СПАС (САМБІР) – КАРПАТСЬКА РЕЗИДЕНЦІЯ КНЯЗЯ ЛЕВА

Автор
Ярослав ПОГОРАЛЬСЬКИЙ
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2022-26-139-153
Анотація

Зазначено, що історична традиція пов’язує останні роки життя і місце поховання галицько-волинського князя Лева Даниловича з невеликим карпатським селом Спас (Львівська обл.) у верхів’ях Дністра. Стверджено, що оскільки відомості про цей період життя князя уривчасті, то тільки сукупність археологічних і писемних джерел, а також опосередковані дані дають змогу реконструювати статус та значення цієї місцевості у княжу добу.

На основі аналізу джерел вказано, що у Спасі розташовувався комплекс князівської резиденції Лева Даниловича: спочатку (1240-ві–1260-ті роки) як князя перемишльського, а потім (близько 1279–1301 рр.) як володаря Русі, князя галицько-волинського. Встановлено, що її будівництво й функціювання було пов’язане з боротьбою із перемишльською боярсько-міщанською опозицією, монгольською навалою, активізацією польсько-угорського вектора зовнішньої політики князя, а також вигідним розміщенням на перетині важливих шляхів і біля солеварних промислів.

Констатовано, що Спаський комплекс, який складався з городища-фортеці, княжого двору з теремом, церквою (монастирем) та вежею-донжоном, сторожових фортець, передмість, сіл і монастирів, відповідає структурі княжих «великих» міст Русі та мав збірну назву «Самбір». Встановлено, що при дворі князя перебував Перемишльський єпископ, що визначило його додатковий титул – «Самбірський»; статус однієї з резиденцій місцевого владики Спаський монастир зберігав і в наступні століття. Очевидно, князь Лев помер у Спасі (Самборі) й похований у двірській княжій усипальниці – у Спасо-Преображенській церкві.

Ключові слова

Перемишльська земля, Спас (Самбір), городище, церква, князь Лев Данилович, княжий двір-резиденція.



Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Yaroslav POHORALSKYI
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2022-26-139-153
Annotation

The historical tradition connects the final period of life and the burial place of Galician-Volhynian Prince Lev Danylovych with a small Carpathian village of Spas (Lviv region) which is situated in the Upper Dnister area. Considering the fact, that we have almost no evidence about this period of the life of the Prince, only the connected archaeological and historical data along with some fragmentary evidence give us the opportunity to reconstruct the status and role of this area during the medieval period.

The sources indicate that Spas had the complex of the principal residence of Lev Danylovych, first as the Prince of Peremyshl (1240–1260 CE) and then (around 1279-1301 CE) as the ruler of Rus and the Prince of Galicia and Volhynia. The building of the residence along with its functioning was connected with the rivalry of the Prince with city and aristocracy opposition, the Mongolian military actions, the intensification of the Polish-Hungarian foreign policy of the Prince, and finally – its advantageous geographical position on the cross of the trade roads and salt-making production centers.

The Spas complex very well corresponded with the concept of the «big cities» of Rus and included a stronghold-fortress, the Prince court with a wooden palace, church (monastery), a dungeon tower, and guarding fortresses, suburban areas, villages, and monasteries. The whole complex was generally called Sambir. A bishop of Peremyshl had his residence at the court which additionally gave him the title of the bishop «of Sambir». The cathedral of Spas held its status as the residence of the local church authority if the following centuries. It is quite clear, that Prince Lev died in Spas (Sambir) and he was buried in the principal burial place – the Church of Spas (Transfiguration).

Keywords
Peremyshl land, Spas (Sambir), hill-fort, church, Prince Lev Danylovych, principal court-residence
Оголошення:
Новини:

Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»

У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».