МОГИЛЬНИК КНЯЖОЇ ДОБИ ДАВНЬОГО БУЖЕСЬКА: АНАЛІЗ І ВЕРИФІКАЦІЯ АРХЕОЛОГІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Автор
Наталія СТЕБЛІЙ,Петро ДОВГАНЬ
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2022-26-163-185
Анотація

Систематизовано, проаналізовано та верифіковано матеріали, які належать до горизонту могильника княжої доби з Малого городища в м. Буськ Львівської обл. Археологічні розкопки на пам’ятці тривали упродовж 2015, 2017–2019 і 2021 р., унаслідок чого на 142 м² площі було досліджено 62 інгумаційні поховання.

Зазначено, що аналіз вертикальної і горизонтальної стратиграфії, потужність культурного шару (до 90 см) могильника дав змогу стверджувати щонайменше про дві фази поховань.

Встановлено, що могили були облаштовані навколо дерев’яної церкви, від якої збереглися деструкції долівки, викладеної керамічними полив’яними плитками. При цьому зафіксовано і рядність поховань та їхню орієнтацію за християнським каноном (головою на захід, 20 похованих) із сезонними відхиленнями на південний (20) і північний (18) захід.

Контури могильних ям простежено лише в тих кількісно незначних випадках, коли їх було вкопано у материк або заповнення заглиблених жител ранішого часу. У 14-ти похованнях зафіксовано рештки дерев’яних прямокутних домовин, віднайдено також залізні цвяхи від них.

Окрему увагу звернено на укладення рук небіжчиків. Визнано тезу про те, що поховані з руками, схрещеними на животі, можуть бути ранішими, ніж ті, у яких руки схрещено на грудях. При цьому детально, із покликаннями на палеопатолога О. Козак, показано, що на положення рук померлого можуть впливати як ритуальні практики, так і їхня тафономія.

Майже у третині проаналізованих поховань виявлено «кам’яні подушки», представлені звичайним камінням, а також долівковою плиткою із церковної підлоги й навіть кричним злитком.

Встановлено, що віднайдені в якості супровідного інвентарю артефакти (дві скляні намистини, частина скляного браслета, два скроневі кільця, частина білонового персня) належать до стандартних виробів, поширених на галицько-волинських територіях.

Під час датування некрополя із Малого городища залучено кілька груп даних: стратигафічні спостереження, керамічні матеріали з культурного шару могильника, принцип укладення рук померлих, супровідний інвентар і відомості писемних джерел. Унаслідок їхнього зіставлення зроблено висновок, що могильник на території Малого городища в Буську міг існувати протягом другої половини ХІІ – першої половини XIV ст.

Акцентовано, що аналіз і верифікація розкопаних поховань дали підстави стверджувати, що на території Малого городища в Буську розташований приміський християнський прицерковний цвинтар, який разом із дерев’яною церквою становив своєрідний сакральний простір в історичному ландшафті давнього Бужська.

Ключові слова: літописний Бужськ, Мале городище, ґрунтовий могильник княжої доби, інгумаційні поховання, «кам’яні подушки», скроневі кільця, долівкові полив’яні плитки.

Ключові слова
літописний Бужськ, Мале городище, ґрунтовий могильник княжої доби, інгумаційні поховання, «кам’яні подушки», скроневі кільця, долівкові полив’яні плитки
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Nataliia STEBLII, Petro DOVHAN
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2022-26-163-185
Annotation

Materials that belong to the horizon of the burial ground of the princely period from the Small Hill-fort in the Busk town of Lviv region were systematized, analyzed, and verified. The archaeological excavations on the site continued in 2015, 2017–2019, and 2021 years, as a result of which 62 inhumation burials were investigated on 142 square meters.

The analysis of vertical and horizontal stratigraphy and the thickness of the cultural layer (up to 90 cm) of the cemetery allow us to state at least two phases of burials. It is established that the graves were arranged around a wooden church, from which the destruction of the filling, laid with ceramic glazed tiles, has been preserved. The number of burials and their orientation according to the Christian canon (head to the west, 20 buried) with seasonal deviations to the south (20) and north (18) west were also recorded.

The contours of burial pits are traced only in those quantitatively insignificant cases when they were dug into the mainland, or the filling of deep dwellings of earlier times. Remains of wooden rectangular houses have been found in 14 burials, and iron nails have also been found.

Particular attention is paid to the hands laying of the dead. It is accepted that those buried with their arms crossed on their stomachs may be earlier than those with their arms crossed on their chests. At the same time, in detail, with references to the paleopathologist O. Kozak, it is shown that the position of the hands of the deceased can be influenced by both ritual practices and their taphonomy. In almost a third of the analyzed burials, «stone pillows» were found, represented by ordinary stones, as well as fill tiles from the church floor and even an iron ingot. Artifacts found as accompanying inventory (two glass beads, part of a glass bracelet, two temple rings, part of a bilon ring) belong to the standard products distributed in the Galician-Volyn territories.

During the dating of the necropolis from Small Hill-fort, several groups of data were involved: stratigraphic observations, ceramic materials from the cultural layer of the cemetery, the principle of laying the hands of the dead, accompanying inventory, and information from written sources. As a result of their comparison, it was concluded that the cemetery on the territory of the Busk Small Hill-fort could have existed from the second half of the 12th – to the first half of the 14th century.

The analysis and verification of the excavated burials gave grounds to claim that on the territory of the Busk Small Hill-fort there is a suburban Christian church cemetery, which together with a wooden church formed a kind of sacred space in the historical landscape of ancient Buzhsk
Keywords

chronicle Buzhsk, Small Hill-fort, an earthen cemetery of the princely era, inhumation burials, «stone pillows», temple rings, ceramic glazed tiles.

Оголошення:
Новини:

Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»

У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».