МАРТИНІВСЬКИЙ СКАРБ: ОЦІНКА Й ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
Розглянуто далеко не просту історію відкриття, експропріації, музеєфікації та інтерпретації знахідок Мартинівського скарбу, який на початку ХХ ст. знайшли селяни під час виконання землеробських робіт на території Канівського повіту Київської губернії, що тоді входила до складу Російської імперії. Акцентовано увагу читача на тривалому періоді повернення скарбу в музейні фонди, ймовірній втраті окремих речей колекції, розпорошенні знахідок у межах Канівського повіту та зарубіжжя, місцях сучасного перебування речових матеріалів скарбу тощо. Наголошено на вагомому внеску окремих дослідників у справу вивчення, зваженого, обґрунтованого та достовірного трактування знайдених речей.
На тлі різних подій, минулого та сучасного стану збереження знайдених цінностей відзначено актуалізацію проблематики охорони національної історико-культурної спадщини України. Наголошено на узурпаторській політиці правителів царської та сучасної Росії щодо національно-культурної спадщини України, ідеологічних традиціях подання неправдивої, перекрученої й підтасованої інформації.
На основі застосування додаткових відомостей, результатів міждисциплінарних досліджень, матеріалів, почерпнутих із технічних дисциплін, здобуто, розширено та доповнено знання про стародавнє кольорове ливарне та штампово-ковальське виробництво, а також його особливості. На конкретних прикладах зазначено ймовірність існування культурно-виробничих запозичень не тільки між етносами, а й у системах різних виробництв. Проаналізовано дані рентгеноскопічного аналізу знахідок Мартинівського скарбу, яку дослідники отримали ще у 80-х роках минулого століття.
Наголошено на важливості значення у плані вивчення та висвітлення образів загадкових антропоморфних фігурок скарбу матеріалів міждисциплінарних досліджень. Зроблено оцінку положення тіла фігурок, голови, рук, ніг тощо.
скарби, металеві вироби, виробничі методи, знахідки, орнаментація, наукові дослідження, рентгеноскопічний аналіз, історико-культурна спадщина.
The history of discovery, expropriation, museification and interpretation of the Martyniv’s treasure, which was found by peasants in the early ХХ century during agricultural work in Kaniv district of Kyiv province, which was then part of the Russian Empire, is considered. The reader's attention is focused on the long period of returning the treasure to the museum funds, the probable loss of some items in the collection, the scattering of finds within Kaniv County and abroad, the current location of material treasures and more. Emphasis is placed on the significant contribution of individual researchers in the study, balanced, reasonable and reliable interpretation of the found things.
Against the background of various events, past and present state of preservation of found values, the issue of protection of the national historical and cultural heritage of Ukraine is actualized. Emphasis is placed on the usurpatory policy of the rulers of tsarist and modern Russia regarding the national and cultural heritage of Ukraine, the existing ideological traditions of presenting false, distorted and falsified information.
Based on the application of additional information, the results of interdisciplinary research, materials derived from technical disciplines, acquired, expanded and supplemented knowledge about the ancient color foundry and stamp-forging production, as well as its features. Specific examples indicate the probability of the existence of cultural and industrial borrowings not only between ethnic groups, but also in the systems of different industries. The data of radioscopic analysis of the Martyniv’s treasure finds, obtained by researchers in the 80s of the last century, are analyzed.
Materials of interdisciplinary researches are important in terms of studying and illuminating images of mysterious anthropomorphic treasure figures. The position of the body of figures, head, arms, legs, etc. was assessed.
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».