“ПРОФЕССИЯ – АРХЕОЛОГ”: ТРУДОВА КНИЖКА ЄВГЕНІЇ МАХНО ЗІ СЛУЖБОВОГО АРХІВУ НІЕЗ “ПЕРЕЯСЛАВ”

Автор
Олена КОЛИБЕНКО, Олександр КОЛИБЕНКО
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2019-23-474-480
Анотація

Серед паперів службового архіву відділу кадрів Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав” (до 15.03.1999 р. – Переяслав-Хмельницький державний історико-культурний заповідник) зберігається низка надзвичайно цікавих документів, зокрема і трудова книжка відомої вітчизняної археологині-славістки Євгенії Махно (1913–1992), яка останні десятиліття трудової діяльності провела саме тут. Цей специфічний маловідомий документ містить точну інформацію про трудовий шлях дослідниці упродовж 1947–1992 рр., а також деякі інші дані, що стосуються як довоєнного періоду, так і часів Другої світової війни. В архіві зберігаються трудові книжки й деяких інших колишніх працівників заповідника. Ці документи залишилися у відділі кадрів у зв’язку з тим, що на момент смерті ті перебували у трудових відносинах із заповідником.

Наявна в цьому специфічному документі інформація має певну цінність, оскільки дозволяє уточнити відомі з інших джерел дані про життя та діяльність цієї непересічної особистості. Перш за все, у трудовій книжці вказано точну дату офіційного зарахування молодої випускниці Київського держуніверситету Євгенії Махно до штату Інституту археології АН УРСР – 20 липня 1939 р. Крім того, в ній наведено й дату її зарахування до штату ПХДІКЗ – 1 червня 1979 р. Тобто, Є. Махно офіційно почала працювати в заповіднику за два місяці після звільнення з останньої тимчасової роботи в Інституті археології АН УРСР, а не з 1975 р. як трапляється у публікаціях.

Незважаючи на специфіку, службові документи часто містять інформацію, яку складно віднайти в інших джерелах. Проблема в тому, що подібні документи знищують за певні проміжки часу як непотріб через брак місця у службових архівах.

Ключові слова

Євгенія Махно, українська археологія, Інститут археології АН УРСР, трудова книжка, Переяслав-Хмельницький державний історико-культурний заповідник.

Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

Abashyna, N. S., & Stanytsina, H. O. (2014). Do 100-richchia Yevhenii Volodymyrivny Makhno. Arkheolohiia, 3, 108–115 (in Ukrainian).

Abashyna, N. S. (1994). Yevheniia Volodymyrivna Makhno. Arkheolohiia, 1, 131–133 (in Ukrainian).

Abashyna, N. S. (2018). Makhno Yevheniia Volodymyrivna. In: I. M. Dziuba & M. H. Zhelezniak at al. (Eds.), EntsyklopediiaSuchasnoiUkrainy, 19 “Malysh-Medytsyna(P. 555). Kyiv (in Ukrainian).

Buzian, H. M. (2009). Pam’iati Yevhenii Volodymyrivny Makhno. PEREYASLAVICA: NaukovizapyskyNatsionalnohoistoryko-etnohrafichnohozapovidnykaPereiaslav”, 3(5), 317–323 (in Ukrainian).

Buzian, H. M. (2015). Spohady pro Yevheniiu Volodymyrivnu Makhno (1913–1992) (na vidznachennia 100-richchia vid dnia narodzhennia). PEREIaSLAVIKA: NaukovizapyskyNatsionalnohoistoryko-etnohrafichnohozapovidnykaPereiaslav”, 9(11), 437–461 (in Ukrainian).

Gorohovskij, E. (2000, 2 September). Vstrechnoe dvizhenie: dve istorii o prikljuchenijah sokrovishh kul’tury Ukrainy i Germanii v XX v. Zerkalo nedeli, 34 (in Russian).

Instytut arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. 1918–2014. (2015). Kyiv: VD “ADEF-Ukraina”, 668 pp. (in Ukrainian).

Makhno, Ye., & Rubai, H. (1992). Shliakhy narodoznavtsia Mykhaila Slobodianiuka. Narodna tvorchist ta etnohrafiia, 3, 59–63 (in Ukrainian).

Makhno, Ye. V. (2008). Podvyzhnyk nauky. Iz spohadiv pro Viktora Platonovycha Petrova. Ukrainska biohrafistyka, 4, 366–371 (in Ukrainian).

Mezentseva, H. H. (1997). Doslidnyky arkheolohii Ukrainy. Entsyklopedychnyi slovnyk-dovidnyk. Chernihiv, 228 pp. (in Ukrainian).

MykhailoIvanovychSikorskyi: tvoretsistoriiykhranytelchasu: kolektyvnamonohrafiia, prysviachena 90-richchiuzdnianarodzhenniaM. I. Sikorskoho. (2013). Pereiaslav-Khmelnytskyi, 504 pp. (in Ukrainian).

Sorokina, S., Zavalna, O., & Radiievska, T. (2016). Muzei do- i rannoi istorii u Kyievi (1942–1943): struktura ta personalnyi sklad. Naukovyi visnyk Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy. Zbirnyk naukovykh prats: u dvokh chastynakh, 1(1), B. K. Patryliak (Ed.). Kyiv: Natsionalnyi muzei istorii Ukrainy, 210–229 (in Ukrainian).

Sorokina, S., & Zavalna, O. (2014). Nimetskyi arkheoloh doktor Paul Hrimm i stvorennia u Kyievi Muzeiu do- i rannoi istorii u 1942 rotsi. Naukovi zapysky Instytutu ukrainskoi istoriohrafii ta dzhereloznavstva. Zbirnyk prats molodykh vchenykh ta aspirantiv, 28. Kyiv, 440–464 (in Ukrainian).

Filip, J. (1969). Enzyklopädisches Handbuch zur Ur- und Frühgeschichte Europas, 2 [l–z]. Prag, 665–1756 (in German).


Author
Olena KOLYBENKO, Oleksandr KOLYBENKO
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2019-23-474-480
Annotation

A number of very interesting documents, including the labor book of well-known archaeologist and slavist Yevhenija Makhno (1913–1992), who spent the last decades of her labor activity in National Historical and Ethnographic Reserve “Perejaslav” (until 15.03.1999 it was Perejaslav-Khmelnytskyj State Historical and Cultural Reserve), are stored among papers of official archive of the Human Resources Department of this reserve. This specific little-known document includes correct information about the professional way of the researcher during 1947–1992, as well as some other date that relate to both the pre-war period and the time of World War II. Labor books of other former workers of the reserve are stored in this archive. These documents remained in the Human Resources Department due to the fact that at the time of death these workers were in labor relations with the reserve.

This specific document contains information which is of some value as it makes it possible to clarify the data known from other sources about life and working of this outstanding person. First of all, the labor book indicates exact date of official employment of the young graduate of Kyiv State University Yevhenija Makhno to the staff of the Institute of Archaeology of the Academy of Sciences of Ukrainian SSR – July 20, 1939. In addition, it also indicates the date of her employment to the staff of Perejaslav-Khmelnytskyj State Historical and Cultural Reserve – June 1, 1979. It means that officially Y. Makhno began to work in the reserve 2 months after dismissal from last temporary work at the Institute of Archaeology of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR, but it was not in 1975 as is reported in the publications.

In spite of its specifics, service documents often have information that is difficult to find in other sources. The problem is that such documents are often thrown out as being of no use at stated intervals for reasons of space in the archives.

Keywords

Yevhenija Makhno, Ukrainian archeology, the Institute of Archaeology of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR, labor book, Perejaslav-Khmelnytskyj State Historical and Cultural Reserve.

Reference

Abashyna, N. S., & Stanytsina, H. O. (2014). Do 100-richchia Yevhenii Volodymyrivny Makhno. Arkheolohiia, 3, 108–115 (in Ukrainian).

Abashyna, N. S. (1994). Yevheniia Volodymyrivna Makhno. Arkheolohiia, 1, 131–133 (in Ukrainian).

Abashyna, N. S. (2018). Makhno Yevheniia Volodymyrivna. In: I. M. Dziuba & M. H. Zhelezniak at al. (Eds.), EntsyklopediiaSuchasnoiUkrainy, 19 “Malysh-Medytsyna(P. 555). Kyiv (in Ukrainian).

Buzian, H. M. (2009). Pam’iati Yevhenii Volodymyrivny Makhno. PEREYASLAVICA: NaukovizapyskyNatsionalnohoistoryko-etnohrafichnohozapovidnykaPereiaslav”, 3(5), 317–323 (in Ukrainian).

Buzian, H. M. (2015). Spohady pro Yevheniiu Volodymyrivnu Makhno (1913–1992) (na vidznachennia 100-richchia vid dnia narodzhennia). PEREIaSLAVIKA: NaukovizapyskyNatsionalnohoistoryko-etnohrafichnohozapovidnykaPereiaslav”, 9(11), 437–461 (in Ukrainian).

Gorohovskij, E. (2000, 2 September). Vstrechnoe dvizhenie: dve istorii o prikljuchenijah sokrovishh kul’tury Ukrainy i Germanii v XX v. Zerkalo nedeli, 34 (in Russian).

Instytut arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. 1918–2014. (2015). Kyiv: VD “ADEF-Ukraina”, 668 pp. (in Ukrainian).

Makhno, Ye., & Rubai, H. (1992). Shliakhy narodoznavtsia Mykhaila Slobodianiuka. Narodna tvorchist ta etnohrafiia, 3, 59–63 (in Ukrainian).

Makhno, Ye. V. (2008). Podvyzhnyk nauky. Iz spohadiv pro Viktora Platonovycha Petrova. Ukrainska biohrafistyka, 4, 366–371 (in Ukrainian).

Mezentseva, H. H. (1997). Doslidnyky arkheolohii Ukrainy. Entsyklopedychnyi slovnyk-dovidnyk. Chernihiv, 228 pp. (in Ukrainian).

MykhailoIvanovychSikorskyi: tvoretsistoriiykhranytelchasu: kolektyvnamonohrafiia, prysviachena 90-richchiuzdnianarodzhenniaM. I. Sikorskoho. (2013). Pereiaslav-Khmelnytskyi, 504 pp. (in Ukrainian).

Sorokina, S., Zavalna, O., & Radiievska, T. (2016). Muzei do- i rannoi istorii u Kyievi (1942–1943): struktura ta personalnyi sklad. Naukovyi visnyk Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy. Zbirnyk naukovykh prats: u dvokh chastynakh, 1(1), B. K. Patryliak (Ed.). Kyiv: Natsionalnyi muzei istorii Ukrainy, 210–229 (in Ukrainian).

Sorokina, S., & Zavalna, O. (2014). Nimetskyi arkheoloh doktor Paul Hrimm i stvorennia u Kyievi Muzeiu do- i rannoi istorii u 1942 rotsi. Naukovi zapysky Instytutu ukrainskoi istoriohrafii ta dzhereloznavstva. Zbirnyk prats molodykh vchenykh ta aspirantiv, 28. Kyiv, 440–464 (in Ukrainian).

Filip, J. (1969). Enzyklopädisches Handbuch zur Ur- und Frühgeschichte Europas, 2 [l–z]. Prag, 665–1756 (in German).

Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.