КУЛЬТУРИ ЛІНІЙНО-СТРІЧКОВОЇ КЕРАМІКИ НА МАТЕРІАЛАХ ПАМ’ЯТОК БАСЕЙНІВ СТИРУ, ГОРИНІ, ЗАХІДНОГО БУГУ І ВЕРХНЬОГО ДНІСТРА
Висвітлено основні віхи історії дослідження 27 пам’яток, матеріали яких залучені до характеристики типології виробів із кременю та обсидіану і крем’яного виробництва людності культури ЛСК. Відображено стан дослідженості кожної пам’ятки, а також внесок окремих учених у різні періоди історії. Зазначено, що в міжвоєнний час вивченням неоліту Заходу України займалися такі вчені української та польської археологічних шкіл: В. Антонєвіч, О. Цинкаловський, Я. Фітцке, Я. Пастернак, В. Кобільник; у роки радянської влади та незалежності України дослідження проводили: Т. Пассек, К. Черниш, Т. Мовша, І. Свєшніков, Ю. Захарук, М. Кучера, О. Позіховський, В. Пясецький, Б. Василенко, М. Пелещишин, В. Конопля, І. Михальчишин, Г. Охріменко, В. Ткач, П. Довгань, Н. Стеблій, Т. Ткачук, О. Златогорський, С. Теліженко, Б. Сало, О. Сілаєв, А. Гавінський, О. Ленартович та ін.
Відзначено внесок О. Цинкаловського, Я. Пастернака, В. Кобільника, І. Свєшнікова, Д. Телегіна, Г. Охріменка, М. Пелещишина, В. Коноплі, С. Теліженка в розробку методики опрацювання колекцій і типологічних побудов. Зауважено, що проблематика розробки типології та класифікації крем’яних інвентарів в Україні перебуває у загальноєвропейському науковому контексті.
На основі розроблених раніше типологічних побудов, взоруючись на послідовність етапів обробки кременю, здійснено спробу схарактеризувати крем’яне виробництво людності культури ЛСК у межах системи координат «категорія–група–тип». На підставі типологічного та статистичного аналізу колекцій крем’яних інвентарів, локалізації пам’яток-маркерів та аналізу частоти використання окремих видів сировини, зокрема обсидіану, у період мезоліту та неоліту, зроблено припущення про можливу тяглість технології обробки кременю на межі двох епох.
The key points in the history of research of 27 sites, which materials are used to characterise the typology of flint and obsidian artefacts and flint production of the LBK culture, are highlighted. The state of research of each site is reflected, as well as the contribution of individual scholars in different periods of history. It is noted that in the interwar period, the following scholars from Ukrainian and Polish archaeological schools were engaged in the study of the Neolithic in Western Ukraine: W. Antoniewicz, O. Tsynkalovskyi, J. Fitzke, Ya. Pasternak, V. Kobilnyk; during the years of Soviet rule and Ukrainian independence, research was conducted by: T. Passek, K. Chernysh, T. Movsha, I. Sveshnikov, Yu. Zakharuk, M. Kuchera, O. Pozikhovskyi, V. Pyasetskyi, B. Vasylenko, M. Peleshchyshyn, V. Konoplya, I. Mykhalchyshyn, H. Okhrimenko, V. Tkach, P. Dovhan, N. Stebliy, T. Tkachuk, O. Zlatohorskyi, S. Telizhenko, B. Salo, O. Silaev, A. Havinskyi, O. Lenartovych, and others.
The contribution of O. Tsynkalovskyi, Ya. Pasternak, V. Kobylnik, I. Sveshnikov, D. Telegin, H. Okhrimenko, M. Peleshchyshyn, V. Konoplya, and S. Telizhenko to the development of methods of processing collections and typological constructions were noted. It was noticed that the issue of developing typology and classification of flint tools in Ukraine belongs to the general European scientific context.
Based on previously developed typological constructions and following the sequence of flint processing stages, an attempt was made to characterise the flint production of the LBK culture within the ‘category–group–type’ coordinate system. Based on typological and statistical analysis of flint inventory collections, localisation of marker sites, and analysis of the frequency of use of certain types of raw materials, in particular obsidian, during the Mesolithic and Neolithic periods, an assumption was made about the possible continuity of flint processing technology at the turn of the two eras.