MORTUUS BELLATOR: ПОХОВАННЯ ПІЗНЬОРИМСЬКОГО ЧАСУ ІЗ ЗАХІДНОГО ПОДІЛЛЯ

Введено до наукового обігу предмети з поховання пізньоримського часу поблизу с. Малашівці на Сереті, які зберігаються у фондах КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей». Зазначено, що комплекс матеріалів складається з предметів озброєння та спорядження воїна: довгого двосічного меча, наконечника списа, деталей щита – умбона і держака, двох масивних залізних шпор, двочленної залізної пряжки і залізних щипчиків. Зважаючи на сліди ритуального пошкодження, визначено, що  поховання належить представнику пшеворської культури. На всіх речах встановлено сліди вторинного перепалу. Констатовано, що наявність меча вказує на високий соціальний статус похованого.

На основі розробленої типології та класифікації предметів, поховальний комплекс датовано кінцем фази C1а – фазою С2 (серединою – другою половиною ІІІ ст. н. е.). На цьому хронологічному етапі відбувається міграція населення пшеворської культури, що була спрямована, в основному, до кордонів Римської імперії. Причини цього переселення залишаються  дискусійними. Можливо, воно відбувалося внаслідок просування у південно-східному напрямку племен вельбарської культури, військові конфлікти з якими і спричинили появу низки одиничних воїнських захоронень у Подністер’ї, відомих на сьогодні.

Зазначено, що в етнокультурному контексті вони свідчать про певні катаклізми, що відбувалися в цей проміжок часу – занепад одних та формування інших археологічних спільнот. Безсумнівно, пшеворське населення долучилося до формування черняхівської культури.

Порівняння матеріалів з поховання в околицях Малашівців із старожитностями пшеворської культури Центральної Польщі та Мазовії, дає можливість стверджувати про їхню типологічну близькість

Стверджено, що проблема одиничних поховань в ареалі пшеворської культури залишається малодослідженою, що спонукає до локалізації подібних пам’яток та їхнього належного вивчення.

пшеворська культура, воїнське поховання, пізньоримський час, Західне Поділля.