Верхньопалеолітичні пам’ятки Липа І та Липа VI розташовані у західній частині Мізоцької височини, недалеко від м. Дубно Рівненської обл. Найповніше стаціонарними розкопками ці пам’ятки досліджені В. Савичем у 1960-х роках. Матеріали цих досліджень монографічно опубліковані.
У 2012 р. з метою уточнення стратиграфії палеолітичної пам’ятки Липа VІ, а також кореляції виділених В. Савичем культурних горизонтів з іншими одновіковими пам’ятками Передкарпаття та Волино-Поділля на цій пам’ятці проведено польові геолого-археологічні роботи, у ході яких відібрано низку зразків на абсолютні датування відкладів. За даними термолюмінесцентного датування встановлено вік порід: MIS 2 – надкрасилівський лес (15,6±2,1 тис. р.), красилівськийпідгоризонт (15,1±2,1 тис. р., 17,8±2,5 тис. р.), підкрасилівський лес (21,4±2,8 тис. р.), рівненський підгоризонт (20,6±3,0 тис. р.), наддубнівськасоліфлюкційна пачка (26,0±3,6 тис. р.), у якій виявлено єдиний верхньопалеолітичний артефакт; MIS 3 – дубнівський ґрунт (26,8±3,7 тис. р., 26,8±3,7 тис. р., 29,0±4,0 тис. р., 59,4±8,2 тис. р.); MIS 4 – піддубнівська шарувата пачка (60,2±8,4 тис. р., 68,8±9,6 тис. р.). На жаль, скорелювати нові дані стратиграфії та абсолютного датування відкладів з наведеними В. Савичем розрізами та наявними в них культурними горизонтами поки що не вдалось.
У статті послідовно розглянуто історію дослідження, характеристику розрізів та сировини палеолітичних стоянок Липа І та Липа VI, інтерпретацію збірок крем’яних артефактів (за В. Савичем), вироби з кістки, прикраси та предмети первісного мистецтва, а також наведено існуючі культурно-хронологічні інтерпретації.
Враховуючи важливість верхньопалеолітичних стоянок Липа І та Липа VI, складнощі у стратиграфічній прив’язці та обґрунтуванні віку культурних горизонтів, виділених В. Савичем, а також неоднозначний підхід до виокремлення “липської культури”, вважаємо за необхідне продовження комплексних міждисциплінарних досліджень цих стоянок.
верхній палеоліт, лесово-ґрунтова серія, Мізоцька височина, TL-датування, “липська культура”.
Anikovich, M., Anisjutkin, N., & Vishnjackij, L. (2007). Rannjaja pora verhnego paleolita Volyno-Podol'skoj vozvyshennosti – pravoberezh'ja Dnepra. Uzlovye problemy perehoda k verhnemu paleolitu v Evrazii (pp. 183–194). Sankt-Peterburg (in Russian).
Arkheolohichni pam’iatky Prykarpattia i Volyni kam’ianoho viku (1981). Kyiv. 312 p. (in Ukrainian).
Bogucki, A. (1986). Antropogenovye pokrovnye otlozhenyja Volyno-Podolyy. In AntropogenovyeotlozhenijaUkrainy(pp. 121–132). Kiev: Naukova dumka (in Russian).
Bogucki, A., Bogucki, O., & Voloshyn, P. (1998). Loess cover of Volynian Upland. In Ukrainian Polissia: yesterday, today, tomorrow (pp. 105–107). Lutsk: Nadstyria (in Ukrainian).
Bogucki, A., Sytnyk, O., Łanczont, M., Tomeniuk, O., Standzikowski, K., & Mroczek, P. (2016). Yampil – a new Upper Palaeolithic site of Northern Podillia. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 20. Lviv, 237–250 (in Ukrainian).
Grigor'ev, G. (1968). Nachalo verhnego paleolita i proishozhdenie Homosapiens. Moskva, Leningrad. 175 p. (in Russian).
Grigor'ev, G. (1970). Verhnij paleolit. Kamennyj vek na territorii SSSR (pp. 43–63). Moskva (in Russian).
Koropetskyi, R. (2004). Verkhnopaleolitychna pam’iatka Kremenets I (Kulychivka). Problemy vydilennia ta interpretatsii kulturnykh shariv. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 7, 339–375 (in Ukrainian).
Rogachev, A., & Anikovich, M. (1984). Pozdnij paleolit Russkoj ravniny i Kryma. PaleolitSSSR(pp. 161–347). Moskva. (in Russian).
Rudynskyi, M. (1952). Dubno-Kremenetska paleolitychna ekspedytsiia. Arkheolohichni pam’iatky URSR, 4. Kyiv, 143–154 (in Ukrainian).
Savych, V. (1962). Bahatosharova paleolitychna stoianka Lypa VI. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 4. Kyiv, 19–27 (in Ukrainian).
Savych, V. (1964). Mustierski znakhidky bilia s. Lypa Rovenskoi oblasti. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area,5. Kyiv, 15 (in Ukrainian).
Savich, V. (1968). Issledovanija pozdnepaleoliticheskoj stojanki Lipa І na Volyni. Arheologicheskie otkrytija 1967 goda (p. 203). Moskva (in Russian).
Savich, V. (1969). Kostjanye izdelija stojanki Lipa VI. Bjulleten' Komissii po izucheniju chetvertichnogo perioda, 36, 136–141 (in Russian).
Savych, V.P. (1975). Piznopaleolitychne naselennia Pivdenno-Zakhidnoi Volyni. Kyiv: Naukova dumka, 136 pp. (in Ukrainian).
Savych, V. (1962). Zvit pro arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho istorychnoho muzeiu na Volyni v 1961 r. Lviv. 90 p. (in Ukrainian).
Sytnyk, O. (2010). Lypska piznopaleolitychna kultura: analiz ta interpretatsiia dzherel. Kam’iana doba Ukrainy, 13. Kyiv, 113–137 (in Ukrainian).
Sytnyk, O. (1998). Do pytannia pro “lypsku paleolitychnu kulturu” na Volyni. Proceedings from Mynule i suchasne Volyni: Oleksandr Tsynkalovskyi i krai. Lutsk, 192–196 (in Ukrainian).
Tsys, P.M. (1962). GeomorphologyofUkrainianSSR, Lviv: Lviv University Pub., 224 pp. (in Ukrainian).
Łanczont, M., Madeyska, T., Bogucki, A., Mroczek, P., Hołub, B., Łącka, B., Fedorowicz, S., Nawrocki, J., Frankowski, Z., & Standzikowski, K. (2015). Środowisko abiotyczne paleolitycznej ekumeny strefy pery- i metakarpackiej. In M. Łanczont & T. Madeyska (Eds.), Paleolityczna ekumena strefy pery- i metakarpackiej (55–458). Lublin: Wydawnictwo UMCS (in Polish).
Sytnyk, O. (2015). Paleolit Przedkarpacia і Podola: kontekst archeologiczny, geochronologiczny, kulturowy In M. Łanczont & T. Madeyska (Eds.), Paleolityczna ekumena strefy pery- i metakarpackiej (691–835). Lublin: Wydawnictwo UMCS (in Polish).
ISSN 2223-1218
Upper Palaeolithic sites Lypa I and Lypa VI are situated in the western part of Mizoch Upland, not far from Dubno in Rivne region. These sites were most completely researched by excavations conducted by V. Savych in 1960th. Materials of these investigations were published at scientist's monograph.
In 2012 in order to clarify stratigraphy of Palaeolithic site Lypa VI and also to correlate cultural horizons distinguished by V. Savych with other synchronous sites of Sub-Carpathians and Volhynia-Podillia regions field geological-archeological research were carried out. During them series of samples to obtain absolute dates for deposits were taken. According to TL-dates such ages of soils were defined: MIS 2 – loess above Krasylivsubhorizon (15,6±2,1 kyr), Krasylivsubhorizon (15,1±2,1 kyr, 17,8±2,5 kyr), loess under Krasylivsubhorizon (21,4±2,8 kyr), Rivne subhorizon (20,6±3,0 kyr), solifluctional strata above Dubno fossil soil (26,0±3,6 kyr), where the only Upper Palaeolithic artifact was found; MIS 3 – Dubno fossil soil (26,8±3,7 kyr, 26,8±3,7 kyr, 29,0±4,0 kyr, 59,4±8,2 kyr); MIS 4 – laminated strata under Dubnofossil soil (60,2±8,4 kyr, 68,8±9,6 kyr). Unfortunately, it is still not possible to correlate new stratigraphic data and absolute dates obtained for deposits with sections described by V. Savych and cultural layers situated there.
History of research, characteristics of stratigraphic sections of Palaeolithic sites Lypa I and Lypa VI, analysis of stone raw-material, interpretation of collections of flint artifacts (by V. Savych), description of bone artifacts, decorations and objects of primeval art are considered consequentially. Existing cultural and chronological interpretations are also presented.
Taking into account importance of Upper Palaeolithic sites Lypa I and Lypa VI, the complexity of their stratigraphic interpretation and justification of chronological position of cultural layers distinguished by V. Savychand also issues of definition of “Lypska culture”, the authors affirm the necessity to continue complex interdisciplinary research of these sites.
Anikovich, M., Anisjutkin, N., & Vishnjackij, L. (2007). Rannjaja pora verhnego paleolita Volyno-Podol'skoj vozvyshennosti – pravoberezh'ja Dnepra. Uzlovye problemy perehoda k verhnemu paleolitu v Evrazii (pp. 183–194). Sankt-Peterburg (in Russian).
Arkheolohichni pam’iatky Prykarpattia i Volyni kam’ianoho viku (1981). Kyiv. 312 p. (in Ukrainian).
Bogucki, A. (1986). Antropogenovye pokrovnye otlozhenyja Volyno-Podolyy. In AntropogenovyeotlozhenijaUkrainy(pp. 121–132). Kiev: Naukova dumka (in Russian).
Bogucki, A., Bogucki, O., & Voloshyn, P. (1998). Loess cover of Volynian Upland. In Ukrainian Polissia: yesterday, today, tomorrow (pp. 105–107). Lutsk: Nadstyria (in Ukrainian).
Bogucki, A., Sytnyk, O., Łanczont, M., Tomeniuk, O., Standzikowski, K., & Mroczek, P. (2016). Yampil – a new Upper Palaeolithic site of Northern Podillia. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 20. Lviv, 237–250 (in Ukrainian).
Grigor'ev, G. (1968). Nachalo verhnego paleolita i proishozhdenie Homosapiens. Moskva, Leningrad. 175 p. (in Russian).
Grigor'ev, G. (1970). Verhnij paleolit. Kamennyj vek na territorii SSSR (pp. 43–63). Moskva (in Russian).
Koropetskyi, R. (2004). Verkhnopaleolitychna pam’iatka Kremenets I (Kulychivka). Problemy vydilennia ta interpretatsii kulturnykh shariv. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 7, 339–375 (in Ukrainian).
Rogachev, A., & Anikovich, M. (1984). Pozdnij paleolit Russkoj ravniny i Kryma. PaleolitSSSR(pp. 161–347). Moskva. (in Russian).
Rudynskyi, M. (1952). Dubno-Kremenetska paleolitychna ekspedytsiia. Arkheolohichni pam’iatky URSR, 4. Kyiv, 143–154 (in Ukrainian).
Savych, V. (1962). Bahatosharova paleolitychna stoianka Lypa VI. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 4. Kyiv, 19–27 (in Ukrainian).
Savych, V. (1964). Mustierski znakhidky bilia s. Lypa Rovenskoi oblasti. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area,5. Kyiv, 15 (in Ukrainian).
Savich, V. (1968). Issledovanija pozdnepaleoliticheskoj stojanki Lipa І na Volyni. Arheologicheskie otkrytija 1967 goda (p. 203). Moskva (in Russian).
Savich, V. (1969). Kostjanye izdelija stojanki Lipa VI. Bjulleten' Komissii po izucheniju chetvertichnogo perioda, 36, 136–141 (in Russian).
Savych, V.P. (1975). Piznopaleolitychne naselennia Pivdenno-Zakhidnoi Volyni. Kyiv: Naukova dumka, 136 pp. (in Ukrainian).
Savych, V. (1962). Zvit pro arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho istorychnoho muzeiu na Volyni v 1961 r. Lviv. 90 p. (in Ukrainian).
Sytnyk, O. (2010). Lypska piznopaleolitychna kultura: analiz ta interpretatsiia dzherel. Kam’iana doba Ukrainy, 13. Kyiv, 113–137 (in Ukrainian).
Sytnyk, O. (1998). Do pytannia pro “lypsku paleolitychnu kulturu” na Volyni. Proceedings from Mynule i suchasne Volyni: Oleksandr Tsynkalovskyi i krai. Lutsk, 192–196 (in Ukrainian).
Tsys, P.M. (1962). GeomorphologyofUkrainianSSR, Lviv: Lviv University Pub., 224 pp. (in Ukrainian).
Łanczont, M., Madeyska, T., Bogucki, A., Mroczek, P., Hołub, B., Łącka, B., Fedorowicz, S., Nawrocki, J., Frankowski, Z., & Standzikowski, K. (2015). Środowisko abiotyczne paleolitycznej ekumeny strefy pery- i metakarpackiej. In M. Łanczont & T. Madeyska (Eds.), Paleolityczna ekumena strefy pery- i metakarpackiej (55–458). Lublin: Wydawnictwo UMCS (in Polish).
Sytnyk, O. (2015). Paleolit Przedkarpacia і Podola: kontekst archeologiczny, geochronologiczny, kulturowy In M. Łanczont & T. Madeyska (Eds.), Paleolityczna ekumena strefy pery- i metakarpackiej (691–835). Lublin: Wydawnictwo UMCS (in Polish).
ISSN 2223-1218
Колектив Інституту українознавства ім. І. Крипя’кевича НАН України висловлює щирі співчуття директорові Інституту, доктору історичних наук, члену-кореспонденту НАН України, професору, Соляру Ігорю Ярославовичу та усій родині з приводу важкої втрати - відходу до вічності його Тата, Соляра Ярослава Петровича.
Вічна, світла і добра пам’ять!