ПРЕВЕНТИВНІ АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІД ЧАС БУДІВНИЦТВА МАГІСТРАЛЬНИХ ГАЗОПРОВОДІВ

Автор
Олег ОСАУЛЬЧУК
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2023-27-270-287
Анотація

Узагальнено результати пам’яткоохоронних робіт на магістральних газопроводах на основі досвіду Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України.

Представлено досвід центру, набутий під час виконання превентивних археологічних досліджень у зонах будівництва лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Зазначено, що впродовж 1992–2017 рр. центр проводив архівно-бібліографічні дослідження, археологічні розвідки, розкопки та нагляд на 8 об’єктах газотранспортної системи України загальною протяжністю майже 300 км. Ці роботи виконано по всіх трьох етапах інвестиційного циклу будівництва: техніко-економічного обґрунтування, розроблення проєктно-кошторисної документації та будівництва.

Проілюстровано, як і наскільки будівництво магістральних газопроводів впливає на об’єкти археологічної спадщини. Визначено, що зоною впливу під час будівництва є смуга відводу завширшки до 38,5 м і земельні ділянки під наземні споруди та його охоронна зона, а джерелом впливу – земляні роботи в межах об’єктів археології та їхніх охоронних зон. Простежено чітку закономірність: у зростанні ресурсозатратності та вартості досліджень, залежно від виду превентивних археологічних досліджень; у зменшенні площ опрацювання і кількості об’єктів археології, залежно від етапу реалізації інвестиції.

Для розроблення пам’яткоохоронних заходів застосовано підхід на основі ієрархії пом’якшення і запропоновано відповідні процедури управління культурною спадщиною з урахуванням кращих міжнародних практик, а саме:

1) на етапі передпроєктних робіт і техніко-економічної оцінки доцільно готувати вихідні дані про наявність відомих об’єктів археологічної спадщини та проводити оцінку впливу на них, розраховувати обсяг і вартість майбутніх розвідок у межах затвердженого варіанта траси магістрального газопроводу;

2) на етапі проєктування варто проводити археологічні вишукування (розвідки) в межах смуги тимчасового відведення траси газопроводу, готувати звіт і розробляти пам’яткоохоронні заходи для всіх об’єктів археології, на які здійснюватиметься прямий негативний вплив, визначати обсяги та рахувати кошториси таких заходів;

3) на етапі будівництва виконувати пам’яткоохоронні роботи: археологічні розкопки, нагляд і виготовлення облікової документації на об’єкти археології;

4) на етапі експлуатації органи охорони культурної спадщини зобов’язані забезпечити взяття на державний облік усіх об’єктів археології в межах технічного коридору газопроводу і періодично моніторити стан їхнього збереження.

Ключові слова

превентивні археологічні дослідження, археологічні розвідки (вишукування), археологічні розкопки, археологічний нагляд, охорона культурної спадщини, охорона археологічної спадщини, археологічні пам’ятки, магістральний газопровід.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Oleh OSAULCHUK
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2023-27-270-287
Annotation

The results of monument protection works on main gas pipelines are summarized based on the experience of the Scientific and Research Centre «Rescue Archaeological Service» of the Institute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine. Center’s experience acquired during preventive archaeological research implementation in the construction zones of linear objects of engineering and transport infrastructure is presented.

During 1992–2017, Center conducted archival and bibliographic research, archaeological investigations (surveys), archaeological excavations and archaeological supervision at 8 objects of the gas transportation system of Ukraine on a total length of almost 300 km. These works were performed at all three stages of the construction investment cycle: in pre-project, design and construction works.

It is presented how and to what extent the magistral gas pipelines construction effects on archaeological heritage objects. It is determined that the influence zone during construction is a right-of-way strip up to 38.5 m wide and land plots of ground structures and its protective zones, and the source of influence is earthworks on archeology objects and on their protective zones.

A clear regularity is observed: resource consumption growth and research cost increase are depending on the type of preventive archaeological research; processing areas reduction and the number of archeology objects are depending on the stage of investment project.

For monument protection measures it was applied an approach based on the mitigation hierarchy and it was proposed cultural heritage management procedures, taking into account the best international practices, namely:

1) at the stage of pre-project work it is advisable to prepare source data about known archaeological heritage sites and to make an impact assessment on them, to calculate the volume and cost of future investigations (surveys) for the approved version of the main gas pipeline route;

2) at the design stage it is necessary to make archaeological investigations (surveys) within the temporary diversion limits of the gas pipeline route, prepare a report and develop monument protection measures for all archeology objects that which is threatened a direct negative impact, determine the volume and calculate the estimates of such measures;

3) at the construction stage to provide monument protection works as archaeological excavations, archaeological supervision and archaeological site’s documents production for the archaeological monument;

4) at the operation stage the cultural heritage protection authorities are obliged to take into account all archaeological objects within the gas pipeline technical corridor into the state register and periodically to monitor their preservation condition.

Keywords

preventive archaeological research, archaeological investigations (surveys), archaeological excavations, archaeological supervision, cultural heritage protection, archaeological heritage protection, archaeological monuments, main gas pipeline.

Оголошення:
Новини:

Відбулася презентація книги Ярослава Ісаєвича «Місто Дрогобич в XVI-XVIII ст.»

Цьогорічний день народження нашого міста став особливо урочистим та святковим для колективу музею. Ми презентували книгу «Місто Дрогобич в XVI-XVIII ст.» видатного історика, академіка НАН України Ярослава Ісаєвича, яка була, власне, його дисертацією на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Депортації на українсько-польському пограниччі 1944-1951 років як об'єкт та суб'єкт культурної пам'яті, історичної політики

14 вересня 2025 р. в  Історико-меморіальному  музеї М. Грушевського у Києві відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Повернення історичної пам’яті про українців Закерзоння», співорганізатором якого стали Український інститут національної пам’яті, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Київське товариство депортованих українців «Холмщина» ім. М. Грушевського, Київське товариство «ЛемКиїв». Учасників заходів привітав директор УІНП, кандидат історичних наук Олександр Алфьоров, наголосивши на необхідності активізації пам’ятко-охоронних акцій, пов’язаних із українсько-польськими відносинами у роки Другої світової війни, депортаціями українців Закерзоння в УРСР та північні землі ПНР.