ПІДГОРОДИЩЕНСЬКИЙ МОНАСТИР ЗА ПИСЕМНИМИ Й АРХЕОЛОГІЧНИМИ МАТЕРІАЛАМИ

Автор
Роман БЕРЕСТ
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-315-327
Анотація

На основі інформації шематизмів дієцезій Львівської архиєпархії, архівних матеріалів літописних даних й інших писемних джерел, результатів пошукових археологічних робіт, проведених на пам’ятці, повідомлень місцевих мешканців, топонімічних назв зроблено спробу висвітлити найдавнішу історію Підгородищенського монастиря Преображення Господнього, який досі залишається маловідомим в археологічній та історичній науці. Монастир належав до законних обителей отців василіан Чину святого Василя Великого (ЧСВВ) оборонного типу.

Пам’ятку закладено приблизно на початку ХІІІ ст. неподалік від княжого Звенигорода, на менш-більш рівнинній ділянці підвищеного плато, що проходить на межі Західного Побужжя з Давидівсько-Гологірською грядою біля сучасних сіл Мостище та Підгородище. Територію монастиря окреслює один насипний кільцеподібний оборонний вал і напільний рів. Чернече городище займало невелику ділянку, яка не перевищувала 200 м². Для входу чи виходу з монастиря зі східного та західного боків пам’ятки були облаштовані піші проходи, що закривали за допомогою хвірток. Важливе значення мала сторожова вежа, яка розташовувалася поблизу монастирських воріт.

Упродовж польових сезонів 1997–2007 рр. обстежено місця руйнування східного й західного оборонних валів, зроблено археологічний переріз оборонного укріплення з північного боку городища, що дало змогу встановити особливості його спорудження. Досліджено реальний стан пам’ятки, місця і глибину залягання культурного шару, виявлено сліди від різночасових наземних та напівземляних споруд, археологічні знахідки побутового, господарського, культового й іншого призначення.

Ключові слова

монастир, оборонні вали та рови, пам’ятний хрест, пам’ятка, розкопки, обитель, чернецтво, археологічне дослідження, культурний шар.

Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

Abramovych, D. (1930). Kyievo-Pecherskyi Pateryk. Pam’iatky movy i pysmenstva Davnoi Rusi, 4, Kyiv, 435 pp. (in Ukrainian).

Berest, R. (1998). Doslidzhennia horodyshch bilia sil Pidhorodyshche i Mostyshche u 1997 r. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu,  3, Lviv, 24–30 (in Ukrainian).

Berest, R. Ya. (2007). Zvit. Rezultaty rozvidkovykh arkheolohichnykh doslidzhen monastyria bilia s. Mostyshche Peremyshlianskoho raionu Lvivskoi oblasti u polovomu sezoni 2007 r. Arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi Akademii nauk Ukrainy. 2007/173. 86 pp. (in Ukrainian).

Vavryk, M. (1958). Po vasylianskykh monastyriakh. Toronto, 286 pp. (in Ukrainian).

Voitovych, L. V. (2012). Seniavski. In Entsyklopediia istorii Ukrainy: u 10 t. (T. 9, P. 534). V. A. Smolii (Ed.). Kyiv: Naukova dumka (in Ukrainian).

Hupalo, V. (2014). Zvenyhorod i Zvenyhorodska zemlia v XI–XIII st. Lviv: Manuskrypt, 586 pp. (in Ukrainian).

Klymov, V. V. (2008). Ukrainski pravoslavni monastyri ta chernetstvo. Do pytannia pro yikh znachennia u natsionalnii istorii. Naukovyi zbirnyk, prysviachenyi 900-littiu Sviato-Mykhailivskoho Zolotoverkhoho monastyria: materialy naukovo-praktychnoi konferentsii (Kyiv, 23 travnia 2008 r.), Kyiv, 94–102 (in Ukrainian).

Kossak, M. (1867). Shematizm provincіi sv. spasitelja china sv. Vasilіja Velikogo v Galicіi, ulozhenyj po kapitulђ otbuvshójsja v monastyrђ sv. Onufrejskom vo L'vovђ dnja 24–25 lipcja 1866 i korotkіj pogljad na monastyri i monashestvo ruske, ot zavedenja na Rusi vђri hristovoj azh po nyneshnee vremja. L'vov, 62–189 (in Old-Slavic).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni Vasylia Stefanyka, Natsionalna Akademiia nauk Ukrainy. F. 77. ASP 77/56. (Pateryk Skytskyi). 338 ark. (in Ukrainian).

Macђevskіj, M. (1867). Monastyri v arhyeparhіi mitropolichôj L'vôvskôj. Shematizm provincіi sv. spasitelja china sv. Vasilіja Velikogo v Galicіi, ulozhenyj po kapitulђ otbuvshójsja v monastyrђ sv. Onufrejskom vo L'vovђ dnja 24–25 lipcja 1866 i korotkіj pogljad na monastyri i monashestvo ruske, ot zavedenja na Rusi vђri hristovoj azh po nyneshnee vremja, L'vov, 5–59 (in Old-Slavic).

Ohiienko, I. (Mytropolyt Ilarion). (2002). Ukrainske monashestvo. Kyiv, 394 pp. (in Ukrainian).

Paterik Kievskogo Pecherskogo monastirja. (1911). Sanktpeterburg, 596 pp. (in Russian).

Pоlnoe sоbranie ruskikh lеtopisey. (1845). izdanoe po visochajshomu povelenіju Arheograficheskoju kommissіeju. Тоm vtoroy. Ipatevskaja lеtopis, Sanktpeterburg, 377 pp. (in Old-Slavic).

Sveshnikov, I. K. & Gupalo, V. D. (1994). Keramika datirovanaja kladami monet. Garncarstwo i kaflarstwo na ziemiach polskiech od późnego średniowicza do czasów wspólczesnych. Materialy z konferencij – Rzeszów, 21–23. IX. 1993, Rzeszów, 139–148 (in Russian).

Akta grodzkie i ziemskie, T. ІX. (1883). Lwów, 23–24, 37–38 (in Polish).

Akta grodzkie i ziemskie, T. X. (1884). Lwów, 159–160 (in Polish).

 

ISSN 2223-1218

Author
Roman BEREST
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-315-327 .
Annotation

On the basis of the data of the dioceses of the Lviv Archdiocese, the archives of the State Central Historical Archive of Ukraine in Lviv, the chronicles and other written sources, the results of the searcharchaeological works carried out on the monument, informative messages of local residents, toponymicnames, an attempt was made to polygraphically highlight the ancient history of Pidhorodishchensky Monastery of the Transfiguration, which still remains little known in archaeological and historicalscience. The monastery belonged to the number of legal monasteries of the Basilian Fathers of theOrder of St. Basil the Great defensive type.

A memorial was laid about the beginning of the XIII century not far from the prince Zvenigorod, on a less flat area of the elevated plateau, which passes on the border of the Western Bugue with the Davidiv-Golohir ridge near the modern villages of Mostische and Pidgorodysche. The territory of the monasterywas defined by one bulky ring-shaped defensive shaft and trench moose. Cherneche fortress occupied asmall area, which did not exceed 200 m². To enter the monastery and exit from it from the eastern andwestern sides of the sights were arranged footpaths that closed the gates. The great importance was thewatchtower, which was located near the monastery gate.

During the field seasons 1997–2007, the sites of destruction of the eastern and western defensive shaftswere inspected, and the archaeological section of the defensive fortification on the north side of thesettlement was made, which made it possible to establish the peculiarities of its construction. The realstate of the monument, the place and depth of the cultural layer layout was investigated, traces of time-dependent ground and semi-underground structures, archaeological finds of everyday, economic,religious and other character were discovered.

Keywords

monastery, defensive shafts and ditches, memorial cross, monument, excavations, monasticism, archaeological research, cultural layer.

Reference

Abramovych, D. (1930). Kyievo-Pecherskyi Pateryk. Pam’iatky movy i pysmenstva Davnoi Rusi, 4, Kyiv, 435 pp. (in Ukrainian).

Berest, R. (1998). Doslidzhennia horodyshch bilia sil Pidhorodyshche i Mostyshche u 1997 r. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu,  3, Lviv, 24–30 (in Ukrainian).

Berest, R. Ya. (2007). Zvit. Rezultaty rozvidkovykh arkheolohichnykh doslidzhen monastyria bilia s. Mostyshche Peremyshlianskoho raionu Lvivskoi oblasti u polovomu sezoni 2007 r. Arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi Akademii nauk Ukrainy. 2007/173. 86 pp. (in Ukrainian).

Vavryk, M. (1958). Po vasylianskykh monastyriakh. Toronto, 286 pp. (in Ukrainian).

Voitovych, L. V. (2012). Seniavski. In Entsyklopediia istorii Ukrainy: u 10 t. (T. 9, P. 534). V. A. Smolii (Ed.). Kyiv: Naukova dumka (in Ukrainian).

Hupalo, V. (2014). Zvenyhorod i Zvenyhorodska zemlia v XI–XIII st. Lviv: Manuskrypt, 586 pp. (in Ukrainian).

Klymov, V. V. (2008). Ukrainski pravoslavni monastyri ta chernetstvo. Do pytannia pro yikh znachennia u natsionalnii istorii. Naukovyi zbirnyk, prysviachenyi 900-littiu Sviato-Mykhailivskoho Zolotoverkhoho monastyria: materialy naukovo-praktychnoi konferentsii (Kyiv, 23 travnia 2008 r.), Kyiv, 94–102 (in Ukrainian).

Kossak, M. (1867). Shematizm provincіi sv. spasitelja china sv. Vasilіja Velikogo v Galicіi, ulozhenyj po kapitulђ otbuvshójsja v monastyrђ sv. Onufrejskom vo L'vovђ dnja 24–25 lipcja 1866 i korotkіj pogljad na monastyri i monashestvo ruske, ot zavedenja na Rusi vђri hristovoj azh po nyneshnee vremja. L'vov, 62–189 (in Old-Slavic).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni Vasylia Stefanyka, Natsionalna Akademiia nauk Ukrainy. F. 77. ASP 77/56. (Pateryk Skytskyi). 338 ark. (in Ukrainian).

Macђevskіj, M. (1867). Monastyri v arhyeparhіi mitropolichôj L'vôvskôj. Shematizm provincіi sv. spasitelja china sv. Vasilіja Velikogo v Galicіi, ulozhenyj po kapitulђ otbuvshójsja v monastyrђ sv. Onufrejskom vo L'vovђ dnja 24–25 lipcja 1866 i korotkіj pogljad na monastyri i monashestvo ruske, ot zavedenja na Rusi vђri hristovoj azh po nyneshnee vremja, L'vov, 5–59 (in Old-Slavic).

Ohiienko, I. (Mytropolyt Ilarion). (2002). Ukrainske monashestvo. Kyiv, 394 pp. (in Ukrainian).

Paterik Kievskogo Pecherskogo monastirja. (1911). Sanktpeterburg, 596 pp. (in Russian).

Pоlnoe sоbranie ruskikh lеtopisey. (1845). izdanoe po visochajshomu povelenіju Arheograficheskoju kommissіeju. Тоm vtoroy. Ipatevskaja lеtopis, Sanktpeterburg, 377 pp. (in Old-Slavic).

Sveshnikov, I. K. & Gupalo, V. D. (1994). Keramika datirovanaja kladami monet. Garncarstwo i kaflarstwo na ziemiach polskiech od późnego średniowicza do czasów wspólczesnych. Materialy z konferencij – Rzeszów, 21–23. IX. 1993, Rzeszów, 139–148 (in Russian).

Akta grodzkie i ziemskie, T. ІX. (1883). Lwów, 23–24, 37–38 (in Polish).

Akta grodzkie i ziemskie, T. X. (1884). Lwów, 159–160 (in Polish).

 

ISSN 2223-1218

Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.