УЯВЛЕННЯ АРХЕОЛОГІВ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ-СРСР КІНЦЯ ХІХ–ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. ПРО ТЕМПОРАЛЬНІСТЬ ПАЛЕОЛІТИЧНОЇ ДОБИ

Автор
Ігор ЦЕУНОВ
DOI
Анотація

Розглянуто зміну уявлень про час в археології. Палеолітична доба складає 99 % історії людства. Дивно думати, що протягом цього величезного фрагменту історії людство лишалось у статичному стані. Автор використав бінарну опозицію – “статика-динаміка”, через призму якої розглянув сприйняття протяжності палеолітичної доби археологами, які працювали в Російській імперії, а потім в СРСР наприкінці ХІХ–у першій половині ХХ ст. Темпоральність – це світоглядна категорія, яка відображає сприйняття та переосмислення людиною часу. Археологія Російської імперії просякнута еволюціоністським світобаченням. Еволюціоністи вважали, що розвиток людини відбувається поступово і кожен новий етап у розвитку людства є вищим за попередній. Після Першої світової війни, з приходом радянської влади поступово марксизм стає панівною філософською доктриною. Дослідження первісності також не обійшли ідеологічні штампи. Етнографами уперше використано поняття первісний комунізм, а археологи підхопили “хвилю”. Марксизм також став варіантом еволюціонізму, адже для марксистів притаманний погляд на історію як на поступову зміну формацій. Використовуючи бінарну опозицію “статика-динаміка” ми приходимо до висновків, що класики марксизму розуміли під палеолітичною добою статичність, а археологи-практики виключно динамічність. Таким чином, у цій роботі доводиться ідея про те, що еволюціоністські погляди на первісність характерні як для археологів Російської імперії, так і СРСР у 20–30‑х рр. ХХ ст.

Ключові слова

Палеоліт, динамічність, статичність, еволюціонізм соціологізаторство, кінець ХІХ–перша половина ХХ ст.

Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

Alymov, S. (2006) P.I. Kushner i razvitie sovetskoy etnographiyi v 19201950 gody. Moskva, 278 pp. (in Russian).

Barchuk, V. (2011). Hramatychna katehoriia temporalnosti: semantyko-strukturnyi aspekt. Movoznavstvo, 6, 64–76 (in Ukrainian).

Boriskovskij, P. (1932). K voprosu o stadial'nosti v razvitii verhnego paleolita. Izvestija Gosudarstvennoj akademii istorii material'noj kul'tury, 14 (4), 40 pp. (in Russian).

Borysiuk, O. (2008). Temporalnist yak funktsionalno-semantychna katehoriia v strukturi ukrainskoho khudozhnoho dyskursu. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu, 7, 35–39 (in Ukrainian).

Bochkarev, V. (2010). Prostranstvo i vremja v arheologii. Kul'turogenez i drevnee metalloproizvodstvo Vostochnoj Evropy, Sankt-Peterburg, 35–37 (in Russian).

Gorodcov, V. (1923). Arheologija. Kamennyj vek, 1. Moskva, 404 pp. (in Russian).

Efimenko, P. (1934). Marks i problemy drevnejshego perioda pervobytno-kommunisticheskogo obshhestva. Izvestija Gosudarstvennoj akademii istorii material'noj kul'tury, 81, 3–29 (in Russian).

Efimenko, P. (1938). Pervobytnoe obshhestvo. Leningrad, 636 pp. (in Russian).

Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni Vernadskoho. F. 1, 7796. (in Russian).

Klejn, L. (2015). Vremja v arheologii. Sankt-Peterburg, 384 pp. (in Russian).

Marks, Engel's, Lenin, Stalin o pervobytnom obshhestve. Izvestija gosudarstvennoj akademii istorii material'noj kul'tury, 87. (1934). 519 pp. (in Russian).

Platonova N. I. (2010). Istoriya arheologicheskoy mysli v Rosiyi. Vtoraya polovina XIX – pervaya tret XX veka. Sankt-Peterburg, 316 pp. (in Russian).

Ravdonikas, V. (1931). K voprosu o sociologicheskoj periodizacii paleolita. Izvestija gosudarstvennoj akademii istorii material'noj kul'tury, 9(2), 34 pp. (in Russian).

Istorija pervobytnogo obshhestva, 1(1939). Leningrad, 286 pp. (in Russian).

Naukovyi arkhiv Instytut arkheolohii, Natsionalna akademija nauk Ukrainy. F. 5 (M.V. Sybilov). Spr. 6 (in Ukrainian).

Naukovyi arkhiv Instytut arkheolohii, Natsionalna akademija nauk Ukrainy. F. 5 (M.V. Sybilov). Spr. 7 (in Ukrainian).

Yakovenko, N. (2007). Vstup do istorii. Kyiv, 368 pp. (in Ukrainian).

ISSN 2223-1218

Author
Ihor TSEUNOV
DOI
Annotation

This article consist of information about archaeological time, historiography of this issue. Paleolithic Age is 99 % of the history. It is strange to think that during this big fragment of history human’s culture was static. The author use the binary opposition: static-dynamic. With help of this method, we can see archaeologists’ representation of Paleolithic in the end of XIX–first half of XX. The category of temporal is category of worldview, which shows understanding and changing time by human. Archaeology before the Bolshevik’s revolution was full by evolution worldview. Evolutionists thought that human’s development is slow and progressive. An ever new phase is upper than last. After First World War, the Soviet power was support the ideology of the Marxism. Marxism became the main paradigm in society. The investigations of prehistory were connect with politic too. The ethnographers created “primary communism” conception in 20th and archaeologists support these ideas in 30th. The Marxism became the variant of the evolutionism because the Marxists understand history as changing of formations. The Author use binary opposition “static-dynamic” and has conclusions that K. Marx, F. Engels, and V. Lenin understood static cultural situation during Paleolithic, but practical archaeologists thought about Paleolithic as a dynamic ages. So, and the Marxism, and before Marxism tradition is one.

Keywords

Paleolithic, dynamic, static, evolutionism, social reconstructions, the late XIX–first half of XX c.

Reference

Alymov, S. (2006) P.I. Kushner i razvitie sovetskoy etnographiyi v 19201950 gody. Moskva, 278 pp. (in Russian).

Barchuk, V. (2011). Hramatychna katehoriia temporalnosti: semantyko-strukturnyi aspekt. Movoznavstvo, 6, 64–76 (in Ukrainian).

Boriskovskij, P. (1932). K voprosu o stadial'nosti v razvitii verhnego paleolita. Izvestija Gosudarstvennoj akademii istorii material'noj kul'tury, 14 (4), 40 pp. (in Russian).

Borysiuk, O. (2008). Temporalnist yak funktsionalno-semantychna katehoriia v strukturi ukrainskoho khudozhnoho dyskursu. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu7, 35–39 (in Ukrainian).

Bochkarev, V. (2010). Prostranstvo i vremja v arheologii. Kul'turogenez i drevnee metalloproizvodstvo Vostochnoj Evropy, Sankt-Peterburg, 35–37 (in Russian).

Gorodcov, V. (1923). ArheologijaKamennyj vek1. Moskva, 404 pp. (in Russian).

Efimenko, P. (1934). Marks i problemy drevnejshego perioda pervobytno-kommunisticheskogo obshhestva. Izvestija Gosudarstvennoj akademii istorii material'noj kul'tury81, 3–29 (in Russian).

Efimenko, P. (1938). Pervobytnoe obshhestvo. Leningrad, 636 pp. (in Russian).

Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni Vernadskoho. F. 1, 7796. (in Russian).

Klejn, L. (2015). Vremja v arheologii. Sankt-Peterburg, 384 pp. (in Russian).

Marks, Engel's, Lenin, Stalin o pervobytnom obshhestve. Izvestija gosudarstvennoj akademii istorii material'noj kul'tury, 87. (1934). 519 pp. (in Russian).

Platonova N. I. (2010). Istoriya arheologicheskoy mysli v Rosiyi. Vtoraya polovina XIX – pervaya tret XX veka. Sankt-Peterburg, 316 pp. (in Russian).

Ravdonikas, V. (1931). K voprosu o sociologicheskoj periodizacii paleolita. Izvestija gosudarstvennoj akademii istorii material'noj kul'tury, 9(2), 34 pp. (in Russian).

Istorija pervobytnogo obshhestva1(1939). Leningrad, 286 pp. (in Russian).

Naukovyi arkhiv Instytut arkheolohii, Natsionalna akademija nauk Ukrainy. F. 5 (M.V. Sybilov). Spr. 6 (in Ukrainian).

Naukovyi arkhiv Instytut arkheolohii, Natsionalna akademija nauk Ukrainy. F. 5 (M.V. Sybilov). Spr. 7 (in Ukrainian).

Yakovenko, N. (2007). Vstup do istorii. Kyiv, 368 pp. (in Ukrainian).

ISSN 2223-1218

Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.