A new aspect of post-depositional alterations of lithic artefacts: the case of Medzhibozh

Автор
Vadim STEPANCHUK , Oleksandr NAUMENKO
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2022-26-11-31
Анотація

Flint artefacts have been identified in the materials of the Lower Palaeolithic sites of Medzhibozh, which have experienced the effects of post-depositional alterations (PDA). We suggest a particular combination of anthropogenic and natural effects on lithic artefacts.

In the vicinity of Medzhibozh in the Khmelnytskyi region in the West of Ukraine, several multilayered stratified Lower Palaeolithic sites are currently known. Artefacts and accompanying fauna have been identified in subaerial buried soils, initial hydromorphic soils, and alluvial deposits. The ages of the artefact-bearing sediments are preliminarily estimated to be between 1.2 and 0.4 Ma. The lithic assemblages of all horizons contain technologically and typologically archaic artefacts, the industry being referred to as Mode 1.

Various types of rock were used as raw materials, including locally occurring flints in the form of pebbles and flattened nodules. Flint products from many assemblages are characterized by rounding and sheen due to their extended exposure to water-permeable horizons.

Most of the flint artefacts belonging to a particular assemblage are of a similar type of preservation. The assemblages also contain artefacts with surfaces of different states of preservation, suggesting that they are of different ages. These could either be products of reutilisation or natural alterations. However, more recent surfaces tend to be isolated and do not form a removals system. Moreover, most of the individual PDA pieces show a technological and morphological consistency of differently preserved surfaces, indicating that a force initiating detachment was applied simultaneously. We, therefore, consider artefacts showing a variate state of scar preservation to be PDA products.

We assume we are dealing with a new aspect of post-depositional alterations of lithic artefacts. Natural alteration had subjected artefacts, which received internal damage to the structure earlier when processed by man. The bipolar-on-anvil technique was actively used at Medzhibozh. Many artefacts show signs of multiple attempts of knapping, accompanied by a change in the position of the segmenting item. Such signs are impact pits, visible cracks, and Herzian cones disturbing the rock's texture.

We believe that the internal cracks that appeared in the area of the not detached spall contribute to the accelerated natural alteration of the item in this area and, ultimately, to the detachment of the flake. The probability of spalling depends on the intensity of the internal distress, the structure of the rock, the climatic conditions, and the post-depositional environment. The most responsible factor for the effect of the “time-delayed spalling” seems to be repeated cycles of temperature changes.

A comprehensive study of post-depositional modifications of lithic artefacts is essential in studies of Lower Palaeolithic sites, particularly the technological Mode 1 (Oldowan). This is due to the highly heterogeneous raw materials used, the bipolar-on-anvil knapping technique, and a long period of post-discard behaviour of artefacts.

Ключові слова

Lower Palaeolithic, Medzhibozh, stone artefacts, post-depositional alterations, time-delayed spalling, taphonomy.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Вадим СТЕПАНЧУК, Олександр НАУМЕНКО
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2022-26-11-31
Annotation
У матеріалах нижньопалеолітичних стоянок Меджибожа виявлено крем’яні артефакти, що зазнали впливу постдепозиційних модифікацій (ПДМ). Висунуто припущення, що маємо справу зі своєрідною комбінацією антропогенного та природного впливу на кам’яні артефакти.
Зазначено, що в околицях смт Меджибіж (Хмельницька обл.) наразі відомо кілька багатошарових стратифікованих пам’яток нижнього палеоліту. Артефакти й палеонтологічні рештки виявлено в субаеральних ґрунтових відкладах, ініціальних гідроморфних ґрунтах, а також в алювіальних седиментах. Загалом вік стоянок попередньо визначено між 1,2 і 0,4 млн років. Констатовано, що кам’яні колекції всіх без винятку горизонтів містять вироби архаїчного вигляду, індустрія належить до технологічної моделі 1 (олдовану).
Встановлено, що як сировину використовували різні породи каменю, зокрема кремінь місцевого походження у формі гальок і сплощених необкатаних фрагментів. Визначено, що частина крем’яних виробів характеризується обкатаністю та блиском, що спричинено їхнім тривалим перебування у горизонтах, насичених водою, а також кородованістю поверхонь сколів.
Зазначено, що здебільша крем’яні артефакти ІІІ і IV шарів мають подібний рівень збереженості, у колекції також наявні артефакти з поверхнями з різним типом збереженості, що передбачає їхню різночасність. За нашими підрахунками встановлено, що частина артефактів, яка демонструє багатоваріантну збереженість негативів, належить до продуктів постдепозиційних модифікацій. Стверджено, що більшість окремих ПДМ продуктів демонструє технологічну й морфологічну узгодженість поверхонь різної збереженості, що свідчить на користь одночасності отримання імпульсів сили.
Висунуто припущення, що маємо справу з новим різновидом постдепозиційних модифікацій кам’яних об’єктів. Встановлено, що змін зазнали артефакти, внутрішня структура яких була пошкоджена під час обробки людиною; у Меджибожі активно застосовувалася біполярна техніка на ковадлі; багато артефактів мають ознаки численних спроб розколювання, що супроводжуються зміною положення сегментованого предмета. Відзначено, що на предметах такі характеристики набувають форми просадок, зовнішніх тріщин, внутрішніх конусів (напівкільцевих тріщин). Вірогідно, внутрішні тріщини, які утворилися в зоні удару несколених відщепів, надалі сприяли пришвидшеному видозмінюванню предмета на цій ділянці і, зрештою, відриву сколу. Зауважено, що поява такого типу ПДМ залежить від багатьох умов: інтенсивності порушень внутрішньої цілісності, структури породи, кліматичних умов, постдепозиційних обставин. Найімовірнішим визнано кліматично зумовлений чинник множинних циклів зміни температурного режиму.
Всебічне вивчення постдепозиційних модифікацій набуває особливого значення під час досліджень нижньопалеолітичних стоянок, зокрема технологічної моделі 1 (олдовану), що зумовлено специфікою використання різнорідних видів сировини й архаїчних технік розколювання, а також тривалим періодом, протягом якого матеріал залишався похованим.

Keywords

нижній палеоліт, Меджибіж, кам’яні артефакти, постдепозиційні модифікації, відкладене в часі розколювання, тафономія.

Оголошення:
Новини:

Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»

У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».