АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ ХРИСТИЯНСЬКИХ ПОХОВАЛЬНИХ ПАМ’ЯТОК НА ТЕРИТОРІЇ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ПІСЛЯ 1939 РОКУ
Запропоновано
продовження опублікованої в попередньому випуску статті, присвяченої
археологічним студіям середньовічних християнських поховальних пам’яток на
території Галицько-Волинських земель, проведених до 1939 р. У зв’язку з
тим, що вказані терени в різний час перебували під владою різних держав, у
складі яких і відбувалися археологічні вивчення поховальних пам’яток, накопичення
матеріалів та їхня публікація тощо, було виокремлено кілька періодів
дослідження. Зазначено, що вкотре зміни на політичній карті світу відбулися з
початком Другої світової війни й пов’язані з формуванням нового польсько-радянського кордону 1939 р., а згодом
1945 р., внаслідок чого колишні Галицько-Волинські землі ввійшли до складу
Польщі та УРСР. Востаннє обмін територіями спостережено 1951 р. Саме ці
межі польсько-українського кордону затверджено з проголошенням незалежності
України в 1991 р., і вони залишаються незмінними дотепер.
У
зв’язку з цим окремо схарактеризовано дослідження, проведені на території
України та Польщі. При цьому в межах першої виділено два періоди:
1939–1991 рр. (радянський) та 1991 р. – дотепер (український).
Дослідження на території Польщі окреслено періодом 1939 р. – дотепер.
Встановлено,
що дослідження, що відбувалися у складі УРСР (третій період), продовжили
традицію вивчення середньовічної храмової архітектури, а відтак і розташованих
у комплексі поховань, а втім, значну кількість некрополів виявляли випадково.
Спостережено, що інформація про них доволі узагальнена, і це пов’язано як із
завданнями, які ставили перед собою науковці, так і зі станом тогочасної
методики дослідження. Суттєвий прогрес у розвитку останньої зауважено лише з
1970-х років, однак, попри окремі випадки залучення антропологів до процесу
вивчення поховальних пам’яток, ця практика була радше винятком, аніж правилом.
Проте за цей час накопичено значну джерельну базу, яка в поєднанні з
матеріалами попередніх студій дала змогу здійснити перші узагальнювальні
дослідження, присвячені похованням ІХ–ХІІІ ст. Констатовано, що частину
матеріалів вивезено з України.
Зазначено,
що з проголошення незалежності України розпочався новий період (четвертий) у
вивченні досліджуваної проблематики, зрештою, як і наукової традиції загалом.
Право на проведення археологічних досліджень здобули лише українські науковці,
а матеріали розкопок перестали вивозити в союзні республіки. У цей період
відзначено подальше прогресування методики розкопок і фіксації виявленого
матеріалу. Спостережено, що до досліджень все частіше залучають антропологів;
відбувається переосмислення підходів до вивчення поховальних пам’яток загалом;
з’являється все більше узагальнювальних праць, присвячених цій проблематиці, а
самі пам’ятки все частіше стають об’єктом дослідження.
Встановлено,
що проведенні розкопки на території Польщі, яка в післявоєнний період увійшла
до переліку країн соцтабору й до 1989 р. залишалася сателітом СРСР,
відзначаються поглибленим вивченням етногенезу слов’ян та пам’яток княжої доби
на польсько-руському пограниччі. Саме це спричинило занепокоєння серед
польських науковців щодо можливої зміни кордону на користь СРСР у майбутньому.
Тоді й у наступні десятиліття відкрито низку поховальних пам’яток. Особливістю
проведених досліджень визначено якісний методичний рівень і відбір
антропологічного матеріалу для аналізу щонайменше з 50-х років ХХ ст.
Акцентовано, що впродовж останнього десятиліття здійснюється фаховий аналіз
накопиченого раніше матеріалу, його верифікація, узагальнення та публікація, а
поза тим відкрито низку нових пам’яток. Зауважено, що вивчення поховальних
пам’яток відбувається на засадах міждисциплінарності.
Propose continuation of the article published in the previous issue, devoted to archaeological studies of medieval Christian burial sites on the territory of the Halych-Volynian lands, conducted before 1939. Due to the fact that the indicated areas were at different times under the authority of different states, where archaeological studies of burial sites took place, accumulation of materials and their publication, etc. were conducted, several periods of research were distinguished. It is noted that changes on the political map of the world took place once again with the beginning of the Second World War and were associated with the formation of a new Polish-Soviet border in 1939, and later in 1945, as a result of which the former Halych-Volynian lands became part of Poland and the Ukrainian SSR. The last exchange of territories was observed in 1951. It was these boundaries of the Polish-Ukrainian border that were approved with the declaration of Ukraine’s independence in 1991, and they remain unchanged to present.
In this regard, the studies conducted in Ukraine and Poland are separately characterized. At the same time, two periods are distinguished within the first period: 1939–1991 (Soviet) and 1991–present (Ukrainian). Research on the territory of Poland is outlined in the period from 1939 to the present.
It was established that the researches that took place as part of the Ukrainian SSR (third period) continued the tradition of studying medieval temple architecture, as well as the burials located in the complex, however, a significant number of necropolises were discovered accidentally. It was observed that the information about them is quite generalized, and this is connected both with the tasks that scientists set before themselves, and with the state of the research methodology at that time. Significant progress in the development of the latter has been observed only since the 1970s, however, despite the individual cases of involving anthropologists in the process of studying burial monuments, this practice was more the exception than the rule. However, during this time, a significant source base was accumulated, which, in combination with the materials of previous studies, made it possible to carry out the first general studies devoted to the burials of the IX–XIII centuries. It was established that some of the materials were exported from Ukraine.
It is noted that with the declaration of Ukraine’s independence, a new period (fourth) began in the study of the researched issues, in the end, as well as the scientific tradition in general. Only Ukrainian scientists obtained the right to conduct archaeological research, and excavation materials stopped being exported to the Union republics. During this period, a further progression of excavation techniques and fixation of the discovered sites was noted. It has been observed that anthropologists are increasingly involved in research; there is a rethinking of approaches to the study of burials in general; more and more general works devoted to this issue appear, and the sights themselves are increasingly becoming the object of research.
It has been established that excavations carried out on the territory of Poland, which in the post-war period was included in the list of countries of the social camp and remained a satellite of the USSR until 1989, are marked by an in-depth study of the ethnogenesis of the Slavs and monuments of the princely era on the Polish-Rus border. This caused concern among Polish scientists about a possible border change in favour of the USSR in the future. Then and in the following decades, a number of burial sites were opened. The qualitative methodical level and the selection of anthropological material for analysis since at least the 50s of the 20th century have been identified as a feature of the conducted research. It is emphasized that during the last decade, professional analysis of the previously accumulated material, its verification, generalization and publication has been carried out, and in addition, a number of new monuments have been opened. It is noted that in conditions of sufficient funding, the study of burial monuments takes place on the basis of interdisciplinarity.
history of research, archaeology, burials, Christianity, the Middle
Ages, Rus’.
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».