ПРА АДНУ РАЗНАВІДНАСЦЬ МАНЕТАПАДОБНЫХ ПАДВЕСАК

Автор
Эдвард ЗАЙКОУСКІ
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2019-23-113-125
Анотація

Статтю присвячено розгляду символіки і сакрального змісту особливого різновиду монетоподібних підвісок, які виготовлені з кольорових металів, декоровані дванадцятьма опуклими крапками по периметру, а в центрі мають півсферичний виступ, або шестикутних фігуру. Колекція таких підвісок невелика і складається з одиничних знахідок, переважно виявлених у курганах і на поселеннях доби раннього Середньовіччя. Вперше питання інтерпретації монетоподібних підвісок було піднято понад двадцять років тому, після чого кількість матеріалів істотно зросла за рахунок знахідок не тільки на землях Білорусі, але і в сусідніх країнах.

Територія їх поширення включає південну і центральну Білорусь і північно-західні регіони України. Окремі знахідки також зроблені в Польському Підляшші, східній Литві і південній Латвії. Цей ареал не збігається з землями будь-якого конкретного союзу східнослов'янських племен, проте підвіски такого типу найчастіше знаходять на пам'ятках, матеріали яких включають характерні скроневі прикраси дреговицького типу, декоровані зерню. Виходячи з характеру супутніх знахідок, підвіски розглянутого типу були в ужитку в XII – першій половині XIII ст., Хоча цілком ймовірно їх поява і в XI ст.

Незначна кількість виявлених підвісок згаданого типу для порівняно великої території може свідчити про те, що ця продукція була орієнтована на кількісно малу категорію населення. Ці підвіски траплялися як у відносно багатих похованнях, так і в феодальних садибах, що певним чином підтверджує високий статус їхніх власниць. Хронологія підвісок в основному збігається з періодом двовір'я, а чіткі свідчення християнської приналежності осіб, похованих з ними, відсутні.

У публікації розглянуто пам'ятки, на яких було виявлено підвіски, при можливості відзначено знайдені там етновизначальні прикраси та окреслено ареал поширення підвісок згаданого типу. Істотним для визначення хронології використання цих виробів є знахідка в одному з поховань на території Литви такої підвіски разом з монетою кінця XIV ст. Вказано аналогії серед знахідок дохристиянської доби, що свідчить про витоки згаданої символіки серед язичницьких старожитностей. Проаналізовано семантика як цифри “12”, так і шестикутника в центрі підвісок, і на цій підставі робиться висновок про астрономічно-календарну символіку означених предметів.

Ключові слова
монетоподібні підвіски, зернені намиста дреговичського типу, сакралізація цифри 12, символіка шестикутника.
Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

Vadeckaja, E. B., & Gul’tov, S. B. (1986). Issledovanija v Krasnojarskom krae v 1982–1984 gg. Kratkie soobshhenija Institutaarheologii, 188, 138–142 (in Russian).

Vynokur, І. S., Zhurko, O. І., Megei, V. P., & Yakubovskyi, V. І. (2004). Lіtopysnyi Gubyn XII–XIII st. Bolokhіvska zemlia, 1, 208 pp. (in Ukrainian).

Golan, A. (1994). Mif i simvol. Ierusalim. Moskva, 375 pp. (in Russian).

Golubovich, V. I., & Cegak-Golubovich, E. A. (1946). Novye materialy po istorii Grodno v rannefeodal’nuju jepohu. Central’ny navukovy arhіў NAN Belarusі. Fond arhealagіchnaj navukovaj dakumentacyі, Vop. 1. N. 353 (in Russian).

Goncharov, V. K. (1950). Rajkoveckoe gorodishhe. Kiev, 217 pp. (in Russian).

Gushhin, A. S. (1936). Pamjatniki hudozhestvennogo remesla drevnej Rusi X–XIII vv. Leningrad, 87 pp. (in Russian).

Darkevich, V. P. (1960). Simvoly nebesnyh svetil v ornamente drevnej Rusi. Sovetskaja arheologija, 4, 56–67 (in Russian).

Duchyc, L. U. (1991). Braslaўskae Paazer’e ў ІX–XIV st. Mіnsk, 120 pp. (in Belarusian).

Duchyc, L., Zajkoўskі, E., Kruk, І., & Lapacіn, G. (2011). Dvanaccac’. Mіfalogіya belarusaў. Encyklapedychny sloўnіk. Mіnsk, 142–143 (in Belarusian).

Zagorul’skij, E. M. (2004). Vishhinskij zamok XІІ–XІІІ vv. Minsk, 159 pp. (in Russian).

Zajkoўskі, E. (1998). Astral’naya і kalyandarnaya sіmvolіka na nekatoryh arhealagіchnyh znahodkah Belarusі. Gіstarychna-arhealagіchny zbornіk, 13. Mіnsk, 125–130 (in Belarusian).

Zvyaruga, Y. G., & Myadzvedzeŭ, A. M. (1994). Paselіshcha na beraze vozera Svіr. Gіstarychna-arhealagіchny zbornіk, 3. Mіnsk, 27–37 (in Belarusian).

Ivanov, V. V. (1991). Astral’nye mify. Mify narodov mira. Enciklopediya v dvuh tomah. Vtoroe izdanie, 1. Moskva, 116–118 (in Russian).

Loshenkov, M. I. (1998). Mihalevskoe gorodishhe. Starazhytnascі Babrujshhyny. Babrujsk, 83–104 (in Russian).

Lysenko, P. F. (1991). Dregovichi. Minsk, 244 pp. (in Belarusian).

Medvedev, A. M. (1996). Belarusskoe Ponemane v rannem zheleznom veke (І tysjacheletie do n. je. – 5 v. n. je.). Minsk, 200 pp. (in Russian).

Mugurevich, E. S. (1965). Vostochnaja Latvija i sosednie zemli XXІІІ vv. Riga, 144 pp. (in Russian).

Pobol’, L. D. (1979). Drevnosti Belorussii v muzejah Polshi. Minsk, 208 pp. (in Russian).

Rybakov, B. A. (1981). Jazychestvo drevnih slavjan. Moskva, 607 pp. (in Russian).

Sljuzhinskas, R. (2015). Magicheskie chisla v litovskom narodno-pesennom fol’klore. Chislo–schet–numerologija v slavjanskoj i evrejskoj kul’turnoj tradicii. Moskva, 177–189 (in Russian).

Tolstaja, S. M. (2012). Chislo. Slavjanskie drevnosti. Etnolingvisticheskij slovar’, 5. Moskva, 544–547 (in Russian).

Toporov, V. N. (1991). Geometricheskie simvoly. Mify narodov mira. Enciklopedija v dvuh tomah. Vtoroe izdanie, 1. Moskva, 272–273 (in Russian).

Yura, R. O. (1962). Drevnii Kolodyazhyn. Arkheolohіchnі pam’yatky URSR, 12. Kyiv, 57–130 (in Ukrainian).

Andrzejowski, A., Engel, M., Piotrowski, A., Ruszkowska, M.,Szewczuk, U., & Wójcik, A. (2005). Zabytki z okresu wpływów rzymskich, średniowiecza I czasów nowożytnych w Białorusi w zbiorach Państwowego Muzeum Archeologicznego w Warszawie. Warszawa, 263 pp. (in Polish).

Duczko, W. (1985). Birka V. The Filigree and granulation of the Viking Period. An ahalysis of the material from Björkö by Wladyslaw Duczko. Stockholm, 118 pp. (in English).

Bliujenė, A. (1999). VIII–XI a. kuršių vyrų ir materų papuošalai – pasaulio modeliai. Archaeologia Lituana, 1. Vilnius, 145–176 (in Lithuanian).

Bliujenė, A. (2000). Lokalių Europos puošybos stilių itaka i tūkstanmečio vidurio baltų genčių ornamentikai. Iš baltų kulturos istorijos skiriama Adolfo Tautavičiaus 75-mečiai. Vilnius, 99–111 (in Lithuanian).

Chilmоn, K. (1974).Cmentarzysko wczesnośredniowieczne w Surażu pow. Łapski. Rocznik Białystocki, 12. Warszawa, 444–447 (in Polish).

Grünert, H. (1976). Römische Kaiserzeit. Ausgrabungen und Funde, 21(1–4), 112–123 (in German).

Jażdzewska, M. (1988). Najciekawsze obiekty na stanowisku kultury przeworskiej w Siemiechowie nad górną Wartą. Prace i materiały Muzeum archeologicznego i etnograficznego w Łodzi. Seria archeologiczna, 32. Warszawa–Lódź, 109–142 (in Polish).

Rauhut, L. (1960). Wczesnośredniowieczne materiały z terenów Ukrainy w Państwowem Muzeum Archeologicznym w Warszawie. Materiały wczesnośredniowieczne, 5. Warszawa, 231–260 (in Polish).

Vengalis, R. (2007). Kernavės viršutinis miestas. Archeologiniai tyrinėjimai Lietuvoje 2006 metais. Vilnius, 93–100 (in Lithuanian).

Author
Edvard ZAIKOUSKI
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2019-23-113-125
Annotation

The article is devoted to the consideration of the symbolism and sacred content of a special kind of coin-shaped pendants, which are made of non-ferrous metals, decorated with twelve convex dots around the perimeter, and in the center have a hemispherical projection or hexagonal figure. Collection of such pendants is small and consists of single finds, mostly found in barrows and settlements of Early Middle Ages. For the first time, issue of interpretation of coin-shaped pendants was raised more than twenty years ago, after which the number of materials increased substantially due to the finds not only from the lands of Belarus but also from adjacent countries.

Territory of their distribution includes southern and central Belarus and northwestern regions of Ukraine. Separate finds have also been made in Polish Podlasze, Eastern Lithuania and Southern Latvia. This area does not coincide with the lands of any particular union of East Slavic tribes, but pendants of this type are often found on sites, materials of which include characteristic temporal jewelry of Dregovichi type, decorated with granulation. Based on nature of associated finds, pendants of this type were in use in XII –first half of XIII century. Therefore, they appeared probably in XI century.

Little number of pendants mentioned above for a relatively large area may indicate that these products were aimed for a quantitatively small population. These pendants occurred both in relatively rich burials and in feudal estates, which confirms the high status of their owners. Chronology of pendants is coincides with bi-religion period, and there is no clear evidence of Christian affiliation of persons buried with them.

Sites on which pendants were found are examined, if it is possible, ethno-deterministic decorations found there are also emphasized, and the area of distribution of the pendants of mentioned type is outlined at the publication. Find of such pendant in one of the burials in Lithuania, along with coin of the late XIV century is essential for determining of the chronology of the use of these products. The analogies among finds of pre-Christian era are indicated, that witnesses thee origins of mentioned symbolism among the pagan antiquities. Semantics of both number “12” and the hexagon in the center of the pendant are analyzed, and on this basis conclusion is made about astronomical-calendar symbolism of the identified objects.

Sites on which pendants were found are examined, if it is possible, ethno-deterministic decorations found there are also emphasized, and the area of distribution of the pendants of mentioned type is outlined at the publication. Find of such pendant in one of the burials in Lithuania, along with coin of the late XIV century is essential for determining of the chronology of the use of these products. The analogies among finds of pre-Christian era are indicated, that witnesses thee origins of mentioned symbolism among the pagan antiquities. Semantics of both number “12” and the hexagon in the center of the pendant are analyzed, and on this basis conclusion is made about astronomical-calendar symbolism of the identified objects.

Keywords

coin-shaped pendants, Dregovichi type granulated beads, sacral number 12, hexagon symbols.

Reference

Vadeckaja, E. B., & Gul’tov, S. B. (1986). Issledovanija v Krasnojarskom krae v 1982–1984 gg. Kratkie soobshhenija Institutaarheologii, 188, 138–142 (in Russian).

Vynokur, І. S., Zhurko, O. І., Megei, V. P., & Yakubovskyi, V. І. (2004). Lіtopysnyi Gubyn XII–XIII st. Bolokhіvska zemlia, 1, 208 pp. (in Ukrainian).

Golan, A. (1994). Mif i simvol. Ierusalim. Moskva, 375 pp. (in Russian).

Golubovich, V. I., & Cegak-Golubovich, E. A. (1946). Novye materialy po istorii Grodno v rannefeodal’nuju jepohu. Central’ny navukovy arhіў NAN Belarusі. Fond arhealagіchnaj navukovaj dakumentacyі, Vop. 1. N. 353 (in Russian).

Goncharov, V. K. (1950). Rajkoveckoe gorodishhe. Kiev, 217 pp. (in Russian).

Gushhin, A. S. (1936). Pamjatniki hudozhestvennogo remesla drevnej Rusi X–XIII vv. Leningrad, 87 pp. (in Russian).

Darkevich, V. P. (1960). Simvoly nebesnyh svetil v ornamente drevnej Rusi. Sovetskaja arheologija, 4, 56–67 (in Russian).

Duchyc, L. U. (1991). Braslaўskae Paazer’e ў ІX–XIV st. Mіnsk, 120 pp. (in Belarusian).

Duchyc, L., Zajkoўskі, E., Kruk, І., & Lapacіn, G. (2011). Dvanaccac’. Mіfalogіya belarusaў. Encyklapedychny sloўnіk. Mіnsk, 142–143 (in Belarusian).

Zagorul’skij, E. M. (2004). Vishhinskij zamok XІІ–XІІІ vv. Minsk, 159 pp. (in Russian).

Zajkoўskі, E. (1998). Astral’naya і kalyandarnaya sіmvolіka na nekatoryh arhealagіchnyh znahodkah Belarusі. Gіstarychna-arhealagіchny zbornіk, 13. Mіnsk, 125–130 (in Belarusian).

Zvyaruga, Y. G., & Myadzvedzeŭ, A. M. (1994). Paselіshcha na beraze vozera Svіr. Gіstarychna-arhealagіchny zbornіk, 3. Mіnsk, 27–37 (in Belarusian).

Ivanov, V. V. (1991). Astral’nye mify. Mify narodov mira. Enciklopediya v dvuh tomah. Vtoroe izdanie, 1. Moskva, 116–118 (in Russian).

Loshenkov, M. I. (1998). Mihalevskoe gorodishhe. Starazhytnascі Babrujshhyny. Babrujsk, 83–104 (in Russian).

Lysenko, P. F. (1991). Dregovichi. Minsk, 244 pp. (in Belarusian).

Medvedev, A. M. (1996). Belarusskoe Ponemane v rannem zheleznom veke (І tysjacheletie do n. je. – 5 v. n. je.). Minsk, 200 pp. (in Russian).

Mugurevich, E. S. (1965). Vostochnaja Latvija i sosednie zemli XXІІІ vv. Riga, 144 pp. (in Russian).

Pobol’, L. D. (1979). Drevnosti Belorussii v muzejah Polshi. Minsk, 208 pp. (in Russian).

Rybakov, B. A. (1981). Jazychestvo drevnih slavjan. Moskva, 607 pp. (in Russian).

Sljuzhinskas, R. (2015). Magicheskie chisla v litovskom narodno-pesennom fol’klore. Chislo–schet–numerologija v slavjanskoj i evrejskoj kul’turnoj tradicii. Moskva, 177–189 (in Russian).

Tolstaja, S. M. (2012). Chislo. Slavjanskie drevnosti. Etnolingvisticheskij slovar’, 5. Moskva, 544–547 (in Russian).

Toporov, V. N. (1991). Geometricheskie simvoly. Mify narodov mira. Enciklopedija v dvuh tomah. Vtoroe izdanie, 1. Moskva, 272–273 (in Russian).

Yura, R. O. (1962). Drevnii Kolodyazhyn. Arkheolohіchnі pam’yatky URSR, 12. Kyiv, 57–130 (in Ukrainian).

Andrzejowski, A., Engel, M., Piotrowski, A., Ruszkowska, M.,Szewczuk, U., & Wójcik, A. (2005). Zabytki z okresu wpływów rzymskich, średniowiecza I czasów nowożytnych w Białorusi w zbiorach Państwowego Muzeum Archeologicznego w Warszawie. Warszawa, 263 pp. (in Polish).

Duczko, W. (1985). Birka V. The Filigree and granulation of the Viking Period. An ahalysis of the material from Björkö by Wladyslaw Duczko. Stockholm, 118 pp. (in English).

Bliujenė, A. (1999). VIII–XI a. kuršių vyrų ir materų papuošalai – pasaulio modeliai. Archaeologia Lituana, 1. Vilnius, 145–176 (in Lithuanian).

Bliujenė, A. (2000). Lokalių Europos puošybos stilių itaka i tūkstanmečio vidurio baltų genčių ornamentikai. Iš baltų kulturos istorijos skiriama Adolfo Tautavičiaus 75-mečiai. Vilnius, 99–111 (in Lithuanian).

Chilmоn, K. (1974).Cmentarzysko wczesnośredniowieczne w Surażu pow. Łapski. Rocznik Białystocki, 12. Warszawa, 444–447 (in Polish).

Grünert, H. (1976). Römische Kaiserzeit. Ausgrabungen und Funde, 21(1–4), 112–123 (in German).

Jażdzewska, M. (1988). Najciekawsze obiekty na stanowisku kultury przeworskiej w Siemiechowie nad górną Wartą. Prace i materiały Muzeum archeologicznego i etnograficznego w Łodzi. Seria archeologiczna, 32. Warszawa–Lódź, 109–142 (in Polish).

Rauhut, L. (1960). Wczesnośredniowieczne materiały z terenów Ukrainy w Państwowem Muzeum Archeologicznym w Warszawie. Materiały wczesnośredniowieczne, 5. Warszawa, 231–260 (in Polish).

Vengalis, R. (2007). Kernavės viršutinis miestas. Archeologiniai tyrinėjimai Lietuvoje 2006 metais. Vilnius, 93–100 (in Lithuanian).

Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.