Стаття присвячена археологу В’ячеславу Канівцю, який був яскравою особистістю повоєнної археології України. За короткий проміжок часу, що провів в Україні (до 1955 р.), він зробив значний внесок у дослідження пам’яток доби пізньої бронзи – ранньозалізного віку заходу України, зокрема, у вивчення пам’яток висоцької культури, по тематиці якої у 1954 р. він захистив кандидатську дисертацію. У 1955 р. дослідник переїхав до Дагестану, де основним науковим зацікавленням стали пам’ятки епохи бронзи. 1958 р. В. Канівець переїхав у Сиктивкар (Республіка Комі) і там працював до кінця свого короткого життя. На Півночі дослідник був першовідкривачем палеолітичних пам’яток на Приполяррі. Став засновником первісної та середньовічної археології. Трагічно загинув В. Канівець у 1972 р. в експедиції на р. Печора.
Значна частина наукової спадщини, як в Україні, так і в Росії, на сьогодні неопублікована і зберігається в архівах наукових установ у вигляді рукописів, зокрема, й підготовлений до друку ще у 1950‑х рр. рукопис “Висоцький могильник”, на якому В. Канівець дослідив 139 поховань.
В’ячеслав Канівець, біографія, висоцька культура, пізня бронза, захід України, Сиктивкар.
Arkhiv viddilu kadriv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. Osobova sprava V.I. Kanivtsia (in Ukrainian).
Archive of AM of KNU. F. 2: Istoriia kafedry arkheolohii ta muzeieznavstva. Osobova sprava V.I. Kanivtsia (in Ukrainian).
Berezanska, S.S., & Kanivets, V.I. (1954). Do pytannia pro vykhovannia dytyny v pervisnomu suspilstvi. Doshkilne vykhovannia, 4 (in Ukrainian).
Kanivec, V.I. (1955). Voprosy hronologii vysockoj kul'tury. Kratkie soobshhenija Instituta arheologii AN USSR, 4. Kiev, 94–96 (in Russian).
Kanivec, V.I. (1953). Pamjatniki vysockogo tipa kak istoricheskij
istochnik. Doctoral Dissertation. Kiev
(in Russian).
Kolektsii Naukovykh fondiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy. Kataloh (2007). Blazhevych, N.V., Burdo, N.B., Vitryk, I.S. et al. Kyiv: Akademperiodyka, 356 pp. (in Ukrainian).
Krushelnytska, L., & Bandrivskyi, M. (1998). Vklad V. Kanivtsia u doslidzhennia pam’iatok vysotskoi kultury. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 7, 58–60 (in Ukrainian).
Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedicіj). Spr. 1950/1z: Kanivec V.I. Otchet o raskopkah mogil'nika u s. Chernin Vyshe-Dubechanskogo rajona Kievskoj obl. v sentjabre–nojabre 1950 g. (in Russian).
Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedicіj). Spr. 1950/20: Kanivec V.I. Otchet ob arheologicheskoj razvedke v Zapadnoj Ukraine v ijule–avguste 1950 g. (in Russian).
Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedicіj). Spr. 1952/15a: Kanivec V.I. Otchet o provedennoj razvedke 26 aprelja 1952 g. v okrestnostjah g. Kieva (in Russian).
Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedytsii). Spr. 1952/16b: Kanivets V.I. Zvit pro arkheolohichnu rozvidku v Zakhidnii Ukraini v 1952 r. (in Ukrainian).
Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedicіj). Spr. 1954/2g: Kanivec V.I. Otchet o raskopkah kurgana u s. Pervomaevka Verhnerogachikskogo rajona Hersonskoj oblasti v 1954 g. (in Russian).
Petrajtis, D. (2000). Svjatilishhe Biarmii. Sekretnye materialy XX veka, 20. Moskva (in Russian).
Savel'eva, Je.A. (1997). Vjacheslav Il'ich Kanivec. Ljudi nauki, 27. Syktyvkar, 32 pp. (in Russian).
ISSN 2223-1218
The article is devoted to an archaeologist Viacheslav Kanivets who was a brilliant person in post-war archeology of Ukraine. For a short period of time of his being in Ukraine (till 1955) he made a great contribution to investigation of the Late Bronze age sites – the Earle Iron age in Western Ukraine. In particular the scientist made a valuable contribution to study of the Vysotska culture sites. In 1954 he defended a thesis on the themes of the Vysotska culture. In 1955 the researcher moved to Daghestan where the Bronze age sites became an object of his scientific interests. In 1958 V. Kanivets moved to Siktivcar (the Komi Republic) where he worked for the rest of his short life. In the North the investigator become a discoverer of the Pripolyare Paleolithic sites. In fact V. Kanivets laid down the foundations of primitive and medieval archaeology of Prypolyare. V. Kanivets perished tragically during the expedition on the Pechora river in 1972.
A considerable part of V.Kanivets’s scientific legacy of both in Ukraine and in Rassia has not yet been published and it has been preserved as manuscripts in the scientific institutions archives. And among these manuscripts there is the manuscript “Vysotski burial ground”, which was prepared for printing as far back, as 1950s. The Vysotski burial ground was the site where V. Kanivets excavated 139 burial places.
Viacheslav Kanivets,biography, Vysotska culture, Bronze age, west of Ukraine, Syktyvcar.
Arkhiv viddilu kadriv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. Osobova sprava V.I. Kanivtsia (in Ukrainian).
Archive of AM of KNU. F. 2: Istoriia kafedry arkheolohii ta muzeieznavstva. Osobova sprava V.I. Kanivtsia (in Ukrainian).
Berezanska, S.S., & Kanivets, V.I. (1954). Do pytannia pro vykhovannia dytyny v pervisnomu suspilstvi. Doshkilne vykhovannia, 4 (in Ukrainian).
Kanivec, V.I. (1955). Voprosy hronologii vysockoj kul'tury. Kratkie soobshhenija Instituta arheologii AN USSR, 4. Kiev, 94–96 (in Russian).
Kanivec, V.I. (1953). Pamjatniki vysockogo tipa kak istoricheskij istochnik. Doctoral Dissertation. Kiev
(in Russian).
Kolektsii Naukovykh fondiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy. Kataloh (2007). Blazhevych, N.V., Burdo, N.B., Vitryk, I.S. et al. Kyiv: Akademperiodyka, 356 pp. (in Ukrainian).
Krushelnytska, L., & Bandrivskyi, M. (1998). Vklad V. Kanivtsia u doslidzhennia pam’iatok vysotskoi kultury. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 7, 58–60 (in Ukrainian).
Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedicіj). Spr. 1950/1z: Kanivec V.I. Otchet o raskopkah mogil'nika u s. Chernin Vyshe-Dubechanskogo rajona Kievskoj obl. v sentjabre–nojabre 1950 g. (in Russian).
Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedicіj). Spr. 1950/20: Kanivec V.I. Otchet ob arheologicheskoj razvedke v Zapadnoj Ukraine v ijule–avguste 1950 g. (in Russian).
Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedicіj). Spr. 1952/15a: Kanivec V.I. Otchet o provedennoj razvedke 26 aprelja 1952 g. v okrestnostjah g. Kieva (in Russian).
Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedytsii). Spr. 1952/16b: Kanivets V.I. Zvit pro arkheolohichnu rozvidku v Zakhidnii Ukraini v 1952 r. (in Ukrainian).
Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedicіj). Spr. 1954/2g: Kanivec V.I. Otchet o raskopkah kurgana u s. Pervomaevka Verhnerogachikskogo rajona Hersonskoj oblasti v 1954 g. (in Russian).
Petrajtis, D. (2000). Svjatilishhe Biarmii. Sekretnye materialy XX veka, 20. Moskva (in Russian).
Savel'eva, Je.A. (1997). Vjacheslav Il'ich Kanivec. Ljudi nauki, 27. Syktyvkar, 32 pp. (in Russian).
ISSN 2223-1218
Колектив Інституту українознавства ім. І. Крипя’кевича НАН України висловлює щирі співчуття директорові Інституту, доктору історичних наук, члену-кореспонденту НАН України, професору, Соляру Ігорю Ярославовичу та усій родині з приводу важкої втрати - відходу до вічності його Тата, Соляра Ярослава Петровича.
Вічна, світла і добра пам’ять!