КУЛЬТОВІ ПРЕДМЕТИ З ПОХОВАНЬ ЗАМКОВОЇ ЦЕРКВИ В УЖГОРОДІ: ІКОНОГРАФІЯ, СИМВОЛІКА, ПОХОДЖЕННЯ

Автор
Віра ГУПАЛО, Володимир МОЙЖЕС
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2020-24-396-423
Анотація

Аналіз виконано на основі досліджень, здійснених у межах співпраці Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України й Ужгородського національного університету. Під час археологічних розкопок 2018–2019 рр. на території Ужгородського замку вивчено рештки поховань у межах руїн церкви. Відзначено, що ограбовані останки перебували у зруйнованих криптах та поза їхніми межами. Серед фрагментарно збереженого поховального інвентарю виявлено особисті предмети християнського культу, які залягали переважно в перевідкладеному стані. Визначено, що артефакти репрезентують кілька категорій: розрізнені намистини розаріїв, натільні хрестики та медальйони. Статтю присвячено характеристиці шести медальйонів. Основну увагу зосереджено на іконографії зображень, розшифруванні написів та з’ясуванні змісту й ідейної навантаги сюжетів.

У процесі характеристики образів на медальйонах ототожнено окремі постаті, розміщені попарно – це святі Севастіан і Рох, Павло Пустельник та Антоній Єгипетський. Виявлено, що фрагмент одного медальйона присвячено святим Бенедиктові та Захарію, постаті яких відсутні, але образи їх символізують тексти молитов, які ті уклали. Встановлено, що два медальйони на аверсі й реверсі містять відповідно зображення Ісуса Христа та Марії. Особливості представлених на медальйонах композицій ототожнено з відповідними сюжетами, пов’язаними з житіями святих. Констатовано, що зміст цих сюжетів відображає певні аспекти християнської ідеології, які сповідували різні духовні згромадження.

Зазначено, що аналіз техніко-технологічних особливостей виготовлення медальйонів дав змогу пов’язати їхнє виготовлення із професійними західноєвропейськими майстернями та датувати в межах XVII – першої чверті XVIII ст. Натомість на основі широкої характеристики змісту іконографії розкрито зв’язок із чернечими орденами, процесом формування культу вказаних святих, виникнення їхніх релікваріїв у Європі, наділення святих певними опікунськими властивостями. Відзначено антиепідемічне значення культу святих. Водночас контатовано, що загал розглянутих медальйонів – це відображення релігійної та фунеральної культури у шляхетському середовищі Угорщини ранньомодерної доби
Ключові слова
чернечі ордени, поховання, медальйони, іконографія, християнська символіка, протиепідемічні опікуни.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Vira HUPALO, Volodymyr MOIZHES
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2020-24-396-423
Annotation

Analysis was performed on the basis of research carried out in cooperation with the I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies of National Academy of Sciences of Ukraine and Uzhhorod National University. During the archaeological excavations conducted in 2018–2019 on the territory of Uzhhorod Castle, the remains of burials within the ruins of the church were studied. It is noted that plundered remains were destroyed in the crypts and beyond their borders. Among the fragmentarily preserved funeral equipment were found personal items of Christian worship, which lay mostly in a redeposited state. It is determined that the artifacts represent several categories: scattered rosary beads, crosses and medallions. The article is devoted to the characteristics of six medallions. The main attention is focused on the iconography of images, deciphering inscriptions and clarifying the content and ideological value of plots.

In the process of characterizing the images on the medallions, individual figures were identified, placed in pairs – Saints Sebastian and Roch, Paul the Hermit and Anthony of Egypt. It was found that a fragment of one medallion is dedicated to Saints Benedict and Zechariah, whose figures are missing, but their images symbolize the texts of the prayers they concluded. It has been established that two medallions on the obverse and reverse contain images of Jesus Christ and Mary, respectively. The features of the compositions presented on the medallions are identified with the corresponding plots related to the lives of the saints. The features of the compositions presented on the medallions are identified with the corresponding plots related to the lives of the saints. It is stated that the content of these stories reflects certain aspects of Christian ideology, which professed various spiritual communities.

It is noted that the analysis of technical and technological features of medallions producing made it possible to link their production with professional Western European workshops and to date within the XVII – first quarter of the XVIII century. On the other hand, on the basis of a broad characterization of the content of iconography, connection with monastic orders, process of the formation of the cult of these saints, the emergence of their reliquaries in Europe, endowing the saints with certain guardian properties are revealed. Anti-epidemic significance of the cult of saints is noted. At the same time, it is stated that the considered medallions represent reflection of religious and funeral culture in the aristocratic environment of early modern Hungary.

Keywords
monastic orders, burials, medallions, iconography, Christian symbols, anti-epidemic guardians.
Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.