ПАМ’ЯТКИ АРХЕОЛОГІЇ СЕЛА УЛЬВІВОК ТА ОКОЛИЦЬ У ДОСЛІДЖЕННЯХ ЛЬВІВСЬКИХ ВЧЕНИХ

Автор
Дмитро ПАВЛІВ
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2019-23-337-361
Анотація

Старовинне село Ульвівок, розташоване над р. Буг* у Сокальському р-ні Львівської обл., надзвичайно багате на пам’ятки археології. Вигідний для проживання рельєф, родючі ґрунти, велика ріка сприяли заселенню людиною цієї місцевості із прадавніх часів. Про це свідчать знахідки численних археологічних артефактів з Ульвівка та значимі археологічні пам’ятки – могильники й поселення, які мають цікаву історію досліджень, починаючи з кінця ХІХ ст. і до наших днів, пов’язану з багатьма відомими львівськими вченими. Важливу роль у збереженні й вивченні тутешніх археологічних знахідок відіграв Музей Дідушицьких. Перші згадки про знахідки з Ульвівка та найближчих сіл – Городилович, Старгорода, Скоморох, Теляжа – знаходимо у працях краєзнавця Б. Сокальського й геолога А. Ломницького, надрукованих 1899 р. Для збереження і дослідження пам’яток в ХІХ та на початку ХХ ст. багато зробив Й. Никорович – власник села й археолог-аматор. Перші ширші дослідження в Ульвівку у 1923 р. провів археолог, історик і краєзнавець, тогочасний охоронець доісторичних пам’яток Львівського округу Б. Януш, який розкопав гробницю культури кулястих амфор та частину поховань найвідомішої в науці пам’ятки археології Ульвівка – інгумаційного могильника кінця доби бронзи “ульвівецько-рованцівського типу”. Цей же могильник досліджував у 1931 р. археолог Т. Сулімірський, який опублікував результати розкопок. Археологічні знахідки звідси вивчали: відомий український археолог Я. Пастернак, Я. Брик, К. Журовський, Я. Домбровський, І. Свєшніков, Л. Крушельницька. У наш час розвідкові роботи провела Н. Войцещук, розвідки в Ульвівку, Городиловичах, Старгороді та розкопки пам’ятки ранньозалізного часу здійснив Д. Павлів. На території села й околиць виявлено щонайменше 14 пам’яток археології (8 поселень і 6 могильників), а також близько 100 окремих знахідок. Ця місцевість заходу України надзвичайно багата на пам’ятки археології майже всіх епох, що свідчить про велике історичне значення цього краю і вимагає продовження фахових археологічних обстежень й охоронних заходів для збереження археологічної спадщини.



* Сучасна назва – Зх. Буг.

 

© Павлів Д., 2019

Ключові слова
Ульвівок, пам’ятки археології, львівські вчені, культура кулястих амфор, могильник ульвівецько-рованцівського типу.
Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

Arkheologichni pamyatky Prykarpattya i Volyni doby bronzy ta rannoho zaliza. (1982). Kyiv, 194 pp. (in Ukrainian).

Bandrivskyi, M. (1998). Vse shche nedootsinenyi arkheolog Volodymyr Hrebenyak (1892–1915). Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 7, 79–81 (in Ukrainian).

Bilas, N. (2005). Arkheologichna nauka u Lvivskomu universyteti (XIX–30-ti roky XX st.). Arkheologichni doslidzhennya Lvivskoho universytetu, 8, 46–114 (in Ukrainian).

Bulyk, N. (2014). Life and activity of Bogdan Janusz at the context of intellectual environment of Halychyna region. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 18, 342–368 (in Ukrainian).

Bulyk, N. (2016). Archaeological dimension of site-preserving practices in Halychyna (1918–1928). Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 20, 394–413 (in Ukrainian).

Bulyk, N. (2018). In Lviv and among its residents: prosopographic portrait of Tadeusz Sulimirski (1898–1983). Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 22, 426–453. –
doi: https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-426-453 (in Ukrainian).

Voitseshchuk, N. (2004). Novi vidomosti pro arkheolohichni pamyatky baseinu r. Zakhidnyi Buh. Arkheolohichni vidkryttya v Ukraini 2002–2003 rr. Kyiv, 89–90 (in Ukrainian).

Hilevych, I. (2016). Mikhal Bronislav Sokalskyi (1858–1929): zhyttievyi shlyakh ta kraieznavcha spadshchyna. Bridshchyna – krai na mezhi Halychyny i Volyni, 9, 115–120 (in Ukrainian).

Hrebenyak, V. (1914). Slidy skytskoi kultury v Halychyni. ZapyskyNaukovohoTovarystvaim. Shevchenka, 117–118, 9–23 (in Ukrainian).

Kozak, D. N., & Pavliv, D. Yu. (1999). Mohylnyk ulvivetskoho typu poblyzu s. Horodok na Volyni. Arkheologiia, 3, 71–81 (in Ukrainian).

Krushelnytska, L. (1993). Lezhnytska hrupa pamyatok. Pamiatky halshtatskoho periodu mezhyrichchia Visly, Dnistra i Prypiati. Kyiv, 143–158 (in Ukrainian).

Pavliv, D. (1993). Novi pamiatky “luzhytskoi” kultury na zakhodi Ukrainy. Pamiatky halshtatskoho periodu mezhyrichchia Visly, Dnistra i Prypiati. Kyiv, 11–56 (in Ukrainian).

Pavliv, D.Yu. (2006). Pamiatky kintsia doby bronzy – pochatku rannozaliznoi doby iz s. Ulvivok na Sokalshchyni. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 10, 154–165 (in Ukrainian).

Pavliv, D. (2008). Ulvivetski kelykhy. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 12, 68–102 (in Ukrainian).

Pavliv, D. (2018). Special forms of ceramic ware from burial complexes of ulvivok-rovantsi type. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 22, 111–122. –
doi: https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-111-122 (in Ukrainian).

Pasternak, Ya. (1937). Novi arkheolohichni nabutky Muzeiu Naukovoho Tovarystva imeny Shevchenka u Lvovi za chas vid 1933–1936. ZapyskyNaukovohoTovarystvaim. Shevchenka, 154, 241–268 (in Ukrainian).

Pasternak, Ya. (1963). Nashyini hryvny v Ukraini. ZapyskyNaukovohoTovarystvaim. Shevchenka, 177, ZbirnyknaposhanusimdesyatyrichchyanarodynRomanaSmal-Stotskoho, 266–271 (in Ukrainian).

Petehyrych, V., & Pavliv, D. (1991). Arkheolohiya u doslidzhennyakh chleniv NTSh. ZapyskyNaukovohoTovarystvaim. Shevchenka. Praciistoryko-filosofskoisektsii, 222, 412–426 (in Ukrainian).

Pohoralskyi, Ya. (2011). Zhurovskyi K. ENCYKLOPEDIA. LvivskyinatsionalnyiuniversytetimeniIvanaFranka, I. Lviv, 502 pp. (in Ukrainian).

Romaniuk, T. (2018). YaroslavPasternak. Zhyttiepysvchenoho. Lviv, 423 pp. (in Ukrainian).

Svieshnikov, I. K. (1974). Plemena luzhytskoi kultury. StarodavnienaselennyaPrykarpattyaiVolyni (dobapervisnoobshchynnoholadu). Kyiv, 223–227 (in Ukrainian).

Svieshnikov, I. K. (1976). DovidnykzarkheolohiiUkrainy. Kyiv, 95 pp. (in Ukrainian).

Svieshnikov, I. K. (1976). Kultura sharovidnykh amfor. Arheologija Sojuzu Sovetskih Socialisticheskih Respublik Svod arheologicheskih istochnikov, B1–27. Moskva, 86 pp. (in Russian).

Sytnyk, O. (2012). ArkheolohichnanaukauLvovi. Persha polovyna XX st. Lviv–Zheshiv, 365 pp. (in Ukrainian).

Slobodyan, V. (1998). Tserkvy Ukrainy. Peremyska ieparkhiya. Lviv, 863 pp. (in Ukrainian).

Tarnavskyi, R. (2014). Antropolohichno-etnolohichnyi instytut Lvivskoho universytetu yak osnova formuvannya naukovoi shkoly Yana Chekanovskoho. Narodoznavchi zoshyty, 1, 18–28 (in Ukrainian).

Chopek, S. (2006). Tadeush Sulimirskyi ta yoho vnesok u doslidzhennya epokhy bronzy I rannoho zaliza Podillya ta Volyni. ArkheologichnidoslidzhennyaLvivskohouniversytetu, 9, 97–105 (in Ukrainian).

Bryk, J. (1930). Tymczasowe sprawozdanie z badań archeologicznych we Wschodniej Małopolsce. Z Othłani Wieków, 5(6), 89–92 (in Polish).

Brzęk, G., & Czarniecki, S. (1973). Łomnicki Marian Alojzy (1845-1915). Polski Słownik Biograficzny, 18, 390–391 (in Polish).

Czortkower, S. (1932). Lebky z Ulwówka. Anthropologie, 10, Praga, 212–218 (in Czech).

Demetrykiewicz, W. (1900) Korony bronzowe przedhistoryczne znalezione na obszarze ziem dawnej Polski. Materiały Archeologiczno-Antropologiczne i Etnograficzne, 4, 70–91 (in Polish).

Dąbrowski, J. (1972). Powiązania ziem polskich z terenami wschodnimi w epoce brązu. Wrocław, 319 pp. (in Polish).

Ignaczak, M. (2002). Ze studiów nad genezą kultury łużyckiej w strefie Kujaw. Poznań, 224 pp. (in Polish).

Janusz, B. (1924–25). Sprawozdanie z działalności Państwowego Konserwatora Zabytków Przedhistorycznych Okręgu Lwowskiego za rok 1923. Wiadomości Archeologiczne, 9(3–4). Warszawa, 344–353 (in Polish).

Janusz, B. (1929). Sprawozdanie z działalności Państwowego Konserwatora Zabytków Przedhistorycznych Okręgu Lwowskiego za rok 1924 i 1925. Wiadomości Archeologiczne, 10. Warszawa, 255–270 (in Polish).

Kaczanowski, P., & Kozłowski, J.K. (1998). Najdawniejsze dzieje ziem Polskich (do VII w.). Kraków, 382 pp. (in Polish).

Kłosińska, E. (2005). Na południowo-wschodnich peryferiach popielnicowego świata – sytuacia kulturowa i osadnicza w młodszej epoce brązu i we wczesnej epoce żelaza w dorzeczu Huczwy i górnego Bugu. Problemy kultury wysockiej. Rzeszów, 161–192 (in Polish).

Łomnicki, М.А. (1899) Atlas geologiczny Galicyi, 10(2). Kraków, 165 pp. (in Polish).

Michałowski, A. (2014). Elements of the Jastorf Culture in Wielkopolska. Import of Ideas or Migration of People? Das Jastorf – Konzept und die vorrömische Eisenzeit im nördlichen Mitteleuropa. Hamburg, 287–301.

Miśkiewicz, J. (1964). Osada kultury łużyckiej z miejscowości Miszewko Stratkowskie, pow. Płock. Wiadomości Archeologiczne, 30(1–2), Warszawa, 150–174 (in Polish).

Pasternak, J. (1944). Der Kronenhalsring von Ulwiwok. Pozener Jahrbuch für Vorgeschichte, 1. Pozen, 103–110 (in German).

Pietraszewski, J. (1924). Notatki archeologiczne z ziemi Sandomierskiej. Wiadomości Archeologiczne, 9(1–2), 120–124 (in Polish).

Radzik, T. (2004). Profesor Tadeusz Sulimirski – archeolog (1898–1983). Kimmerowie, Scytowie, Sarmaci. Księga poświęcona pamięci profesora Tadeusza Sulimirskiego. Kraków, 17–19 (in Polish).

Sieradzka, E. (2017). Stylistyka ceramiki grupy wschodniej kultury amfor kulistych – ujęcie strukturalne. Materiały i Spawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, 38, 13–26 (in Polish).

Sokalski, B. (1899). Powiat Sokalski pod względem geograficznym, etnograficznym, historycznym i ekonomicznym. Lwów, 496 pp. (in Polish).

Sulimirski, T. (1931). Kultura wysocka. Kraków, 202 pp. (in Polish).

Sulimirski, T. (1933). Die Kisten – und Glockengräberkultur in Südostpolen. Swiatowit, 15. Warszawa, 169–178 (in German).

Sulimirski, T. (1968). Corded Ware and Globular Amphorae North–East of the Carpathians. London, 227 рp.

Szmyt, M. (1999). Between West and East. People of the Globular Amphorae culture in Eastern Europe: 2950–2350 BC. Baltic-Pontic Studies, 8. Poznań, 351 pp.

Węgrzynowicz, T.(1973). Kultura łużycka na Mazowszu wschodnim i Podlasiu. Materiały Starożytne, 11, 7–126 (in Polish).

Węgrzynowicz, T. (2001). Zabytki z epoki brązu i wczesnej epoki żelaza z Ukrainy i Białorusi w zbiorach Państwowego Muzeum Archeologicznego w Warszawie. Warszawa, 123 pp. (in Polish).

Author
Dmytro PAVLIV
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2019-23-337-361
Annotation

The old village of Ulvivok, located above the Bug River in Sokal district, Lviv region, is extremely rich with archeological sites. Relief, favorauble for living, fertile soils, large river have contributed to appearing of human settlements on this area since ancient times. This fact is witnessed by finds of numerous archaeological artifacts near Ulvivok and discovery of significant archaeological sites – cemeteries and settlements, which have interesting history of research since the late XIX century and till nowadays, associated with many famous Lviv scientists. An important role in preservation and study of local archaeological finds was played by Dzieduszycki Museum. The first references to finds from Ulvivok and the surrounding villages – Horodylovychi, Stargorod, Skomorokhy and Telyazh – are found at the works of local historian B. Sokalski and geologist A. Lomnitcki, published in 1899. J. Nykorovych – owner of the village and amateur archaeologist contributed noticeably preservation and research of sites during XIX – beginning of XX century. The first extensive exploration in Ulvivok in 1923 was conducted by archaeologist and local historian, guardian of the prehistoric monuments of Lviv district B. Janusz, who discovered a tomb of Globular Amphoraes culture and part of the burials of the most famous archeological sites near Ulvivok – inhumation cemetery from the end of Bronze Age of “Ulvivok-Rovantsi type”. The same cemetery was investigated in 1931 by archaeologist T. Sulimirski, who published the results of excavations. Local archeological finds were studied by famous Ukrainian archaeologist J. Pasternak, J. Bryk, K. Żurowski, J. Dąmbrowski, I. Sveshnikov, L. Krushelnytska. Nowadays, the exploration work was conducted by N. Wojceschuk, surveys in Ulvivok, Horodylovychi, Stargorod and excavation of Early Iron Age site were carried out by D. Pavliv. At least 14 archaeological sites (8 settlements and 6 cemeteries) and about 100 individual finds have been found on the territory of village and surrounding area. This territory on the western part of Ukraine is extremely rich with archaeological sites of almost all epochs. It is witnessed by great historical importance of this region and requires continuation of professional archaeological examinations and protective actions for preservation of archaeological heritage.

Keywords
Ulvivok, archaeological site, Lviv scientists, Globular Amphoraes culture, burial complex of Ulvivok-Rovantsi type.
Reference

Arkheologichni pamyatky Prykarpattya i Volyni doby bronzy ta rannoho zaliza. (1982). Kyiv, 194 pp. (in Ukrainian).

Bandrivskyi, M. (1998). Vse shche nedootsinenyi arkheolog Volodymyr Hrebenyak (1892–1915). Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 7, 79–81 (in Ukrainian).

Bilas, N. (2005). Arkheologichna nauka u Lvivskomu universyteti (XIX–30-ti roky XX st.). Arkheologichni doslidzhennya Lvivskoho universytetu, 8, 46–114 (in Ukrainian).

Bulyk, N. (2014). Life and activity of Bogdan Janusz at the context of intellectual environment of Halychyna region. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 18, 342–368 (in Ukrainian).

Bulyk, N. (2016). Archaeological dimension of site-preserving practices in Halychyna (1918–1928). Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 20, 394–413 (in Ukrainian).

Bulyk, N. (2018). In Lviv and among its residents: prosopographic portrait of Tadeusz Sulimirski (1898–1983). Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 22, 426–453. –
doi: https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-426-453 (in Ukrainian).

Voitseshchuk, N. (2004). Novi vidomosti pro arkheolohichni pamyatky baseinu r. Zakhidnyi Buh. Arkheolohichni vidkryttya v Ukraini 2002–2003 rr. Kyiv, 89–90 (in Ukrainian).

Hilevych, I. (2016). Mikhal Bronislav Sokalskyi (1858–1929): zhyttievyi shlyakh ta kraieznavcha spadshchyna. Bridshchyna – krai na mezhi Halychyny i Volyni, 9, 115–120 (in Ukrainian).

Hrebenyak, V. (1914). Slidy skytskoi kultury v Halychyni. ZapyskyNaukovohoTovarystvaim. Shevchenka, 117–118, 9–23 (in Ukrainian).

Kozak, D. N., & Pavliv, D. Yu. (1999). Mohylnyk ulvivetskoho typu poblyzu s. Horodok na Volyni. Arkheologiia, 3, 71–81 (in Ukrainian).

Krushelnytska, L. (1993). Lezhnytska hrupa pamyatok. Pamiatky halshtatskoho periodu mezhyrichchia Visly, Dnistra i Prypiati. Kyiv, 143–158 (in Ukrainian).

Pavliv, D. (1993). Novi pamiatky “luzhytskoi” kultury na zakhodi Ukrainy. Pamiatky halshtatskoho periodu mezhyrichchia Visly, Dnistra i Prypiati. Kyiv, 11–56 (in Ukrainian).

Pavliv, D.Yu. (2006). Pamiatky kintsia doby bronzy – pochatku rannozaliznoi doby iz s. Ulvivok na Sokalshchyni. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 10, 154–165 (in Ukrainian).

Pavliv, D. (2008). Ulvivetski kelykhy. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 12, 68–102 (in Ukrainian).

Pavliv, D. (2018). Special forms of ceramic ware from burial complexes of ulvivok-rovantsi type. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 22, 111–122. –
doi: https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-111-122 (in Ukrainian).

Pasternak, Ya. (1937). Novi arkheolohichni nabutky Muzeiu Naukovoho Tovarystva imeny Shevchenka u Lvovi za chas vid 1933–1936. ZapyskyNaukovohoTovarystvaim. Shevchenka, 154, 241–268 (in Ukrainian).

Pasternak, Ya. (1963). Nashyini hryvny v Ukraini. ZapyskyNaukovohoTovarystvaim. Shevchenka, 177, ZbirnyknaposhanusimdesyatyrichchyanarodynRomanaSmal-Stotskoho, 266–271 (in Ukrainian).

Petehyrych, V., & Pavliv, D. (1991). Arkheolohiya u doslidzhennyakh chleniv NTSh. ZapyskyNaukovohoTovarystvaim. Shevchenka. Praciistoryko-filosofskoisektsii, 222, 412–426 (in Ukrainian).

Pohoralskyi, Ya. (2011). Zhurovskyi K. ENCYKLOPEDIA. LvivskyinatsionalnyiuniversytetimeniIvanaFranka, I. Lviv, 502 pp. (in Ukrainian).

Romaniuk, T. (2018). YaroslavPasternak. Zhyttiepysvchenoho. Lviv, 423 pp. (in Ukrainian).

Svieshnikov, I. K. (1974). Plemena luzhytskoi kultury. StarodavnienaselennyaPrykarpattyaiVolyni (dobapervisnoobshchynnoholadu). Kyiv, 223–227 (in Ukrainian).

Svieshnikov, I. K. (1976). DovidnykzarkheolohiiUkrainy. Kyiv, 95 pp. (in Ukrainian).

Svieshnikov, I. K. (1976). Kultura sharovidnykh amfor. Arheologija Sojuzu Sovetskih Socialisticheskih Respublik Svod arheologicheskih istochnikov, B1–27. Moskva, 86 pp. (in Russian).

Sytnyk, O. (2012). ArkheolohichnanaukauLvovi. Persha polovyna XX st. Lviv–Zheshiv, 365 pp. (in Ukrainian).

Slobodyan, V. (1998). Tserkvy Ukrainy. Peremyska ieparkhiya. Lviv, 863 pp. (in Ukrainian).

Tarnavskyi, R. (2014). Antropolohichno-etnolohichnyi instytut Lvivskoho universytetu yak osnova formuvannya naukovoi shkoly Yana Chekanovskoho. Narodoznavchi zoshyty, 1, 18–28 (in Ukrainian).

Chopek, S. (2006). Tadeush Sulimirskyi ta yoho vnesok u doslidzhennya epokhy bronzy I rannoho zaliza Podillya ta Volyni. ArkheologichnidoslidzhennyaLvivskohouniversytetu, 9, 97–105 (in Ukrainian).

Bryk, J. (1930). Tymczasowe sprawozdanie z badań archeologicznych we Wschodniej Małopolsce. Z Othłani Wieków, 5(6), 89–92 (in Polish).

Brzęk, G., & Czarniecki, S. (1973). Łomnicki Marian Alojzy (1845-1915). Polski Słownik Biograficzny, 18, 390–391 (in Polish).

Czortkower, S. (1932). Lebky z Ulwówka. Anthropologie, 10, Praga, 212–218 (in Czech).

Demetrykiewicz, W. (1900) Korony bronzowe przedhistoryczne znalezione na obszarze ziem dawnej Polski. Materiały Archeologiczno-Antropologiczne i Etnograficzne, 4, 70–91 (in Polish).

Dąbrowski, J. (1972). Powiązania ziem polskich z terenami wschodnimi w epoce brązu. Wrocław, 319 pp. (in Polish).

Ignaczak, M. (2002). Ze studiów nad genezą kultury łużyckiej w strefie Kujaw. Poznań, 224 pp. (in Polish).

Janusz, B. (1924–25). Sprawozdanie z działalności Państwowego Konserwatora Zabytków Przedhistorycznych Okręgu Lwowskiego za rok 1923. Wiadomości Archeologiczne, 9(3–4). Warszawa, 344–353 (in Polish).

Janusz, B. (1929). Sprawozdanie z działalności Państwowego Konserwatora Zabytków Przedhistorycznych Okręgu Lwowskiego za rok 1924 i 1925. Wiadomości Archeologiczne, 10. Warszawa, 255–270 (in Polish).

Kaczanowski, P., & Kozłowski, J.K. (1998). Najdawniejsze dzieje ziem Polskich (do VII w.). Kraków, 382 pp. (in Polish).

Kłosińska, E. (2005). Na południowo-wschodnich peryferiach popielnicowego świata – sytuacia kulturowa i osadnicza w młodszej epoce brązu i we wczesnej epoce żelaza w dorzeczu Huczwy i górnego Bugu. Problemy kultury wysockiej. Rzeszów, 161–192 (in Polish).

Łomnicki, М.А. (1899) Atlas geologiczny Galicyi, 10(2). Kraków, 165 pp. (in Polish).

Michałowski, A. (2014). Elements of the Jastorf Culture in Wielkopolska. Import of Ideas or Migration of People? Das Jastorf – Konzept und die vorrömische Eisenzeit im nördlichen Mitteleuropa. Hamburg, 287–301.

Miśkiewicz, J. (1964). Osada kultury łużyckiej z miejscowości Miszewko Stratkowskie, pow. Płock. Wiadomości Archeologiczne, 30(1–2), Warszawa, 150–174 (in Polish).

Pasternak, J. (1944). Der Kronenhalsring von Ulwiwok. Pozener Jahrbuch für Vorgeschichte, 1. Pozen, 103–110 (in German).

Pietraszewski, J. (1924). Notatki archeologiczne z ziemi Sandomierskiej. Wiadomości Archeologiczne, 9(1–2), 120–124 (in Polish).

Radzik, T. (2004). Profesor Tadeusz Sulimirski – archeolog (1898–1983). Kimmerowie, Scytowie, Sarmaci. Księga poświęcona pamięci profesora Tadeusza Sulimirskiego. Kraków, 17–19 (in Polish).

Sieradzka, E. (2017). Stylistyka ceramiki grupy wschodniej kultury amfor kulistych – ujęcie strukturalne. Materiały i Spawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, 38, 13–26 (in Polish).

Sokalski, B. (1899). Powiat Sokalski pod względem geograficznym, etnograficznym, historycznym i ekonomicznym. Lwów, 496 pp. (in Polish).

Sulimirski, T. (1931). Kultura wysocka. Kraków, 202 pp. (in Polish).

Sulimirski, T. (1933). Die Kisten – und Glockengräberkultur in Südostpolen. Swiatowit, 15. Warszawa, 169–178 (in German).

Sulimirski, T. (1968). Corded Ware and Globular Amphorae North–East of the Carpathians. London, 227 рp.

Szmyt, M. (1999). Between West and East. People of the Globular Amphorae culture in Eastern Europe: 2950–2350 BC. Baltic-Pontic Studies, 8. Poznań, 351 pp.

Węgrzynowicz, T.(1973). Kultura łużycka na Mazowszu wschodnim i Podlasiu. Materiały Starożytne, 11, 7–126 (in Polish).

Węgrzynowicz, T. (2001). Zabytki z epoki brązu i wczesnej epoki żelaza z Ukrainy i Białorusi w zbiorach Państwowego Muzeum Archeologicznego w Warszawie. Warszawa, 123 pp. (in Polish).

Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.