Бгагавадгіта (Божественна пісня): з санскриту

Бгагавадгіта (Божественна пісня): з санскриту / переклад та примітки М. Ільницького; передмова Г. Дідківської. – Париж; Львів; Цвікау, 1999. – 101 с.

«Бгагавадгіта» – частина індійського епосу «Махабгарата» – одна з найвидатніших пам’яток літератури й філософської думки людства, створе¬на коло двох з половиною тисяч років тому.

В поемі ставляться проблеми морального вибору, вірності обов’язку, духовного вдосконалення людини на шляху до Бога.

Повний поетичний переклад твору українською мовою окремим виданням публікується вперше.



Дивіться також:

Драма без катарсису: сторінки літературного життя Львова першої половини XX століття. Книга 1
Над рікою часу: Західноукраїнська поезія 20-30-х років
З останнього десятиліття Івана Франка
Оголошення:
Новини:

Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України — у п’ятірці найкращих наукових установ гуманітарно-мистецького напряму!

За результатами державної атестації МОН України, які 12 листопада 2025 року в рамках відзначення ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ НАУКИ 2025: УКРАЇНА оголосив  заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов, Інститут віднесено до групи А.

Це високе визнання стало можливим завдяки вагомим результатам наукової та організаційної діяльності нашої спільноти.

Вітаємо дружню команду Інституту з успішним результатом атестації!

Детально про результати атестації за покликанням:

Утворення разової ради в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 13 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора за спеціальністю В9 Історія та археологія.