ДИСКУСІЙНІ ПИТАННЯ ПАЛЕОЛІТУ ЧИСТОПАДІВ (ПОДІЛЬСЬКА ВИСОЧИНА): СЕРЕДНІЙ ЧИ ВЕРХНІЙ ПАЛЕОЛІТ

Автор
Андрій БОГУЦЬКИЙ, Олена ТОМЕНЮК, Руслан КОРОПЕЦЬКИЙ, Василь ІЛЬЧИШИН
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2021-25-177-187
Анотація

Тернопільське плато – це великий геоморфологічний район, що займає значну частину Подільської височини. Питання заселення цього географічного регіону палеолітичною людиною тривалий час залишалося мало дослідженим. Особливості рельєфу і геологічної будови території вказували на перспективність палеолітичних знахідок у цій частині Подільської височини. Однак ще донедавна інформації щодо найдавнішого заселення цього регіону не було. Першою знахідкою, з якої бере початок наукове дослідження пам’яток періоду палеоліту на території центральної частини Тернопільського плато Подільської височини, стала велика масивна пластина, виявлена у 1880‑х рр. в околицях с. Чистопади Тернопільського (колишнього Зборівського) р‑ну Тернопільської обл. Контекст, у якому вона була знайдена, невідомий, що не дало змогу ширше схарактеризувати історію заселення цього регіону.

У 2020 р. поблизу с. Чистопади в недіючому глинистому кар’єрі на правому березі р. Серет археолог Василь Ільчишин виявив палеолітичну пластину, що є доволі рідкісним для цієї частини Тернопільського плато. У цій статті схарактеризовано розріз четвертинних відкладів, у якому знайдено цю пластину, висловлено думку про її геологічний вік, а також підкреслено певну невідповідність між геологічними (стратиграфічними) й археологічними датуваннями. Нема, на жаль, і єдиної думки щодо знахідки біля Чистопадів у 80-х роках ХІХ ст. масивної ретушованої пластини (або відщепа видовжених пропорцій) овальної форми, який різні дослідники датують від раннього до пізнього палеоліту. Отже, загадка Чистопадів досі не розв’язана. Ми вбачаємо, що вирішення цієї проблеми можливе шляхом проведення археологічних розкопок значного об’єму і пошуку, зокрема, повноцінної палеолітичної пам’ятки.

Ключові слова

палеоліт, пластина, лесово-ґрунтова серія, дубнівський викопний ґрунт, соліфлюкція, Подільська височина.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Andriy BOGUCKI, Olena TOMENIUK1, Ruslan KOROPETSKYI, Vasyl ILCHYSHYN
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2021-25-177-187
Annotation

The Ternopil Plateau is a large geomorphological region that occupies a significant part of the Podollian Upland. The issue of the occupation of this geographical area by Palaeolithic people remained little researched for a long time. Peculiarities of the relief and the geological structure of the territory indicated the prospectiveness of Palaeolithic finds in this part of the Podollian Upland. However, until recently, there was no information about the earliest occupation of this region. The first find, from which the scientific study of the sites of the Palaeolithic period on the territory of the central part of the Ternopil Plateau of the Podollian Upland began, was a large massive blade discovered in the 1880s in the vicinity of the village of Chystopady of Ternopil (former Zboriv) district, Ternopil region. The context in which it was found is unknown, which did not allow characterizing widely the history of the settlement of this region.

In 2020, near the village of Chystopady, in an abandoned loess quarry on the right bank of the Seret River, archaeologist Vasyl Ilchyshyn discovered a Palaeolithic blade, which is quite rare for this part of the Ternopil Plateau. The section of Quaternary sediments in which this blade was found is characterized in this article, an opinion about its geological age is expressed, and also some mismatch between geological (stratigraphic) and archaeological dating is emphasized. Unfortunately, there is no consensus on the find near Chystopady discovered in the 80s of the XIX century a massive retouched blade (or flake of elongated proportions) of an oval shape, which various researchers date from the Early to Late Palaeolithic. So, the puzzle of Chystopady is still not solved. We consider that the solution to this problem is possible by carrying out large-scale archaeological excavations and searching, in particular, for a full-fledged Palaeolithic site.

Keywords

Palaeolithic, blade, loess-palaeosol sequences, Dubno fossil soil, solifluction, Podollian Upland.

Оголошення:
Новини:

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи. 

Переможці конкурсу «Передова наука в Україні»

Вітаємо науковців Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича, чиї проєкти перемогли в конкурсі «Передова наука в Україні» Національного фонду досліджень України