АРХЕОЛОГІЯ І ВЛАДА: ДІЯЛЬНІСТЬ АРХЕОЛОГІВ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА В КОНТЕКСТІ ПАМ’ЯТКООХОРОННОЇ РЕФОРМИ 1928 РОКУ

Автор
Наталя БУЛИК
DOI
Анотація

Розглянуто памʼяткоохоронну систему у Другій Речі Посполитій після ліквідації Державного грона консерваторів доісторичних пам’яток, тобто після реформи 1928 р. Головною відмінністю від попередніх років була ліквідація посади консерваторів на місцях, а їхні функції передано воєводським чиновникам. У 1929 р. створено уряд Генерального консерватора, на чолі якого став Єжи Ремер. Фактично всі питання вирішувалися “згори”, тобто з Варшави. На проведення археологічних досліджень необхідно спершу отримати дозвіл, по завершенні робіт здати звіт, а наприкінці року здати дозвіл і зробити заявку на новий. Так виглядала ситуація на папері. В житті було дещо по-іншому. З огляду на те, що в досліджуваний період у Львові існувало українське і польське археологічне середовище цікаво прослідкувати не лише співпрацю між українськими та польськими археологами, а й відношення влади до одних і других. Українську археологію Львова творило Наукове товариство імені Шевченка. Непорозуміння між українськими археологами і владою добре ілюструють політичну ситуацію, яка так чи інакше стояла на перешкоді науці.

У статті розглянуто археологічну діяльність Ярослава Пастернака і його стосунки з владою. Кілька років археологу і НТШ довелося боротися за законне право на проведення розкопок. Врешті, щоб не порушувати розпорядження президента “Про опіку над пам’ятками…”, Я. Пастернаку дозволили займатися польовою археологією. Однак кожен його крок мав бути відображений у звіті.

Незважаючи на перешкоди і заборони, 1928–1939 роки для української археології Львова були напрочуд результативними. В особовій справі Я. Пастернака зберігся перелік експедицій, проведених у “львівський” період життя вченого, у якому відзначено 44 експедиції. Очевидно, тут не відображено усі 1–2-денні виїзди на пам’ятки. Експонати з більшості пам’яток поповнювали Музей НТШ, керівником якого був Я. Пастернак.

Ключові слова

Консерватор, охорона пам’яток, Ярослав Пастернак, дозвіл на польові дослідження.

Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

Arkheolohichni doslidy u Terebovli. (1937).Dilo, 213, 3 (in Ukrainian).

Arkheolohichni rozkopy u kniazhim Belzi (1936). Dilo, 230, 3–4 (in Ukrainian).

Bulyk, N. (2016). Arkheolohichnyi vymir pam’iatkookhoronnykh praktyk u Halychyni (1918–1928). Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 20, 394–413 (in Ukrainian).

Hrynevycheva, K. (1937, 12 veresnia). Nad yarom Mozolevoho potoka. Dilo, 201, 3–4 (in Ukrainian).

Derzhavnyi arkhiv Ivano-Frankivskoi oblasti (DAIFO). F. 68. Op. 2. Spr. 420 (in Ukrainian).

Zalozetskyi, V. (1937, 2 veresnia). Rozkopy v Krylosi. Dilo, 192, 2 (in Ukrainian).

Kobrynskyi, V. (1936, 17 veresnia). Vazhni vykopalyny v Kolomyishchyni. Dilo, 209 (in Ukrainian).

Krypʼiakevych, I. (1991). Istorychni prokhody po Lvovi. Lviv, 167 pp. (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 1. 133 ark. (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 2. 85 ark. (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 4. 154 ark. (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 6. 149 ark.(in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 7. 91 ark. (in Ukrainian).

Mytropolycha katedra kniazhoho Halycha vidnaidena. (1937). Dilo, 169, 7 (in Ukrainian).

Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. 57(nehatyvy) (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1928).Serednovichni rozkopky na Prazhskim Hradi ta maibutni v Krylosi. Dilo, 91 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1929) Novi arkheolohichni nabutky ukrainskykh muzeiv u Lvovi za 1928 rik. Zapysky Naukovoho Tovarystva Shevchenka, 150, 229–242 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1931a). Z arkheolohichnykh problem Podillia. Dilo, 209, 2–3 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1933). Doistorychni Kulchytsi. Dilo, 221 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1933a). Persha bronzova doba v Halychyni. Zapysky Naukovoho Tovarystva Shevchenka, 152, 63–112 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1933b). Novi arkheolohichni nabutky muzeiu Naukovoho tovarystva im. T. Shevchenka u Lvovi za chas vid 1929–1932 r. Zapysky Naukovoho Tovarystva Shevchenka, 152, 113–130 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1934). Novyi chynnyk v ukrainskii arkheolohii. Dilo, 261 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1936). Kniazhymy slidamy. Dilo, 181, 5–6 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1936a). Shnurova mohyla v Kulchytsiakh. Litopys Boikivshchyny, 7 (6), 1–4 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1937). Novi arkheolohichni nabutky muzeiu naukovoho tovarystva im. T. Shevchenka u Lvovi za chas vid 1933–1936. Zapysky Naukovoho Tovarystva Shevchenka, 154, 241–268 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1937a). Za mistse katedry Osmomysla. Dilo, 185, 2–3 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1937b). Halytska katedra v Krylosi (tymchasove povidomlennia z rozkopiv u 1936 i 1937 r.). Zapysky Naukovoho Tovarystva Shevchenka, 154, 1–21 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1938). Na slidakh kniazhoho Belza. Dilo, 224, 7 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1978). Moi zustrichi zi starovynoiu. Ukrainskyi istoryk, 1–3, 63–75 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1978a). Moi zustrichi zi starovynoiu. Ukrainskyi istoryk, 4, 64–82 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1998). Staryi Halych (Arkheolohichno-istorychni doslidy u 1850–1943 rr.). Ivano-Frankivsk, 347 pp. (in Ukrainian).

Pakholok, R. (2012). Reforma Bohoslovskoi osvity v Halychyni (1929–1944 rr.). Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohika, 4, 64–69 (in Ukrainian).

Piotrovska, D. (2006). Z diialnosti polskykh sluzhb okhorony arkheolohichnykh pam᾿iatok u Zakhidnii Ukraini v 1919–1939 rokakh. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 9, 67–88 (in Ukrainian).

S. H.(1938).Dalshi arkheologichni rozkopy v kniazhomu Halychi. Dilo, 152, 3(in Ukrainian).

Semchyshyn, V. (1993). Storinky istorii T-va i Muzeiu “Boikivshchyna” v Sambori. Litopys Boikivshchyny, 1/53 (64), 3–7 (in Ukrainian).

Sytnyk, O. (1998). Bilia vytokiv formuvannia paleolitychnoi nauky v Ukraini (Iu. Polianskyi). Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area. Postati ukrainskoi arkheolohii, 7, 16–20 (in Ukrainian).

Sytnyk, O. (2003). Yurii Polianskyi – pershyi doslidnyk zakhidnoukrainskoho paleolitu. Arkheolohiia, 1, 140–144 (in Ukrainian).

Sytnyk, O. (2012). Arkheolohichna nauka u Lvovi. Persha polovyna XX stolittia. Lviv–Zheshiv, 365 pp. (in Ukrainian).

Sytnyk, O., & Tomeniuk, O. (2010). Yurii Polianskyi ta Stefan Krukovskyi – heolohichno-paleolitychnyi tandem. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 13, 7–52 (in Ukrainian).

Staromadiarski mohyly v Krylosi. (1936, 24 travnia). Dilo, 114, 7 (in Ukrainian).

Tomeniuk, O. (2008). Paleoheohrafichni ta arkheolohichni doslidzhennia Yuriia Polianskoho. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 12, 438–443 (in Ukrainian).

Tomeniuk, O., Bogucki. A., & Sytnyk, O. (2017). To the guardianship over Ukrainian ancientness: Yuriy Polanski and the Museum of Shevchenko Scientific Society.Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 21, 11–40 (in Ukrainian).

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u Lvovi. F. 309 (Naukove tovarystvo imeni Shevchenka). Spr. 2404. Ark. 17 (in Ukrainian).

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u Lvovi. F. 309 (Naukove tovarystvo imeni Shevchenka). Op. 1. Spr. 180. Ark. 43 (in Ukrainian).

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u Lvovi. F. 358 (Shcheptytskyi Andrei). Op. 1. Spr. 317.  Ark. 39–40 (in Ukrainian).

Shchurat, S. (1937). Na ruinakh katedry Osmomysla. Nasha Batkivshchyna, 9 (in Ukrainian).

Draus, J. (2007). Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918–1946. Portret kresowej uczelni. Kraków, 328 pp. (in Polish).

Karczewski, M. (2015). Państwowe Grono Konserwatorów Zabytków Archeologicznych i Państwowe Muzeum Archeologiczne: ich rola w ochronie zabytków archeologicznych. Seminare, 36 (4), 183–197 (in Polish).

Kozłowski, S.K.(2014). Muzeum. Stefan Krukowski i jego przygoda z PMA, 19–58 (in Polish).

Mazurkiewicz, J. (2010). Curriculum vitae Jerzego Ludwika Adama Remera (1888–1979). Wobec zabytku... tradycje i perspektywy postaw. Studia dedykowane pamięci prof. Jerzego Remera, 11–26 (in Polish).

Nosek, S.(1967). Zarys historii badań archeologicznych w Małopolsce. Wrocław, 268 pp. (in Polish).

Pasternak, J.(1936). Mojebadania terenowe w 1935 r. Z Otchłani Wieków11 (10–11), 131–133 (in Polish).

PMA (Dział dokumentacji naukowej). Teczka S. Krukowski. Nr. inw. 6205. Dokument 44 (List J. Polańskiego do S. Krukowskiego z dnia 10 XII 1928 roku. Załącznik do listu – szkic profilu geologicznego Kasperowce) (in Polish).

PMA (Dział dokumentacji naukowej). List do Ministerstwa WRiOP z 26 lutego 1929 r. (in Polish).

PMA (Dział dokumentacji naukowej). Teczka R. Jakimowicz. List J. Pasternaka do R. Jakimowicza z 11 czerwca 1929 r. (in Polish).

PMA (Dział dokumentacji naukowej) Teczka R. Jakimowicz. Nr 487-IV (List R. Jakimowicza do Departamentu Nauki i Szkół Wyższych od 6.06.1929) (in Polish).

PMA (Dział dokumentacji naukowej). Nr inw. V.PZ.: 4506/28 (Pismo z dnia 28 XII 1928 r. podpisane za Dyrektora Departamentu przez J. Wojciechowskiego Naczelnika Wydziału) (in Polish).

Piotrowska, D. (2006). Z działalności instytucji II Rzeczypospolitej chroniących zabytki archeologiczne na zachodniej Ukrainie. Przegląd Archeologiczny, 54, 61–98 (in Polish).

Przewoźna-Armon, K. (1991/92). Życie poświęcone ochronie zabytków archeologicznych i studiom nad wczesnym średniowieczem. Roman Jakimowicz (1889–1951). Slavia Antiqua, 33, 187–218 (in Polish).

Remer, J. (1948). Trzydziestolecie konserwatorstwa polskiego. Ochrona Zabytków, 1/2, 62–64 (in Polish).

Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 6 marca 1928 r. O opiеce nad zabytkami (1928). Dziennik Ustaw 1928 r., 29 (265), 537–542 (in Polish).

Sulimirski, T. (1935). Sprawozdanie z dziłalności lwowskiego ośrodka prehistorycznego. ZOtchłaniWieków, 10 (2), 20–28 (in Polish).

Wysocki, J. (1999). Konserwatorstwo archeolgiczne w Polsce w latach 1920–1940. Tadeusz Roman Żurowski i konserwatorstwo archeologichne w Polsce XX wieku, 133–145 (in Polish).

Wrabec, J. (2011). Zbigniew Hornung (1903–1981). Rocznik historii sztuki, 34, 113–125 (in Polish).

Umiński, J. (1989). Angełowicz Antoni (1756–1814). Polski Słownik Biograficzny, 112 (in Polish).

ISSN 2223-1218

Author
Natalia BULYK
DOI
Annotation

Site-protection system in the Second Polish Commonwealth after abolition of the State group of conservators of prehistoric sites, i.e. after the reform of 1928 is considered at the article. The main difference compared with previous years was liquidation of the post of local conservator, and their functions were transferred to voivodeship officials. In 1929, direction of the General Conservator was created, led by Jerzy Remer. In fact, all issues were resolved “from above”, i.e. from Warsaw. For carrying out archaeological researches, it was necessary to obtain permission, after finishing of the work to submit a report, and in the end of a year to give back permission and to make a request for a new one. Such was the situation on a paper. In real life it was something different. Taking into account that during researched period in Lviv Ukrainian and Polish archaeological environments existed it is interesting to follow not only cooperation between Ukrainian and Polish archaeologists, but also their relations with authorities. Ukrainian archaeology in Lviv was developed by Shevchenko Scientific Society. Misunderstanding between Ukrainian archaeologists and authorities is a good illustration of the political situation, which in one way or another creates an obstacle for science.

Archaeological activity of Jaroslav Pasternak and his relations with the authorities are also considered at the article. For several years archaeologist and Shevchenko Scientific Society had to struggle for the right to conduct excavations. Finally, in order not to break the presidential decree “About the guardianship of sites ...”, J. Pasternak was allowed to carry out field excavations. However, each of his steps should be reflected in the report.

Despite the obstacles and prohibitions 1928–1939 for Ukrainian archaeology in Lviv was surprisingly productive. In the personal case of Y. Pasternak list of expeditions conducted during the “Lviv period” of life of the scientist is preserved, in which 44 expeditions are mentioned. Obviously, not all of his 1–2 days-long trips to sites are referred here. Exhibits from most sites were transferred to the Museum of Shevchenko Scientific Society, headed by J. Pasternak.

Keywords
Conservator, protection of sites, Jaroslav Pasternak, permission on field researches, excavations.
Reference

Arkheolohichni doslidy u Terebovli. (1937).Dilo, 213, 3 (in Ukrainian).

Arkheolohichni rozkopy u kniazhim Belzi (1936). Dilo230, 3–4 (in Ukrainian).

Bulyk, N. (2016). Arkheolohichnyi vymir pam’iatkookhoronnykh praktyk u Halychyni (1918–1928). Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 20, 394–413 (in Ukrainian).

Hrynevycheva, K. (1937, 12 veresnia). Nad yarom Mozolevoho potoka. Dilo, 201, 3–4 (in Ukrainian).

Derzhavnyi arkhiv Ivano-Frankivskoi oblasti (DAIFO). F. 68. Op. 2. Spr. 420 (in Ukrainian).

Zalozetskyi, V. (1937, 2 veresnia). Rozkopy v Krylosi. Dilo192, 2 (in Ukrainian).

Kobrynskyi, V. (1936, 17 veresnia). Vazhni vykopalyny v Kolomyishchyni. Dilo209 (in Ukrainian).

Krypʼiakevych, I. (1991). Istorychni prokhody po Lvovi. Lviv, 167 pp. (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 1. 133 ark. (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 2. 85 ark. (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 4. 154 ark. (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 6. 149 ark.(in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 7. 91 ark. (in Ukrainian).

Mytropolycha katedra kniazhoho Halycha vidnaidena. (1937). Dilo169, 7 (in Ukrainian).

Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. 57(nehatyvy) (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1928).Serednovichni rozkopky na Prazhskim Hradi ta maibutni v Krylosi. Dilo, 91 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1929) Novi arkheolohichni nabutky ukrainskykh muzeiv u Lvovi za 1928 rik. Zapysky Naukovoho Tovarystva Shevchenka150, 229–242 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1931a). Z arkheolohichnykh problem Podillia. Dilo209, 2–3 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1933). Doistorychni Kulchytsi. Dilo221 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1933a). Persha bronzova doba v Halychyni. Zapysky Naukovoho Tovarystva Shevchenka152, 63–112 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1933b). Novi arkheolohichni nabutky muzeiu Naukovoho tovarystva im. T. Shevchenka u Lvovi za chas vid 1929–1932 r. Zapysky Naukovoho Tovarystva Shevchenka152, 113–130 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1934). Novyi chynnyk v ukrainskii arkheolohii. Dilo261 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1936). Kniazhymy slidamy. Dilo181, 5–6 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1936a). Shnurova mohyla v Kulchytsiakh. Litopys Boikivshchyny, 7 (6), 1–4 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1937). Novi arkheolohichni nabutky muzeiu naukovoho tovarystva im. T. Shevchenka u Lvovi za chas vid 1933–1936. Zapysky Naukovoho Tovarystva Shevchenka, 154, 241–268 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1937a). Za mistse katedry Osmomysla. Dilo185, 2–3 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1937b). Halytska katedra v Krylosi (tymchasove povidomlennia z rozkopiv u 1936 i 1937 r.). Zapysky Naukovoho Tovarystva Shevchenka154, 1–21 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1938). Na slidakh kniazhoho Belza. Dilo224, 7 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1978). Moi zustrichi zi starovynoiu. Ukrainskyi istoryk1–3, 63–75 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1978a). Moi zustrichi zi starovynoiu. Ukrainskyi istoryk4, 64–82 (in Ukrainian).

Pasternak, Ia. (1998). Staryi Halych (Arkheolohichno-istorychni doslidy u 1850–1943 rr.). Ivano-Frankivsk, 347 pp. (in Ukrainian).

Pakholok, R. (2012). Reforma Bohoslovskoi osvity v Halychyni (1929–1944 rr.). Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohika4, 64–69 (in Ukrainian).

Piotrovska, D. (2006). Z diialnosti polskykh sluzhb okhorony arkheolohichnykh pam᾿iatok u Zakhidnii Ukraini v 1919–1939 rokakh. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 9, 67–88 (in Ukrainian).

S. H.(1938).Dalshi arkheologichni rozkopy v kniazhomu Halychi. Dilo, 152, 3(in Ukrainian).

Semchyshyn, V. (1993). Storinky istorii T-va i Muzeiu “Boikivshchyna” v Sambori. Litopys Boikivshchyny1/53 (64), 3–7 (in Ukrainian).

Sytnyk, O. (1998). Bilia vytokiv formuvannia paleolitychnoi nauky v Ukraini (Iu. Polianskyi). Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian areaPostati ukrainskoi arkheolohii7, 16–20 (in Ukrainian).

Sytnyk, O. (2003). Yurii Polianskyi – pershyi doslidnyk zakhidnoukrainskoho paleolitu. Arkheolohiia1, 140–144 (in Ukrainian).

Sytnyk, O. (2012). Arkheolohichna nauka u Lvovi. Persha polovyna XX stolittia. Lviv–Zheshiv, 365 pp. (in Ukrainian).

Sytnyk, O., & Tomeniuk, O. (2010). Yurii Polianskyi ta Stefan Krukovskyi – heolohichno-paleolitychnyi tandem. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 13, 7–52 (in Ukrainian).

Staromadiarski mohyly v Krylosi. (1936, 24 travnia). Dilo114, 7 (in Ukrainian).

Tomeniuk, O. (2008). Paleoheohrafichni ta arkheolohichni doslidzhennia Yuriia Polianskoho. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area12, 438–443 (in Ukrainian).

Tomeniuk, O., Bogucki. A., & Sytnyk, O. (2017). To the guardianship over Ukrainian ancientness: Yuriy Polanski and the Museum of Shevchenko Scientific Society.Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area21, 11–40 (in Ukrainian).

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u Lvovi. F. 309 (Naukove tovarystvo imeni Shevchenka). Spr. 2404. Ark. 17 (in Ukrainian).

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u Lvovi. F. 309 (Naukove tovarystvo imeni Shevchenka). Op. 1. Spr. 180. Ark. 43 (in Ukrainian).

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u Lvovi. F. 358 (Shcheptytskyi Andrei). Op. 1. Spr. 317.  Ark. 39–40 (in Ukrainian).

Shchurat, S. (1937). Na ruinakh katedry Osmomysla. Nasha Batkivshchyna, 9 (in Ukrainian).

Draus, J. (2007). Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918–1946. Portret kresowej uczelni. Kraków, 328 pp. (in Polish).

Karczewski, M. (2015). Państwowe Grono Konserwatorów Zabytków Archeologicznych i Państwowe Muzeum Archeologiczne: ich rola w ochronie zabytków archeologicznych. Seminare36 (4), 183–197 (in Polish).

Kozłowski, S.K.(2014). Muzeum. Stefan Krukowski i jego przygoda z PMA, 19–58 (in Polish).

Mazurkiewicz, J. (2010). Curriculum vitae Jerzego Ludwika Adama Remera (1888–1979). Wobec zabytku... tradycje i perspektywy postaw. Studia dedykowane pamięci prof. Jerzego Remera, 11–26 (in Polish).

Nosek, S.(1967). Zarys historii badań archeologicznych w Małopolsce. Wrocław, 268 pp. (in Polish).

Pasternak, J.(1936). Mojebadania terenowe w 1935 r. Z Otchłani Wieków11 (10–11), 131–133 (in Polish).

PMA (Dział dokumentacji naukowej). Teczka S. Krukowski. Nr. inw. 6205. Dokument 44 (List J. Polańskiego do S. Krukowskiego z dnia 10 XII 1928 roku. Załącznik do listu – szkic profilu geologicznego Kasperowce) (in Polish).

PMA (Dział dokumentacji naukowej). List do Ministerstwa WRiOP z 26 lutego 1929 r. (in Polish).

PMA (Dział dokumentacji naukowej). Teczka R. Jakimowicz. List J. Pasternaka do R. Jakimowicza z 11 czerwca 1929 r. (in Polish).

PMA (Dział dokumentacji naukowej) Teczka R. Jakimowicz. Nr 487-IV (List R. Jakimowicza do Departamentu Nauki i Szkół Wyższych od 6.06.1929) (in Polish).

PMA (Dział dokumentacji naukowej). Nr inw. V.PZ.: 4506/28 (Pismo z dnia 28 XII 1928 r. podpisane za Dyrektora Departamentu przez J. Wojciechowskiego Naczelnika Wydziału) (in Polish).

Piotrowska, D. (2006). Z działalności instytucji II Rzeczypospolitej chroniących zabytki archeologiczne na zachodniej Ukrainie. Przegląd Archeologiczny54, 61–98 (in Polish).

Przewoźna-Armon, K. (1991/92). Życie poświęcone ochronie zabytków archeologicznych i studiom nad wczesnym średniowieczem. Roman Jakimowicz (1889–1951). Slavia Antiqua, 33, 187–218 (in Polish).

Remer, J. (1948). Trzydziestolecie konserwatorstwa polskiego. Ochrona Zabytków, 1/2, 62–64 (in Polish).

Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 6 marca 1928 r. O opiеce nad zabytkami (1928). Dziennik Ustaw 1928 r., 29 (265), 537–542 (in Polish).

Sulimirski, T. (1935). Sprawozdanie z dziłalności lwowskiego ośrodka prehistorycznego. ZOtchłaniWieków10 (2), 20–28 (in Polish).

Wysocki, J. (1999). Konserwatorstwo archeolgiczne w Polsce w latach 1920–1940. Tadeusz Roman Żurowski i konserwatorstwo archeologichne w Polsce XX wieku, 133–145 (in Polish).

Wrabec, J. (2011). Zbigniew Hornung (1903–1981). Rocznik historii sztuki34, 113–125 (in Polish).

Umiński, J. (1989). Angełowicz Antoni (1756–1814). Polski Słownik Biograficzny, 112 (in Polish).

ISSN 2223-1218

Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.