SITES OF BRONZE AGE IN THE AREA OF BUILDING OF HIGHWAY KRAKOVETS–LVIV

Автор
Dmytro PAVLIV, Volodymyr PETEHYRYCH, Ruslan KOROPETSKYI
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2021-25-218-240
Анотація

The article presents results of researches conducted in 2004 on two sites of the Bronze Age that were discovered on the route of the projected concessional highway Krakovets–Lviv. The multilayered settlement of Dobrostany I is located on one of the southern spurs of Janivske Roztochchia cut through by the valley of the Vereschytsia River. In addition to the large, ground structures of the Early Iron Age, some finds of Neolithic and Early Middle Ages, several sites of Early Bronze Age with typical pottery of Mierzanowice Culture, and rare flint artifacts have been explored on the settlement. The site of Trzciniec Culture of Rulevo II is located within the Yavoriv basin, which is a part of the Upper San plain. It occupies one of the dunes covered by sod and is characterized by a small amount of pottery and flint products, with no trace of residential buildings and household constructions, except for a few hearths. This may indicate the livestock model of the economy related to the mobile grazing method. Materials from the researched settlements expand the source base for the study of and Trzciniec Cultures in their eastern range. It seems that the specific Sub-Carpathian micro-region, located between the southern slopes of Roztochchia and Vyshnia River valley, is undoubtedly within the range of sites of these Bronze Age cultures.

Ключові слова

Dobrostany І, Rulevo ІІ, Roztochchia, Yavoriv basin, settlement of Mierzanowice and Trzciniec Cultures.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Дмитро ПАВЛІВ, Володимир ПЕТЕГИРИЧ, Руслан КОРОПЕЦЬКИЙ
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2021-25-218-240
Annotation

Представлено результати досліджень 2004 р. на двох пам’ятках доби бронзи, які виявлено на трасі проєктованої концесійної автомобільної дороги Краковець–Львів. Багатошарове поселення Добростани І розташоване на одному з південних відрогів Янівського Розточчя, перерізаного прохідною долиною р. Верещиці. Крім великої наземної споруди ранньозалізного часу, окремих знахідок енеолітичної доби і раннього середньовіччя, на поселенні досліджено кілька об’єктів доби ранньої бронзи з типовою керамікою межановіцької культури й окремими крем’яними артефактами. Поселення тщінецької культури Рулево ІІ розміщене у межах Яворівської улоговини, яка є частиною Надсянської рівнини. Воно займає одну із задернованих піщаних дюн і характеризується невеликою кількістю кераміки та крем’яних виробів, відсутністю слідів житлової забудови і господарських об’єктів, окрім нечисленних вогнищ. Це може вказувати на тваринницьку модель господарювання, пов’язану з рухливим способом випасу худоби. Матеріали з досліджених поселень розширюють джерельну базу вивчення межановіцької і тщінецької культур у їхньому східному ареалі. Виглядає, що своєрідний мікрорегіон Прикарпаття, розташований між південними схилами Розточчя та долиною р. Вишня, безсумнівно, входить до території поширення пам’яток цих культур доби бронзи.

Keywords

 Добростани І, Рулево ІІ, Розточчя, Яворівська улоговина, поселення межановіцької і тщінецької культур.

Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.