головач (Чернівці), а результати угорсько-української міждіалектної інтерференції на Закарпатті — Єлизавета Барань (Будапешт–Берегово).

Предметом детального аналізу доповідачів  третьої секції стали лексичні запозичення, засвідчені в говірках української мови, зокрема тематичну групу назв одягу в середньополіському говорі розглянула Галина Гримашевич (Житомир), засвоєння іншомовної лексики у східноподільських говірках представила Тетяна Тищенко (Умань), питомі та запозичені назви ландшафту в українському історичному контексті прозвучали у виступі Олена Слободзяник (Львів). Марина Поістогова (Київ) представила свої спостереження за функціюванням номінації дикорослих рослин, Марина Ткачук (Київ) розглянула українсько-іншосхіднослов’янську взаємодію в ботанічній лексиці говірок чорнобильської зони. Дієслівну лексику південно-західного наріччя було викладено в доповіді Наталі Хобзей (Львів). Взаємно доповнювали одне одного три доповіді, присвячені назвам їжі: Сергій Яценко (Житомир) виділив запозичені елементи в лексико-семантичній групі назв приправ та спецій у староукраїнських пам’ятках, а Марина Волошинова та Віра Шелемех репрезентували назви їжі, відповідно, у східнослобожанських та надсянських говірках.

Жваве обговорення доповідей та презентація видань проф. Януша Ріґера про функціювання польських говірок в Україні стало логічним завершенням чергового засідання львівського наукового семінару.  

Під час роботи Семінару Учасники семінару