СОФІЙСЬКА КОМІСІЯ ВУАКУ: АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В СОФІЇ КИЇВСЬКІЙ У 1920-х РОКАХ

Автор
Олександр БОНЬ
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2020-24-458-466
Анотація

Зазначено, що Софійська комісія Всеукраїнського археологічного комітету (ВУАК), яку очолював академік Всеукраїнської академії наук (ВУАН) Олекса Новицький, чимало зробила для дослідження і збереження найвидатнішої пам’ятки середньовічної Русі-України – Софії Київської – відомі її роботи з реставрації і збереження іконопису, фресок та мозаїк собору. Також досліджено зусилля ВУАКу і Софійської комісії з ремонту та реставрації пам’ятки в 1920–1930-х роках. Вказано, що маловідомими залишаються археологічні роботи в 1920-х, які дали важливі результати, хоча і не завжди знаходили підтримку у владних і господарських органів.

Стверджено, що планові повноцінні розкопки в Софії Київській не проводилися через матеріальну скруту, а потреби в розкопах виникали у зв’язку із проваллями, які з’являлися на її території. Так, зафіксовано досить великий провал, котрий з’явився між дзвіницею та Малою Софією у липні 1924 р., проте вчені Софійської комісії так і не встигли його дослідити, адже без відома її та парафіяльної ради провалля самочинно засипали, очевидно будівельники, які тоді проводили ремонт собору. Зазначено, що вже рівно за рік відкрилося ще одне – біля північної стіни храму. Констатовано, що вченим за матеріальної та організаційної підтримки комунального відділу (надав працівників та інструменти) вдалося провести розкопки, а Софійська комісія створила спеціальну комісію на чолі з О. Новицьким для огляду місця провалля і хідника, який відкрився, та визначення першочергових заходів із дослідження.

Зазначено, що археологічну частину проводили Петро Курінний, Валерія Козловська, Катерина Мельник-Антонович, Михайло Рудинський, Василь Ляскоронський; згодом через від’їзд інших саме останній керував розкопками й опублікував короткий звіт, де представив основні результати робіт, матеріали яких охоплювали Х–ХІХ ст., а споруда (льох) відносився до XVII–XVIIІ ст. Констатовано, що О. Новицький у короткій записці, яка збереглася в архіві Софійської комісії, зафіксував основні архітектурні елементи льоху й хідників, що йшли від нього. Стверджено, що комісія хотіла збудувати накриття над розкопками з дослідницькою та екскурсійною метою, але не отримала фінансування від міської влади. Зазначено, що хоча розкопки в цьому місці далі Софійська комісія не продовжила, наявні результати цікаві й корисні для сучасних дослідників.

Ключові слова
Всеукраїнський археологічний комітет, Софія Київська, Софійська комісія, археологічні дослідження, Олекса Новицький, Василь Ляскоронський
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Oleksandr BON
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2020-24-458-466
Annotation

Sofia committee of the All-Ukrainian Archaeological Committee lead by the VUAN academician Oleksa Petrovych Novytskyi, made a lot to research and preserve the most important Rus`-Ukrainian memorial – Sofia Kyivska. Significant efforts have been done to preserve the icons, frescos, and mosaics of the cathedral. Effort of AUAC and Sofia committee to reconstruct and restore the memorial in 1920–1930-th is also analysed. Archaeological field works carried out in 1920-th still remain not well known despite the fact that they were exceptionally important, although not supported by authorities.

It is confirmed that planned extensive archaeological excavations were not carried out because of lack of funds. Archaeological works were strongly needed when some parts of the building were ruined by collapses on its territory. For example, in July 1924 a great hole was appeared between the bell tower and Small Sofia. Regretfully, Sofia Committee scientists could not analyse the hole, because without their knowledge the hole was filled out with trash by workers who repaired the cathedral. Next year one more hole near the North wall of Sofia appeared. It is stated that scientists with material and organizational support of the communal department (workers and instruments were provided) archaeological excavation were completed. Sofia Committee created a separate commission lead by O  Novytskyi to explore places of hole and underpasses, which were opened to understand the first priority steps needed to begin the research.

It is noted that archaeological part was lead by Petro Kurinnyi, Valeria Kozlovska, Kateryna Melnyk-Antonovych, Mykhailo Rydnytskyi, Vasyl Lyaskoronskyi. Later, due to emigration of others researchers, excavation has been led by M. Lyaskoronskyi. He published the short summary in which the main results of works were shown, materials of which belonged to ХІХ century and construction (cellar) was dated back to
XVII–XVIIІ centuries. O  Novytskyi in his short note, which is stored in the archive of Sofia Committee, described main architectural elements of the cellar and the underpasses that lead to it. It is confirmed that Sofia Committee want to create a cover over the memorial for research and touristic purposes but was not granted with sufficient funds. Despite the absence of new excavations at the site existing results are interesting and important for modern researchers.

Keywords
All-Ukrainian Archaeological Committee, Sofia Kyivska, Sofia Committee, archaeological excavations, Oleksa Novytskyi, Vasyl Lyaskoronskyi
Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.