Розглянуто зміну уявлень про час в археології. Палеолітична доба складає 99 % історії людства. Дивно думати, що протягом цього величезного фрагменту історії людство лишалось у статичному стані. Автор використав бінарну опозицію – “статика-динаміка”, через призму якої розглянув сприйняття протяжності палеолітичної доби археологами, які працювали в Російській імперії, а потім в СРСР наприкінці ХІХ–у першій половині ХХ ст. Темпоральність – це світоглядна категорія, яка відображає сприйняття та переосмислення людиною часу. Археологія Російської імперії просякнута еволюціоністським світобаченням. Еволюціоністи вважали, що розвиток людини відбувається поступово і кожен новий етап у розвитку людства є вищим за попередній. Після Першої світової війни, з приходом радянської влади поступово марксизм стає панівною філософською доктриною. Дослідження первісності також не обійшли ідеологічні штампи. Етнографами уперше використано поняття первісний комунізм, а археологи підхопили “хвилю”. Марксизм також став варіантом еволюціонізму, адже для марксистів притаманний погляд на історію як на поступову зміну формацій. Використовуючи бінарну опозицію “статика-динаміка” ми приходимо до висновків, що класики марксизму розуміли під палеолітичною добою статичність, а археологи-практики виключно динамічність. Таким чином, у цій роботі доводиться ідея про те, що еволюціоністські погляди на первісність характерні як для археологів Російської імперії, так і СРСР у 20–30‑х рр. ХХ ст.
Палеоліт, динамічність, статичність, еволюціонізм соціологізаторство, кінець ХІХ–перша половина ХХ ст.
Alymov, S. (2006) P.I. Kushner i razvitie sovetskoy etnographiyi v 1920–1950 gody. Moskva, 278 pp. (in Russian).
Barchuk, V. (2011). Hramatychna katehoriia temporalnosti: semantyko-strukturnyi aspekt. Movoznavstvo, 6, 64–76 (in Ukrainian).
Boriskovskij, P. (1932). K voprosu o stadial'nosti v razvitii verhnego paleolita. Izvestija Gosudarstvennoj akademii istorii material'noj kul'tury, 14 (4), 40 pp. (in Russian).
Borysiuk, O. (2008). Temporalnist yak funktsionalno-semantychna katehoriia v strukturi ukrainskoho khudozhnoho dyskursu. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu, 7, 35–39 (in Ukrainian).
Bochkarev, V. (2010). Prostranstvo i vremja v arheologii. Kul'turogenez i drevnee metalloproizvodstvo Vostochnoj Evropy, Sankt-Peterburg, 35–37 (in Russian).
Gorodcov, V. (1923). Arheologija. Kamennyj vek, 1. Moskva, 404 pp. (in Russian).
Efimenko, P. (1934). Marks i problemy drevnejshego perioda pervobytno-kommunisticheskogo obshhestva. Izvestija Gosudarstvennoj akademii istorii material'noj kul'tury, 81, 3–29 (in Russian).
Efimenko, P. (1938). Pervobytnoe obshhestvo. Leningrad, 636 pp. (in Russian).
Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni Vernadskoho. F. 1, 7796. (in Russian).
Klejn, L. (2015). Vremja v arheologii. Sankt-Peterburg, 384 pp. (in Russian).
Marks, Engel's, Lenin, Stalin o pervobytnom obshhestve. Izvestija gosudarstvennoj akademii istorii material'noj kul'tury, 87. (1934). 519 pp. (in Russian).
Platonova N. I. (2010). Istoriya arheologicheskoy mysli v Rosiyi. Vtoraya polovina XIX – pervaya tret XX veka. Sankt-Peterburg, 316 pp. (in Russian).
Ravdonikas, V. (1931). K voprosu o sociologicheskoj periodizacii paleolita. Izvestija gosudarstvennoj akademii istorii material'noj kul'tury, 9(2), 34 pp. (in Russian).
Istorija pervobytnogo obshhestva, 1(1939). Leningrad, 286 pp. (in Russian).
Naukovyi arkhiv Instytut arkheolohii, Natsionalna akademija nauk Ukrainy. F. 5 (M.V. Sybilov). Spr. 6 (in Ukrainian).
Naukovyi arkhiv Instytut arkheolohii, Natsionalna akademija nauk Ukrainy. F. 5 (M.V. Sybilov). Spr. 7 (in Ukrainian).
Yakovenko, N. (2007). Vstup do istorii. Kyiv, 368 pp. (in Ukrainian).
ISSN 2223-1218
This article consist of information about archaeological time, historiography of this issue. Paleolithic Age is 99 % of the history. It is strange to think that during this big fragment of history human’s culture was static. The author use the binary opposition: static-dynamic. With help of this method, we can see archaeologists’ representation of Paleolithic in the end of XIX–first half of XX. The category of temporal is category of worldview, which shows understanding and changing time by human. Archaeology before the Bolshevik’s revolution was full by evolution worldview. Evolutionists thought that human’s development is slow and progressive. An ever new phase is upper than last. After First World War, the Soviet power was support the ideology of the Marxism. Marxism became the main paradigm in society. The investigations of prehistory were connect with politic too. The ethnographers created “primary communism” conception in 20th and archaeologists support these ideas in 30th. The Marxism became the variant of the evolutionism because the Marxists understand history as changing of formations. The Author use binary opposition “static-dynamic” and has conclusions that K. Marx, F. Engels, and V. Lenin understood static cultural situation during Paleolithic, but practical archaeologists thought about Paleolithic as a dynamic ages. So, and the Marxism, and before Marxism tradition is one.
Paleolithic, dynamic, static, evolutionism, social reconstructions, the late XIX–first half of XX c.
Alymov, S. (2006) P.I. Kushner i razvitie sovetskoy etnographiyi v 1920–1950 gody. Moskva, 278 pp. (in Russian).
Barchuk, V. (2011). Hramatychna katehoriia temporalnosti: semantyko-strukturnyi aspekt. Movoznavstvo, 6, 64–76 (in Ukrainian).
Boriskovskij, P. (1932). K voprosu o stadial'nosti v razvitii verhnego paleolita. Izvestija Gosudarstvennoj akademii istorii material'noj kul'tury, 14 (4), 40 pp. (in Russian).
Borysiuk, O. (2008). Temporalnist yak funktsionalno-semantychna katehoriia v strukturi ukrainskoho khudozhnoho dyskursu. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu, 7, 35–39 (in Ukrainian).
Bochkarev, V. (2010). Prostranstvo i vremja v arheologii. Kul'turogenez i drevnee metalloproizvodstvo Vostochnoj Evropy, Sankt-Peterburg, 35–37 (in Russian).
Gorodcov, V. (1923). Arheologija. Kamennyj vek, 1. Moskva, 404 pp. (in Russian).
Efimenko, P. (1934). Marks i problemy drevnejshego perioda pervobytno-kommunisticheskogo obshhestva. Izvestija Gosudarstvennoj akademii istorii material'noj kul'tury, 81, 3–29 (in Russian).
Efimenko, P. (1938). Pervobytnoe obshhestvo. Leningrad, 636 pp. (in Russian).
Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni Vernadskoho. F. 1, 7796. (in Russian).
Klejn, L. (2015). Vremja v arheologii. Sankt-Peterburg, 384 pp. (in Russian).
Marks, Engel's, Lenin, Stalin o pervobytnom obshhestve. Izvestija gosudarstvennoj akademii istorii material'noj kul'tury, 87. (1934). 519 pp. (in Russian).
Platonova N. I. (2010). Istoriya arheologicheskoy mysli v Rosiyi. Vtoraya polovina XIX – pervaya tret XX veka. Sankt-Peterburg, 316 pp. (in Russian).
Ravdonikas, V. (1931). K voprosu o sociologicheskoj periodizacii paleolita. Izvestija gosudarstvennoj akademii istorii material'noj kul'tury, 9(2), 34 pp. (in Russian).
Istorija pervobytnogo obshhestva, 1(1939). Leningrad, 286 pp. (in Russian).
Naukovyi arkhiv Instytut arkheolohii, Natsionalna akademija nauk Ukrainy. F. 5 (M.V. Sybilov). Spr. 6 (in Ukrainian).
Naukovyi arkhiv Instytut arkheolohii, Natsionalna akademija nauk Ukrainy. F. 5 (M.V. Sybilov). Spr. 7 (in Ukrainian).
Yakovenko, N. (2007). Vstup do istorii. Kyiv, 368 pp. (in Ukrainian).
ISSN 2223-1218
Колектив Інституту українознавства ім. І. Крипя’кевича НАН України висловлює щирі співчуття директорові Інституту, доктору історичних наук, члену-кореспонденту НАН України, професору, Соляру Ігорю Ярославовичу та усій родині з приводу важкої втрати - відходу до вічності його Тата, Соляра Ярослава Петровича.
Вічна, світла і добра пам’ять!