СЕРЕДНЬОВІЧНІ ХРИСТИЯНСЬКІ ПОХОВАЛЬНІ ПАМ’ЯТКИ НА ТЕРИТОРІЇ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ: АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДО 1939 РОКУ

Автор
Ірина ЛУЦИК
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2021-25-266-287
Анотація

Зазначено, що регіони, які у княжу добу становили основу адміністративно-територіальних меж Волинської та Галицької земель, а з 1199 р. Галицько-Волинської держави, й де виявлено християнські поховальні пам’ятки, охоплюють сучасні терени України (Волині, Прикарпаття, Поділля та Буковини), а також історичні землі вздовж українсько-польського прикордонного пасма. Починаючи з XIV ст. ці землі неодноразово потрапляли під владу інших держав, у складі яких у наступні століття зароджувався інтерес до культурної спадщини, а згодом становлювалася та розвивалася і наука, зокрема й археологічна. Визначено, що завдання, які ставили перед дослідниками, підходи, а також інтерес до вивчення поховальних пам’яток, попри подібні тенденції, однаковими не були.

Опрацювання широкого комплексу джерел і літератури з досліджуваної теми дало змогу виокремити низку поховальних пам’яток, представлених різними типами поховань, відкритих упродовж середини ХІХ ст. – 1939 р. Здійснено верифікацію джерельної бази, при цьому акцентовано лише на маловідомих фактах археологічних досліджень. У результаті студій виокремлено два періоди археологічних досліджень: перша половина/середина ХІХ ст. – 1918 р. – у складі Російської та Австрійської імперій (згодом Австро-Угорської) та 1918–1939 рр. – у складі Польщі.

Дослідження, які були проведені у складі Російської імперії схарактеризовано як архітектурно-археологічні і зазначено, що пов’язані вони головно з пошуком та вивченням середньовічних православних храмів, а відтак і князівських поховань на Волині. З’ясовано, що основні дослідження здійснювали в межах стольних літописних міст та їхніх околиць, що пов’язано з державною окупаційною політикою Російської імперії, яка передбачала наукове обґрунтування приєднання цих земель до останньої, яке серед усього іншого ґрунтувалося на спільній православній традиції. Зазначено, що результати цих студій, особливо їхня археологічна складова, опубліковані фрагментарно.

Студії у складі Австрійської імперії вирізняються інституціоналізацією науки, формуванням принципів і підходів до археологічних розкопок. Результати досліджень більшою чи меншою мірою, але регулярно, публіковано у фахових виданнях. Відзначено високу інтенсивність проведення археологічних пошуків – особливо активними вони були на Поділлі. Відтак виявлено велику кількість поховальних пам’яток, серед яких значний відсоток становлять підплитові захоронення, які легко виявляли на поверхні землі, завдяки чому, крім випадкових знахідок поховань, були проведені повномасштабні фахові розкопки, зокрема із залученням антропологів.

Констатовано, що другий період (польський) – коротший і не вирізнявся суттєвими якісними методичними змінами, як і рівнем публікацій результатів досліджень. Простежено, що останній навіть за умови тривалих стаціонарних розкопок, був украй тезовим чи узагальненим. Закцентовано, що тим не менш, цей період пов’язаний із більш активними дослідженнями поховальних пам’яток саме українських науковців.

Ключові слова

історія досліджень, археологія, поховання, християнство, середньовіччя, Русь.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Iryna LUTSYK
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2021-25-266-287
Annotation

The regions that formed the basis of the administrative-territorial boundaries of the Volyn and Halych lands during the princely period, and of the Halych-Volynian state since 1199, and where Christian burial sites have been discovered, include the modern territories of Ukraine (Volyn, Prykarpattia, Podillia and Bukovyna), as well as historical lands along the Ukrainian-Polish border. Since XIV century the mentioned lands repeatedly fell under the authority of other states in which, in the following centuries, interest in cultural heritage arose, and subsequently science, including archaeological, became and developed. The tasks set before the researchers, approaches, as well as interest in the study of burial sites, despite similar trends, were not the same.

Studying a wide range of sources and literature on the researched topic made it possible to single out a number of burial sites, which are represented by various types of burials that were discovered during the middle of the 19th century – 1939. Verification of the source base was carried out, emphasis was placed only on little-known facts of archaeological research.

As a result of the studies, two periods of archaeological research were distinguished: the first half/middle of the 19th century – 1918 – as part of the Russian and Austrian empires (later Austro-Hungarian) and 1918–1939 – as part of Poland.

Research that was carried out in the Russian Empire is characterized as architectural and archeological. The first period (Russian) can be characterized as architectural and archaeological. It is mainly connected with the search and study of medieval Orthodox churches, and therefore princely burials in Volyn. The main researches were carried out within the capitals, chronicles cities and their surroundings. This state of affairs is particularly related to the state occupation policy of the Russian Empire, which provided for a scientific justification for the annexation of these lands, which, among other things, was based on the common Orthodox tradition. The results of these studies, especially their archaeological component, have been published in fragments.

Studios in the Austrian Empire are distinguished by the institutionalization of science, the formation of principles and approaches to archaeological excavations. The results of research were published to a greater or lesser extent, but regularly, in professional issues. High intensity of archaeological searches was noted. They were especially active in Podillya. As a result, many burials were discovered, among which a significant percentage was under the slab, which was easily found on the surface of the earth. Due to this, in addition to accidental finds of burials, full-scale professional excavations were conducted, including with the involvement of anthropologists.

The second period (Polish) is shorter. This stage was not distinguished by significant qualitative methodical changes, as well as the level of publication of research results. On the contrary, the latter, even under the conditions of long-term stationary excavations, was extremely abstract or generalized. Nevertheless, this period is associated with more active research of burial sites by Ukrainian scientists.

Keywords

history of research, archaeology, burials, Christianity, the Middle Ages, Rus’.

 

Оголошення:
Новини:

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи. 

Переможці конкурсу «Передова наука в Україні»

Вітаємо науковців Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича, чиї проєкти перемогли в конкурсі «Передова наука в Україні» Національного фонду досліджень України