ОСОБЛИВІ ФОРМИ КЕРАМІКИ З МОГИЛЬНИКІВ УЛЬВІВЕЦЬКО-РОВАНЦІВСЬКОГО ТИПУ

Автор
Дмитро ПАВЛІВ
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-111-122
Анотація

Під час досліджень могильників ульвівецько-рованцівського типу, розташованих у Південно-Західній Волині, що датують Х–VIII ст. ВС, виявлено кілька дуже своєрідних вазоподібних посудинок. Зважаючи на нечисленність, оригінальність форми і відсутність аналогій у попередніх, хронологічно синхронних і територіально близьких археологічних культурах, їх можна вважати певним “феноменом” серед пам’яток кінця доби бронзи – початку ранньозалізної доби в міжріччі Прип’яті, Вісли і Дністра. Подібні, відомі з поховань і культових місць о. Крит наприкінці Ранньомінойського періоду та культури паннонської інкрустованої кераміки раннього періоду доби бронзи в Середньому Подунав’ї, можуть бути прототипом давньогрецьких лідіонів – спеціального досить рідкісного посуду для зберігання цінних ароматичних речовин. Лідіони поширені здебільш на сході Егейського світу, зокрема на о. Крит, і їх застосовували у шлюбних церемоніях, клали також у поховання. Можливе і використання у культі Деметер – хтонічної богині родючості, шлюбу і померлих, який, як вважають, виник також на Криті в домінойський час. Лідіони, як і керноси (інший ритуальний посуд), використовували, ймовірно, для лібацій під час культових церемоній типу Елевсінських містерій. Беручи до уваги значне поширення культу Деметер за доби бронзи і раннього заліза не лише на теренах Егеїди, а й далеко поза її межами (про що свідчать знахідки керносів у Центральній, Східній і Західній Європі), гіпотетично можна припустити існування якоїсь форми цього культу в населення Південно-Західної Волині за доби пізньої бронзи, виразник чого – знайдені на могильниках ульвівецько-рованцівської групи посудинки, подібні до лідіонів, а можливо, й ульвівецькі келихи. Відкритим залишається питання вияснення шляхів і способів проникнення таких культів з Егеїди і Південно-Східних Балкан у Центрально-Східну Європу та ступень їх тотожності, враховуючи значні відстані, різноманітність культур, етносів і традицій. З часом, коли, можливо, з’являться нові подібні знахідки (бажано добре датовані і в закритих комплексах), ця версія підтвердиться або ні.

Ключові слова

могильники ульвівецько-рованцівського типу, о. Крит, мінойська культура, культура паннонської інкрустованої кераміки, ваза-лідіон, культ Деметер, міграції.

Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

Herodot. (1993). Istorii v deviaty knyhakh (A. O. Biletskyi, Trans.). Kyiv, 574 pp. (in Ukrainian).

Grаvеs, R. (1992). Mify Drevnei Gretsii. Moskva, 620 pp. (in Russian).

Avdiev, V. I., Bokshchanin, A. G. & Pikus, N. I.  (Eds.). (1972). Istoriia Drevnei Gretsii. Moskva, 422 pp. (in Russian).

Klein, L. S. (2007). Drewniie migratsii i proiskhozhdenie indoevropeiskikh narodov. Sankt-Peterburg, 226 pp. (in Russian).

Kozak, D. N., & Pavliv, D. Yu. (1999). Mohylnyk ulvivetskoho typu poblyzu s. Horodok na Volyni. Arkheologiia,  3, 71–81 (in Ukrainian).

Mongait, A. L. (1974). Arkheologiia Zapadnoi Yevropy. Bronzovyi i zheleznyi veka, Moskva, 408 pp. (in Russian).

Pavliv, D. Yu. (1992). Keramichnyi kompleks Rovantsivskoho mohylnyka. Novi materialy z arkheologii Prykarpattia i Volyni, 2, 34–36 (in Ukrainian).

Pavliv, D. Yu. (1993). Novi pamiatky “luzhytskoi” kultury na zakhodi Ukrainy. Pamiatky halshtatskoho periodu mezhyrichchia Visly, Dnistra i Prypiati, Kyiv, 11–56 (in Ukrainian).

Pavliv, D. Yu. (2006). Pamiatky kintsia doby bronzy – pochatku rannozaliznoi doby iz s. Ulvivok na Sokalshchyni. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 10, 154–165 (in Ukrainian).

Pavliv, D. Yu. (2008). Ulvivetski kelykhy. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 12, 68–102 (in Ukrainian).

Pendlebury, D. (1950). Arkheologiia Krita. Moskva, 402 pp. (in Russian).

Kozovyk I. Ya. & Ponomariv O. D.  (Eds.). (1989). Slovnyk antychnoi mifologii. Kyiv, 240 pp. (in Ukrainian).

Takho-Godi, A. A. (1987). Demetra. In Mify narodow mira. Entsiklopediia (t. 1, pp. 364–366). Moskva (in Russian).

Titov, V. S. (1982). K izucheniiu migratsii bronzovogo veka. Arkheologiia Starogo i Novogo Sveta, Moskva, 89–145 (in Russian).

Bouzek, I. (1966). The Aegean and Central Europe, An Introduction to the Study of cultural interrelations 1600–1300 B.C. Památky archeologické, LVII, 1, Praha, 242–276 (in English).

Cynkałowski, A. (1961). Materiały do pradziejów Wołynia i Polesia Wołyńskiego. Warszawa, 265 pp. (in Polish).

Gąssowska, B. (1978). Demeter. In Encyklopedia sztuki starożytnej (P. 137). Warszawa (in Polish).

Encyklopedie antiky. (1974). Praha, 741 pp. (in Czech).

Filip, J. (1966). Enzyklopädisches Handbuch zur Ur-und Frühgeschichte Europas (1). Prag, 664 pp. (in German).

Hammond, N. G. L. (1977). Dzieje Grecji. Warszawa, 857 pp. (in Polish).

Gedl, M. (1980). Archeologia pierwotna i wczesnośredniowieczna, cz. III, epoka brązu i wczesna epoka żelaza w Europie. Kraków, 333 pp. (in Polish).

Gedl, M. (1997). Kształtowanie się środkowoeuropejskiej jedności kulturowej w II tysiącleciu przed Chrystusem. Prace Komisji środkowoeuropejskiej, V, Kraków, 7–20 (in Polish).

Kłosińska, E. M. (2008). Stosunki kulturowe i osadnicze na Polesiu Wołyńskim w młodszych odcinkach epoki brązu i we wczesnej epoce żelaza w świetle obecnego stanu badań. Opera ex aere. Studia z epoki brązu i wczesnej epoki żelaza dedykowane profesorowi Janowi Dąbrowskiemu, Warszawa, 193–206 (in Polish).

Kuśnierz, J. (2010). Naczynie kultowe (kernos) kultury pomorskiej z Żukowa stan.1, pow. Zamojski, woj. Lubelskie. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 14, 288–295 (in Polish).

Patay, P. (1938). Frühbronzezeitliche kulturen in Ungarn. Budapest, 118 pp. (in German).

Schiering, W. (1983). Die griechischen Tongefässe. Gestalt, Bestimmung und Formenwandel, Berlin, 160 pp. (in German).

Węgrzynowicz, T. (1963). Cmentarzysko kultury łużyckiej w Młyniskach dawniej pow. Włodzimierz Wołyński. Wiadomości Archeologiczne, t. XXIX, z. 1, Warszawa, 9–28 (in Polish).

Węgrzynowicz, T. (2001). Zabytki z epoki brązu i wczesnej epoki żelaza z Ukrainy i Bialorusi w zbiorach Państwowego Muzeum Archeologicznego w Warszawie. Warszawa, 123 pp. (in Polish).

 

ISSN 2223-1218

Author
Dmytro PAVLIV
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-111-122
Annotation

During studies of the cemeteries of Ulvivok-Rovantsi type, which are located in the South-Western of Volhynia region and can be dated back to X–VIII centuries BC, several very specific vase-shaped vessels were found. According to its scarcity, originality of the form and the absence of analogies among preceding, and chronologically synchronous and territorially close archaeological cultures, they can be considered as a certain “phenomenon” in the circle of sites from the final Bronze Age – beginning of the Early Iron Age in the interfluve of Prypyat, Vistula and Dnister Rivers. Similar ceramic ware is known from burials and places of worship in Crete during final part of Early Minoan period and the culture of Pannonian inlaid ceramics from the Early Bronze Age in the Middle Danube region. They could be a prototype for the ancient Greek lydions – special, rather rare ceramic ware for storing of valuable aromatic substances. The lydions were distributed mostly over the east of Aegean world, in particular on Crete, and used during marriage ceremonies and also were placed into burials. It is possible that lydions were used during worship ceremonies of Demeter – the chthonic goddess of fertility, marriage and the dead that appeared, as considered, in Crete during pre-Minoan period. Lidions, as well as kernoses (other ritual ware), were probably used for the libation during the cult ceremonies like Eleusinian mysteries. Taking into account the widespread of Demeter's worship during Bronze Age and Early Iron Age, not only in the territory of Aegean, but also far beyond its borders (it is evidenced by the finds of kernoses in Central, Eastern and Western Europe), it can be hypothesized that there were some form of this cult among population of South-Western Volhynia during Late Bronze Age, which is represented by ceramic ware, found on the cemeteries of Ulvivok-Rovantsi group, similar to the lydions, and possibly also by Ulvivok goblets. The issue of clarification of ways and directions of penetration of such cults from the Aegean and South-Eastern Balkans to Central and Eastern Europe and the level of their identity, taking into account considerable distances, diversity of cultures, ethnic groups and traditions remains subject to discussion. Later, when, perhaps, new similar discoveries will appear (preferably well-dated and located in undisturbed complexes), this hypothetical version can be confirmed or canceled.

Keywords

cemeteries of the Ulvivok-Rovantsi type, Crete, Minoan culture, culture of Pannonian inlaid ceramics, vase-lidion, Demeter cult, migration.

Reference

Herodot. (1993). Istorii v deviaty knyhakh (A. O. Biletskyi, Trans.). Kyiv, 574 pp. (in Ukrainian).

Grаvеs, R. (1992). Mify Drevnei Gretsii. Moskva, 620 pp. (in Russian).

Avdiev, V. I., Bokshchanin, A. G. & Pikus, N. I.  (Eds.). (1972). Istoriia Drevnei Gretsii. Moskva, 422 pp. (in Russian).

Klein, L. S. (2007). Drewniie migratsii i proiskhozhdenie indoevropeiskikh narodov. Sankt-Peterburg, 226 pp. (in Russian).

Kozak, D. N., & Pavliv, D. Yu. (1999). Mohylnyk ulvivetskoho typu poblyzu s. Horodok na Volyni. Arkheologiia,  3, 71–81 (in Ukrainian).

Mongait, A. L. (1974). Arkheologiia Zapadnoi Yevropy. Bronzovyi i zheleznyi veka, Moskva, 408 pp. (in Russian).

Pavliv, D. Yu. (1992). Keramichnyi kompleks Rovantsivskoho mohylnyka. Novi materialy z arkheologii Prykarpattia i Volyni, 2, 34–36 (in Ukrainian).

Pavliv, D. Yu. (1993). Novi pamiatky “luzhytskoi” kultury na zakhodi Ukrainy. Pamiatky halshtatskoho periodu mezhyrichchia Visly, Dnistra i Prypiati, Kyiv, 11–56 (in Ukrainian).

Pavliv, D. Yu. (2006). Pamiatky kintsia doby bronzy – pochatku rannozaliznoi doby iz s. Ulvivok na Sokalshchyni. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 10, 154–165 (in Ukrainian).

Pavliv, D. Yu. (2008). Ulvivetski kelykhy. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 12, 68–102 (in Ukrainian).

Pendlebury, D. (1950). Arkheologiia Krita. Moskva, 402 pp. (in Russian).

Kozovyk I. Ya. & Ponomariv O. D.  (Eds.). (1989). Slovnyk antychnoi mifologii. Kyiv, 240 pp. (in Ukrainian).

Takho-Godi, A. A. (1987). Demetra. In Mify narodow mira. Entsiklopediia (t. 1, pp. 364–366). Moskva (in Russian).

Titov, V. S. (1982). K izucheniiu migratsii bronzovogo veka. Arkheologiia Starogo i Novogo Sveta, Moskva, 89–145 (in Russian).

Bouzek, I. (1966). The Aegean and Central Europe, An Introduction to the Study of cultural interrelations 1600–1300 B.C. Památky archeologické, LVII, 1, Praha, 242–276 (in English).

Cynkałowski, A. (1961). Materiały do pradziejów Wołynia i Polesia Wołyńskiego. Warszawa, 265 pp. (in Polish).

Gąssowska, B. (1978). Demeter. In Encyklopedia sztuki starożytnej (P. 137). Warszawa (in Polish).

Encyklopedie antiky. (1974). Praha, 741 pp. (in Czech).

Filip, J. (1966). Enzyklopädisches Handbuch zur Ur-und Frühgeschichte Europas (1). Prag, 664 pp. (in German).

Hammond, N. G. L. (1977). Dzieje Grecji. Warszawa, 857 pp. (in Polish).

Gedl, M. (1980). Archeologia pierwotna i wczesnośredniowieczna, cz. III, epoka brązu i wczesna epoka żelaza w Europie. Kraków, 333 pp. (in Polish).

Gedl, M. (1997). Kształtowanie się środkowoeuropejskiej jedności kulturowej w II tysiącleciu przed Chrystusem. Prace Komisji środkowoeuropejskiej, V, Kraków, 7–20 (in Polish).

Kłosińska, E. M. (2008). Stosunki kulturowe i osadnicze na Polesiu Wołyńskim w młodszych odcinkach epoki brązu i we wczesnej epoce żelaza w świetle obecnego stanu badań. Opera ex aere. Studia z epoki brązu i wczesnej epoki żelaza dedykowane profesorowi Janowi Dąbrowskiemu, Warszawa, 193–206 (in Polish).

Kuśnierz, J. (2010). Naczynie kultowe (kernos) kultury pomorskiej z Żukowa stan.1, pow. Zamojski, woj. Lubelskie. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 14, 288–295 (in Polish).

Patay, P. (1938). Frühbronzezeitliche kulturen in Ungarn. Budapest, 118 pp. (in German).

Schiering, W. (1983). Die griechischen Tongefässe. Gestalt, Bestimmung und Formenwandel, Berlin, 160 pp. (in German).

Węgrzynowicz, T. (1963). Cmentarzysko kultury łużyckiej w Młyniskach dawniej pow. Włodzimierz Wołyński. Wiadomości Archeologiczne, t. XXIX, z. 1, Warszawa, 9–28 (in Polish).

Węgrzynowicz, T. (2001). Zabytki z epoki brązu i wczesnej epoki żelaza z Ukrainy i Bialorusi w zbiorach Państwowego Muzeum Archeologicznego w Warszawie. Warszawa, 123 pp. (in Polish).

 

ISSN 2223-1218

Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.