RESEARCH INTO THE CAVE COMPLEXES OF THE KYIV-PECHERSK LAVRA IN THE 1930s: OVERVIEW OF (LITTLE)KNOWN SOURCES
The article deals with the sources concerning the history of the research into the cave complexes of the Kyiv-Pechersk monastery in the 1930 s – various materials created and/or made public at the time when the sacral complex system of interconnected underground passages and cave buildings was turned into the structure of the State Historical and Cultural Preserve «All-Ukrainian Museum Towns» and began to use it to demonstrate the inadmissibility of Christianity and to provide atheism propaganda. It is indicated that evidence of the «new research life» of the Lavra monastery underground complexes in the 1930s was partly archeographically published in the publications prepared by the National Preserve «Kyiv-Pechersk Lavra» research fellows. In the collection of unorganized, unrepresented in publications of recent decades and, for the most part, archival and museum sources on the history of the study of St Antony’s (Near) & St Theodosy’s (Far) Caves of the Kyiv-Pechersk Lavra during the 1930s, three groups are distinguished: articles and reports in the press and periodicals of that time; various archival documentary materials (papers, reports, correspondence); photographs that recorded the research process. For the first time, photos, reproduced from glass negatives, from the National Preserve «Kyiv-Pechersk Lavra» collection are introduced into scientific use. It is noted that the informational potential of the sources is not exhausted. The considered materials make it possible to verify the history of various directions, including archaeological, research into the Lavra underground labyrinths, clarification of the participants, analysis, evaluation of the results, etc.
source study, St Antony’s (Near) Caves of the Kyiv-Pechersk Lavra, St Theodosy’s (Far) Caves of the Kyiv-Pechersk Lavra, archaeological research, Kyiv, 1930 s.
Розглянуто джерела
щодо історії вивчення печерних комплексів Києво-Печерського монастиря в 1930-х
роках – різні матеріали, створені та/або оприлюднені в той час, коли сакральну складну систему взаємопов’язаних підземних
ходів і печерних приміщень використовували для демонстрації
неприйнятності християнства та пропаганди атеїзму – нової «релігії»
радянської імперії. Зазначено, що свідчення «нового наукового життя» лаврських
підземних комплексів почасти археографічно оприлюднені у виданнях Національного
заповідника «Києво-Печерська лавра». У
сукупності неупорядкованих нерепрезентованих у виданнях останніх десятиліть та
здебільша неопублікованих джерел з історії вивчення Дальніх і Ближніх печер
Києво-Печерської лаври протягом указаного часу виокремлено три групи: статті й
повідомлення у тогочасній пресі та періодичних виданнях; різні архівні
документальні матеріали (наукові розвідки, звіти, листування); фотографії, що
зафіксували дослідницьких процес. Вперше до наукового обігу залучено низку
світлин з уточненою атрибуцією.
Наголошено, що інформаційний потенціал наявних архівних та
опублікованих матеріалів невичерпаний. Зазначено, що візуальні й документальні джерела
уможливлюють верифікацію історії різних за спрямуванням досліджень підземних
лабіринтів, уточнення складу учасників подій можуть бути використані для
(пере)оцінки емпіричного рівня здійснених досліджень, аналізу, синтезу та
узагальнення інформації про встановлені факти, виявлені об’єкти й знахідки.
Констатовано, що наявні джерела також є підставою розгляду явища вивчення
лаврських печер у 1930-х роках як інструмента радянської імперської ідеології.
джерелознавство,
Антонієві (Ближні) печери, Феодосієві (Дальні) печери, Києво-Печерський
монастир, археологічні дослідження, Київ, 1930-ті роки.
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».