У ЛЬВОВІ ТА ПОМІЖ ЛЬВІВ’ЯН: ПРОСОПОГРАФІЧНИЙ ПОРТРЕТ ТАДЕУША СУЛІМІРСЬКОГО (1898–1983)

Автор
Наталя БУЛИК
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-426-453
Анотація

На основі багатої джерельної бази відтворено життя та діяльність відомого археолога Тадеуша Сулімірського. Введено до наукового обігу матеріали львівських і краківських архівів, які дають змогу окреслити львівський період життя дослідника. Власне у Львові він здобув освіту, мав змогу спілкуватися з кращими вченими свого часу, користуватися львівськими книгозбірнями й музейними колекціями, сформувався як археолог, відкрив і дослідив велику кількість археологічних пам’яток тощо. Найбільше уваги в польових дослідженнях відводив пам’яткам духовної культури. Йому належать вивчення могильників і курганів у близько 35 місцевостях заходу України. Більшість із них Т. Сулімірський ввів до наукового обігу і на них не перестають покликатися сучасні дослідники. Особливе місце в його польових дослідженнях належало розкопкам у Комарові на Станіславівщині. З цих робіт збереглася польова документація та величезна кількість світлин, які дають змогу відтворити весь процес розкопок, фіксацію матеріалів тощо.

Тадеуш Сулімірський відігравав помітну роль і в охороні археологічних пам’яток. У часі роботи на кафедрі праісторії Львівського університету він фактично виконував функції консерватора доісторичних пам’яток, виїжджав на кожне повідомлення про відкриття і звітував перед окружним консерватором про результати. Частина його виїздів відбувалася за державний кошт.

Не останнє місце у професійному житті дослідника займала наукова комунікація. Він був частим учасником різноманітних форумів, а також сам організовував з’їзди. Найкращий приклад його організаційної діяльності – IV З’їзд студентів праісторії польських університетів, що відбувся у Львові у травні 1934 р.

Ключові слова

Тадеуш Сулімірський, кургани, могильники, поховальні пам’ятки, бронзові скарби, Комарів.

Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

Berest, R. (1998). Karlo Hadachek: shtrykhy biohrafii ta naukovoi diialnosti. Postati ukrainskoi arkheolohii. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 7. Lviv, 78–79
(in Ukrainian).

Bilas, N. (2002). Arkheolohy Lvivskoho universytetu ta yikhnia uchast u kraieznavcho- muzeinytskii roboti halytskykh ukraintsiv u 20–30-kh rokakh XX st. Lviv university archaeology studies, 5, 156–17
(in Ukrainian).

Bilas, N. (2012). Arkheolohichna osvita u Lvivskomu universyteti: zdobutky mynuloho, zavdannia sohodennia. Archaeology and ancient history of Ukraine, 9. Kyiv, 38–44 (in Ukrainian).

Bilas, N. (2009). Orhanizatsiia navchalnoho protsesu na kafedri praistorii Lvivskoho universytetu u 1921–1939 rr. Lviv university archaeology studies, 12. Lviv, 204–225 (in Ukrainian).

Borkovskyi, I. (1934, January 21). Doslidy nad preistoriieiu Skhidnoi Halychyny. Dilo, 16, 3 (in Ukrainian).

Bulyk, N. (2013). Karol Hadachek i yoho vnesok u rozvytok lvivskoi arkheolohii. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 17. Lviv, 251–266 (in Ukrainian).

Bulyk, N. (2014). Lvivska arkheolohiia XIX – pochatku XX stolittia: doslidnyky, naukovi ustanovy, muzei. Lviv, 304 pp. (in Ukrainian).

Bulyk, N. (2017). Arkheolohiia i vlada: diialnist arkheolohiv Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka v konteksti pamʼiatkookhoronnoi reformy 1928 roku. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 21, 258–284 (in Ukrainian).

Bulyk, N. (2018). Z’izdy studentiv-arkheolohiv polskykh universytetiv u 1930-kh rr.: lvivskyi vymir. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karaizna, 54. Kharkiv, 82–95 (in Ukrainian).

Voitovych, M. (2012). Doslidzhennia pam’iatok kultur shnurovoi keramiky na Prykarpatti u mizhvoiennyi period. Lviv university archaeology studies, 14–15, 274–284 (in Ukrainian).

Hilevych, I. (2014). Mykhailo Skoryk – etnoloh, istoryk, folklorist. Visnyk of the Lviv University. Series History, 50, 206–243 (in Ukrainian).

Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti. F. 26 (Osobova sprava dotsenta T. Sulimirskoho). Op. 5. Spr. 1841 (in Ukrainian).

Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti. F. 26. Op. 7. Spr. 1039 (in Ukrainian).

Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti. F. 26. Op. 7. Spr. 1081 (in Ukrainian).

Dashkevych, Ya. (1997). Ob’iektyvne i sub’iektyvne v prosopohrafii. Ukrainskyi biohrafichnyi slovnyk: istoriia i problematyka stvorennia. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii (Lviv, 8–9 zhovtnia 1996 r.). Lviv, 40–47 (in Ukrainian).

Kobilnyk, V. (1933). Z arkheolohichnykh doslidiv na Boikivshchyni za rik 1931 i 1932. Litopys Boikivshchyny, 2. Sambir, 3–48 (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 1. 133 ark. (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 2. 85 ark. (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 4. 154 ark. (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 5. 96 ark. (in Ukrainian).

Myk, V. (1932, December 15). Z nashykh muzeiv. Dilo, 278, 4 (in Ukrainian).

Naukovi vykopky na Hutsulshchyni (1936, August 9). Dilo, 178, 8 (in Ukrainian).

P. Ya. (1934, September 3). Novi arkheolohichni nakhidky. Dilo, 234, 4 (in Ukrainian).

Pasternak, Ya. (1931, September 18). Z arkheologichnykh probliem Podillia. Dilo, 209, 2–3
(in Ukrainian).

Polianskyi, Yu. (1928). Novi arkheolohichni znakhidky z Halychyny. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka, 149. Lviv, 9–35 (in Ukrainian).

Svieshnikov, I. K. (1964). Pam’iatky holiradskoho typu na Zakhidnomu Podilli. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 5. Kyiv, 40–66 (in Ukrainian).

Sytnyk, O. S. (2012). Arkheolohichna nauka u Lvovi. Persha polovyna XX stolittia. Lviv–Zheshiv, 365 pp. (in Ukrainian).

Smishko, M. (1933, October 14). Doslidy nad Pretoriieiu Skhidnoi Halychyny. Nova teoriia pro shnurovu keramiku. Dilo, 270, 2 (in Ukrainian).

Smishko, M. (1960). Karpatski kurhany pershoi polovyny I tysiacholittia nashoi ery. Kyiv, 186 pp.
(in Ukrainian).

Sulimirskyi, T. (1934, January 27). Doslidy nad preistoriieiu Skhidnoi Halychyny. (Sprostuvannia na zamity p. dots. Borkovskoho.). Dilo, 22, 5 (in Ukrainian).

Khronika (1933). Litopys Boikivshchyny, 3 (2), 79. (in Ukrainian).

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u Lvovi. F. 545. “T. Skolimowski i Dr. T. Sulimirski”, Predstavnytstvo kompanii “Alfa-Romeo”, “Chrysler”, “Harley-Davidson” u Skhidnii Malopolshchi ta Volyni, m. Lviv, 1927–1939 rr. Op. 1. (in Ukrainian).

Tsinni znakhidky v Kolomyishchni ta Tovmachchyni (1934, July 3). Dilo, 173, 4 (in Ukrainian).

Chopek, S. (2006).Tadeush Sulimirskyi ta yoho vnesok u doslidzhennia epokhy bronzy i rannoho zaliza Podillia ta Volyni. Lviv university archaeology studies, 9, 97–105 (in Ukrainian).

Bulyk, N., & Lech J. (2009). Karol Hadaczek (1873–1914) and the beginnings of archaeology in universities of the North-East borderland of the Austro-Hungarian Monarchy. Archaeologia Polona, 47. Warsaw, 59–89 (in Polish).

Cehak-Hołubowiczowa, H. (1936). Próbne wykopaliska w powiecie Zbaraskim. Wiadomości Archeologiczne, 14, 59–70 (in Polish).

Ciwkacz, O. (2018, Marcа 13–26). Działalność dr. Józefa Grabowskiego w Stanisławowie w latach 1930–1935. Kurier Galicyjski, 5(297). Retrieved from http://www.kuriergalicyjski.com/historia/ postacie/97-g/6683-jozef-grabowski (in Polish).

Czortkower, S. (1936). Naddniestrzańskie czaszki historyczne. Wiadomości Archeologiczne, 14, 91
(in Polish).

Instytut Polski i Muzeum im. gen. Sikorskiego w Londynie. Kol. 458/17 (in Polish).

Jażdżewski, K. (1968). Z okazji 70-lecia urodzin profesora Tadeusza Sulimirskiego. Prace i materiały Muzeum archeologicznego i Etnograficznego w Łodzi. Seria archeologiczna, 15. Łódź, 7–14 (in Polish).

Kostrzewski, J. (1923). Praca naukowa na prowincji w zakresie archeologii przedhistorycznej. Nauka Polska, 4. Warszawa, 218 (in Polish).

Kostrzewski, J. (1935). II zjazd prehistoryków polskich w Krakowie. Z Otchłani Wieków, 10(4–5). Poznań, 53–56 (in Polish).

Kozłowski, S. K. (2015). Kwiat Królestwa. Archeologów polskich pokolenie trzecie. Warszawa–Łódź, 303 pp. (in Polish).

Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1923/1924 za rektora prof. d-ra Juliusza Makarewicza (1924). Lwów, 74 pp. (in Polish).

Muzeum Archeologiczne w Krakowie (MAK). SP 33/9 (in Polish).

Nowe wykopaliska (1933). Z Otchłani Wieków, 8(1–2). Poznań, 21–25 (in Polish).

Oddzial Lwowski Pol. Tow. Prehistorycznego (1933). Z Otchłani Wieków, 8(1–2). Poznań, 27 (in Polish).

Radzik, T. (2004). Profesor Tadeusz Sulimirski archeolog. Kimmerowie, Scytowie, Sarmaci: księga poświęcona pamięci profesora Tadeusza Sulimirskiego. In Jan Chochorowski (Ed.). Kraków, 17–19 (in Polish).

Rojek, W. (2004). W służbie Polski i nauki. Tadeusz Sulimirski (1898–1983). Kimmerowie, Scytowie, Sarmaci. Księga poświęcona pamięci profesora Tadeusza Sulimirskiego. In Jan Chochorowski (Ed.). Kraków, 33–42 (in Polish).

Skład Uniwersytetu w latach akademickich 1933/1934 i 1934/1935 (1934). Lwów, 99 pp. (in Polish).

Skład uniwersytetu w roku akademickim 1935/1936. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie (1935). Lwów, 98 pp. (in Polish).

Sprawozdanie Dyrekcyi Wyższego i Realnego Gimnazyum im. A. Mickiewicza we Lwowie za lata szkolne 1915/16 i 1916/17. (1917). Lwów, 28 pp. (in Polish).

Sulimirski, T. (1930). Cmentarzysko w Wysocku, powiecie brodskim (Małopolska Wschodnia). Z Otchłani Wieków, 5(2). Poznań, 22–24 (in Polish).

Sulimirski, T. (1930a). Skarby bronzowe z Kamionki Wielkiej, w pow. Kołomyjskim i z Potoczysk, w pow. Horodenka. Księga pamiątkowa ku uczczeniu siedemdziesiątej rocznicy urodzin prof. Dr. Włodzimierza Demetrykiewicza. Poznań, 177–186 (in Polish).

Sulimirski, T. (1931). Kultura wysocka. Kraków. 202 pp. (in Polish).

Sulimirski, T. (1933). Die schnurkeramischen Kulturen und das indoeuropäische Problem. La Pologne en VIIe Congrès des Sciences Historiques, 1. Warszawa, 287–308 (in German, & in French).

Sulimirski, T. (1934). Trzy chaty przedhistoryczne. Przyczynki do poznania epoki cesarstwa rzymskiego Południowo-Wschodniej Polski. Lwów, 33–48 (in Polish).

Sulimirski, T. (1935). Sprawozdanie z dziłalności lwowskiego ośrodka prehistorycznego. Z Otchłani Wieków, 10 (2). Poznań, 20–28 (in Polish).

Sulimirski, T. (1936). Cmentarzysko kurhanowe w Komarowie kolo Halicza i kultura komarowska. Sprawozdania Polskiej Akademii Umijetnosci, 41 (9). Kraków, 273–277 (in Polish).

Sulimirski, T. (1936). Zagadnienie ekspansji kultury łużyckiej na Ukrainę. Wiadomości Archeologiczne,14, 40–54 (in Polish).

Sulimirski, T. (1938). Kurhany komarowskie. Złoty szlak, 1(4), 25–33 (in Polish).

Sulimirski, T. (1968). Cordet ware and Globular Amphorae North-East of the Carpathians. London, 227 pp.

Tymieniecki, K. (1933). VII Międzynarodowy kongres historyczny. Roczniki Historyczne, 9. Poznań, 305–312 (in Polish).

VII Międzynarodowy Kongres Nauk Historycznych (1933). Młodzieńczy Lot, 5(21). – Łodz, 4–5 (in Polish).

W Komarowie pod Haliczem (1935). Z Otchłani Wieków, 10(4–5). Poznań, 70 (in Polish).

Wardzała, K. (1934). Sprawozdanie z IV zjazdu studentów prechistorii uniwersytetów polskich. Z Otchłani Wieków, 9(6). Poznań, 98–101 (in Polish).


ISSN 2223-1218

Author
Natalia BULYK
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-426-453
Annotation

Life and activity of well-known archaeologist Tadeusz Sulimirski is presented at the article on the base of large source base. Materials from archives of Lviv and Krakow were introduced to scientific application. They give us an opportunity to outline Lviv period of researcher's life. Actually, in Lviv he get an education, had the opportunity to communicate with best contemporary scientists, to use bookshops and museum collections of Lviv, was formed as archaeologist, discovered and explored large amount of archaeological sites, and so on.

During field researches archaeologist paid most attention to issues of spiritual culture of ancient population. It includes studying of cemeteries and burial mounds in approximately 35 areas of the western part of Ukraine. Most of them were introduced to scientific application by T. Sulimirski and they are still arousing interest of modern researchers. Special place among the field researches carried out by T. Sulimirski belongs to excavations in Komariv, Stanyslaviv region. After these works, field documentation and a huge amount of photos have been preserved. They allow us to reconstruct the whole process of excavations, fixation of materials, etc.

T. Sulimirski played a prominent part in the protection of archaeological sites. During the period of his work at the Chair of prehistory of Lviv University, he actually perform duties of conservator of prehistoric sites, traveled to respond to each information about discovery and reported to the okręg conservator about the results. Part of T. Sulimirski’s trips was financed from the state funds.

Scientific communication took an important place at activity of the researcher. He was a frequenter of various forums, as well as organizer of congresses. The best example of his organizational activity was the IV Congress of students of the prehistory of Polish universities, carried out in Lviv in May, 1934.

Keywords

T. Sulimirski, burial mounds, cemeteries, burial sites, bronze hoards, Komariv.

Reference

Berest, R. (1998). Karlo Hadachek: shtrykhy biohrafii ta naukovoi diialnosti. Postati ukrainskoi arkheolohii. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 7. Lviv, 78–79
(in Ukrainian).

Bilas, N. (2002). Arkheolohy Lvivskoho universytetu ta yikhnia uchast u kraieznavcho- muzeinytskii roboti halytskykh ukraintsiv u 20–30-kh rokakh XX st. Lviv university archaeology studies, 5, 156–17
(in Ukrainian).

Bilas, N. (2012). Arkheolohichna osvita u Lvivskomu universyteti: zdobutky mynuloho, zavdannia sohodennia. Archaeology and ancient history of Ukraine, 9. Kyiv, 38–44 (in Ukrainian).

Bilas, N. (2009). Orhanizatsiia navchalnoho protsesu na kafedri praistorii Lvivskoho universytetu u 1921–1939 rr. Lviv university archaeology studies, 12. Lviv, 204–225 (in Ukrainian).

Borkovskyi, I. (1934, January 21). Doslidy nad preistoriieiu Skhidnoi Halychyny. Dilo, 16, 3 (in Ukrainian).

Bulyk, N. (2013). Karol Hadachek i yoho vnesok u rozvytok lvivskoi arkheolohii. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 17. Lviv, 251–266 (in Ukrainian).

Bulyk, N. (2014). Lvivska arkheolohiia XIX – pochatku XX stolittia: doslidnyky, naukovi ustanovy, muzei. Lviv, 304 pp. (in Ukrainian).

Bulyk, N. (2017). Arkheolohiia i vlada: diialnist arkheolohiv Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka v konteksti pamʼiatkookhoronnoi reformy 1928 roku. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 21, 258–284 (in Ukrainian).

Bulyk, N. (2018). Z’izdy studentiv-arkheolohiv polskykh universytetiv u 1930-kh rr.: lvivskyi vymir. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karaizna, 54. Kharkiv, 82–95 (in Ukrainian).

Voitovych, M. (2012). Doslidzhennia pam’iatok kultur shnurovoi keramiky na Prykarpatti u mizhvoiennyi period. Lviv university archaeology studies, 14–15, 274–284 (in Ukrainian).

Hilevych, I. (2014). Mykhailo Skoryk – etnoloh, istoryk, folklorist. Visnyk of the Lviv University. Series History, 50, 206–243 (in Ukrainian).

Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti. F. 26 (Osobova sprava dotsenta T. Sulimirskoho). Op. 5. Spr. 1841 (in Ukrainian).

Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti. F. 26. Op. 7. Spr. 1039 (in Ukrainian).

Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti. F. 26. Op. 7. Spr. 1081 (in Ukrainian).

Dashkevych, Ya. (1997). Ob’iektyvne i sub’iektyvne v prosopohrafii. Ukrainskyi biohrafichnyi slovnyk: istoriia i problematyka stvorennia. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii (Lviv, 8–9 zhovtnia 1996 r.). Lviv, 40–47 (in Ukrainian).

Kobilnyk, V. (1933). Z arkheolohichnykh doslidiv na Boikivshchyni za rik 1931 i 1932. Litopys Boikivshchyny, 2. Sambir, 3–48 (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 1. 133 ark. (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 2. 85 ark. (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 4. 154 ark. (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka Ukrainy imeni V. Stefanyka (Viddil rukopysiv). F. 26 (Upravlinnia konservatsii Lvivskoho voievodstva). Spr. 42. Ch. 5. 96 ark. (in Ukrainian).

Myk, V. (1932, December 15). Z nashykh muzeiv. Dilo, 278, 4 (in Ukrainian).

Naukovi vykopky na Hutsulshchyni (1936, August 9). Dilo, 178, 8 (in Ukrainian).

P. Ya. (1934, September 3). Novi arkheolohichni nakhidky. Dilo, 234, 4 (in Ukrainian).

Pasternak, Ya. (1931, September 18). Z arkheologichnykh probliem Podillia. Dilo, 209, 2–3
(in Ukrainian).

Polianskyi, Yu. (1928). Novi arkheolohichni znakhidky z Halychyny. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka, 149. Lviv, 9–35 (in Ukrainian).

Svieshnikov, I. K. (1964). Pam’iatky holiradskoho typu na Zakhidnomu Podilli. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 5. Kyiv, 40–66 (in Ukrainian).

Sytnyk, O. S. (2012). Arkheolohichna nauka u Lvovi. Persha polovyna XX stolittia. Lviv–Zheshiv, 365 pp. (in Ukrainian).

Smishko, M. (1933, October 14). Doslidy nad Pretoriieiu Skhidnoi Halychyny. Nova teoriia pro shnurovu keramiku. Dilo, 270, 2 (in Ukrainian).

Smishko, M. (1960). Karpatski kurhany pershoi polovyny I tysiacholittia nashoi ery. Kyiv, 186 pp.
(in Ukrainian).

Sulimirskyi, T. (1934, January 27). Doslidy nad preistoriieiu Skhidnoi Halychyny. (Sprostuvannia na zamity p. dots. Borkovskoho.). Dilo, 22, 5 (in Ukrainian).

Khronika (1933). Litopys Boikivshchyny, 3 (2), 79. (in Ukrainian).

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u Lvovi. F. 545. “T. Skolimowski i Dr. T. Sulimirski”, Predstavnytstvo kompanii “Alfa-Romeo”, “Chrysler”, “Harley-Davidson” u Skhidnii Malopolshchi ta Volyni, m. Lviv, 1927–1939 rr. Op. 1. (in Ukrainian).

Tsinni znakhidky v Kolomyishchni ta Tovmachchyni (1934, July 3). Dilo, 173, 4 (in Ukrainian).

Chopek, S. (2006).Tadeush Sulimirskyi ta yoho vnesok u doslidzhennia epokhy bronzy i rannoho zaliza Podillia ta Volyni. Lviv university archaeology studies, 9, 97–105 (in Ukrainian).

Bulyk, N., & Lech J. (2009). Karol Hadaczek (1873–1914) and the beginnings of archaeology in universities of the North-East borderland of the Austro-Hungarian Monarchy. Archaeologia Polona, 47. Warsaw, 59–89 (in Polish).

Cehak-Hołubowiczowa, H. (1936). Próbne wykopaliska w powiecie Zbaraskim. Wiadomości Archeologiczne, 14, 59–70 (in Polish).

Ciwkacz, O. (2018, Marcа 13–26). Działalność dr. Józefa Grabowskiego w Stanisławowie w latach 1930–1935. Kurier Galicyjski, 5(297). Retrieved from http://www.kuriergalicyjski.com/historia/ postacie/97-g/6683-jozef-grabowski (in Polish).

Czortkower, S. (1936). Naddniestrzańskie czaszki historyczne. Wiadomości Archeologiczne, 14, 91
(in Polish).

Instytut Polski i Muzeum im. gen. Sikorskiego w Londynie. Kol. 458/17 (in Polish).

Jażdżewski, K. (1968). Z okazji 70-lecia urodzin profesora Tadeusza Sulimirskiego. Prace i materiały Muzeum archeologicznego i Etnograficznego w Łodzi. Seria archeologiczna, 15. Łódź, 7–14 (in Polish).

Kostrzewski, J. (1923). Praca naukowa na prowincji w zakresie archeologii przedhistorycznej. Nauka Polska, 4. Warszawa, 218 (in Polish).

Kostrzewski, J. (1935). II zjazd prehistoryków polskich w Krakowie. Z Otchłani Wieków, 10(4–5). Poznań, 53–56 (in Polish).

Kozłowski, S. K. (2015). Kwiat Królestwa. Archeologów polskich pokolenie trzecie. Warszawa–Łódź, 303 pp. (in Polish).

Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1923/1924 za rektora prof. d-ra Juliusza Makarewicza (1924). Lwów, 74 pp. (in Polish).

Muzeum Archeologiczne w Krakowie (MAK). SP 33/9 (in Polish).

Nowe wykopaliska (1933). Z Otchłani Wieków, 8(1–2). Poznań, 21–25 (in Polish).

Oddzial Lwowski Pol. Tow. Prehistorycznego (1933). Z Otchłani Wieków, 8(1–2). Poznań, 27 (in Polish).

Radzik, T. (2004). Profesor Tadeusz Sulimirski archeolog. Kimmerowie, Scytowie, Sarmaci: księga poświęcona pamięci profesora Tadeusza Sulimirskiego. In Jan Chochorowski (Ed.). Kraków, 17–19 (in Polish).

Rojek, W. (2004). W służbie Polski i nauki. Tadeusz Sulimirski (1898–1983). Kimmerowie, Scytowie, Sarmaci. Księga poświęcona pamięci profesora Tadeusza Sulimirskiego. In Jan Chochorowski (Ed.). Kraków, 33–42 (in Polish).

Skład Uniwersytetu w latach akademickich 1933/1934 i 1934/1935 (1934). Lwów, 99 pp. (in Polish).

Skład uniwersytetu w roku akademickim 1935/1936. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie (1935). Lwów, 98 pp. (in Polish).

Sprawozdanie Dyrekcyi Wyższego i Realnego Gimnazyum im. A. Mickiewicza we Lwowie za lata szkolne 1915/16 i 1916/17. (1917). Lwów, 28 pp. (in Polish).

Sulimirski, T. (1930). Cmentarzysko w Wysocku, powiecie brodskim (Małopolska Wschodnia). Z Otchłani Wieków, 5(2). Poznań, 22–24 (in Polish).

Sulimirski, T. (1930a). Skarby bronzowe z Kamionki Wielkiej, w pow. Kołomyjskim i z Potoczysk, w pow. Horodenka. Księga pamiątkowa ku uczczeniu siedemdziesiątej rocznicy urodzin prof. Dr. Włodzimierza Demetrykiewicza. Poznań, 177–186 (in Polish).

Sulimirski, T. (1931). Kultura wysocka. Kraków. 202 pp. (in Polish).

Sulimirski, T. (1933). Die schnurkeramischen Kulturen und das indoeuropäische Problem. La Pologne en VIIe Congrès des Sciences Historiques, 1. Warszawa, 287–308 (in German, & in French).

Sulimirski, T. (1934). Trzy chaty przedhistoryczne. Przyczynki do poznania epoki cesarstwa rzymskiego Południowo-Wschodniej Polski. Lwów, 33–48 (in Polish).

Sulimirski, T. (1935). Sprawozdanie z dziłalności lwowskiego ośrodka prehistorycznego. Z Otchłani Wieków, 10 (2). Poznań, 20–28 (in Polish).

Sulimirski, T. (1936). Cmentarzysko kurhanowe w Komarowie kolo Halicza i kultura komarowska. Sprawozdania Polskiej Akademii Umijetnosci, 41 (9). Kraków, 273–277 (in Polish).

Sulimirski, T. (1936). Zagadnienie ekspansji kultury łużyckiej na Ukrainę. Wiadomości Archeologiczne,14, 40–54 (in Polish).

Sulimirski, T. (1938). Kurhany komarowskie. Złoty szlak, 1(4), 25–33 (in Polish).

Sulimirski, T. (1968). Cordet ware and Globular Amphorae North-East of the Carpathians. London, 227 pp.

Tymieniecki, K. (1933). VII Międzynarodowy kongres historyczny. Roczniki Historyczne, 9. Poznań, 305–312 (in Polish).

VII Międzynarodowy Kongres Nauk Historycznych (1933). Młodzieńczy Lot, 5(21). – Łodz, 4–5 (in Polish).

W Komarowie pod Haliczem (1935). Z Otchłani Wieków, 10(4–5). Poznań, 70 (in Polish).

Wardzała, K. (1934). Sprawozdanie z IV zjazdu studentów prechistorii uniwersytetów polskich. Z Otchłani Wieków, 9(6). Poznań, 98–101 (in Polish).

                                                                                                                

ISSN 2223-1218

Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.