Введено до наукового обігу предмети з поховання пізньоримського часу
поблизу с. Малашівці на Сереті, які зберігаються у фондах КЗ ЛОР
«Історико-краєзнавчий музей». Зазначено, що комплекс матеріалів складається з
предметів озброєння та спорядження воїна: довгого двосічного меча, наконечника
списа, деталей щита – умбона і держака, двох масивних залізних шпор, двочленної
залізної пряжки і залізних щипчиків. Зважаючи на сліди ритуального пошкодження,
визначено, що поховання належить
представнику пшеворської культури. На всіх речах встановлено сліди вторинного
перепалу. Констатовано, що наявність меча вказує на високий соціальний статус
похованого.
На основі розробленої типології та класифікації предметів, поховальний
комплекс датовано кінцем фази C1а – фазою С2
(серединою – другою половиною ІІІ ст. н. е.). На цьому хронологічному етапі
відбувається міграція населення пшеворської культури, що була спрямована, в
основному, до кордонів Римської імперії. Причини цього переселення
залишаються дискусійними. Можливо, воно
відбувалося внаслідок просування у південно-східному напрямку племен
вельбарської культури, військові конфлікти з якими і спричинили появу низки
одиничних воїнських захоронень у Подністер’ї, відомих на сьогодні.
Зазначено, що в етнокультурному контексті вони свідчать про певні
катаклізми, що відбувалися в цей проміжок часу – занепад одних та формування
інших археологічних спільнот. Безсумнівно, пшеворське населення долучилося до
формування черняхівської культури.
Порівняння матеріалів з поховання в околицях Малашівців із старожитностями
пшеворської культури Центральної Польщі та Мазовії, дає можливість стверджувати
про їхню типологічну близькість
Стверджено, що проблема одиничних поховань в ареалі пшеворської культури
залишається малодослідженою, що спонукає до локалізації подібних пам’яток та
їхнього належного вивчення.
пшеворська культура, воїнське поховання, пізньоримський час, Західне
Поділля.
The article
introduces the objects of late Roman burial near the village of Malashivtsi on
the Seret, which are in the storage of the History and Local Lore Museum. The
set of materials consists of weapons and equipment of the horseman. Due to
traces of ritual damage, the burial belongs to the Przeworsk culture. All
things have traces of burning.
The set of materials
includes weapons – a long double-edged sword, which can be attributed to the
cavalry swords such as «spatha» with an iron suspension and a
spearhead with a wide blade. Perhaps part of the fastening of the sword was an
iron two-membered buckle, analogies of which are known from the European
Barbaricum. The elements of the protective equipment of the warrior include a
conical umbo, as well as the handle of the shield. Interestingly, on the
surface of the umbo there is a lenticular hole from the impact of a sharp object,
possibly a spear. The fact that he was buried by a horseman is indicated by the
findings of two spurs with massive spikes. Iron tweezers are an object of
personal use, in the area of settlement of the tribes of the Przeworsk culture
on the territory of Ukraine it is quite a rare find.
Based on the typology
and classification of objects, the burial complex can be dated to the end of
phase C1a–C2 – the middle – the second half of the III century. A. C.
At this chronological
stage, the population of the Przeworsk culture, under pressure from the Goths,
moved to the southeast, resulting in several separate military burials known in
Dnister region. In the ethnocultural context, they are evidence of certain
cataclysms that occurred in a certain period of time.
The problem of single
burials in the area of the Przeworsk culture remains poorly understood. This
encourages the localization of such sites and their proper study.
Przeworsk culture,
military burial, late Roman period, Western Podillya.
Колектив Інституту українознавства ім. І. Крипя’кевича НАН України висловлює щирі співчуття директорові Інституту, доктору історичних наук, члену-кореспонденту НАН України, професору, Соляру Ігорю Ярославовичу та усій родині з приводу важкої втрати - відходу до вічності його Тата, Соляра Ярослава Петровича.
Вічна, світла і добра пам’ять!