МІФОПОЕТИЧНИЙ СВІТ ГІР В АНТИЧНІЙ КУЛЬТУРІ (НА ПРИКЛАДІ ТМОЛА)

Автор
Анастасія БАУКОВА
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2025-29-48-58
Анотація

Зазначено, що гора чи гори – важливий елемент буття практично кожної людини. Стверджено, що метафорично чи фізично гори – це той чинник, який дає змогу людині наблизитися до бога (Бога чи богів), пізнати його і себе через нього. Спостережено, що від сивої давнини в різних релігіях та міфологічних системах гори уособлювали вертикаль, вісь світу і завжди були пов’язані з богами, однак у системі уявлень творців грецької міфології гори й самі були богами, адже постали ще в час, коли Гея утворювала їх без участі Урана. Зі зміною населення та цивілізацій Середземномор’я вічні гори теж зазнали трансформації, перетворившись на місце проживання богів. Зазначено, що кожна освічена людина знає про роль Іди, Олімпа чи Гелікона в міфології греків, однак менше знаною є частина міфів про гори Лідії, передусім Тмол. Міфологія містить сюжети про гірських богів не спроста, адже гори були джерелом добробуту регіону, давали початок великим (навіть у міфологічному сенсі слова) річкам, наприклад золотоносному Пактолу, впливали на клімат та господарський розвиток регіону. Встановлено, що про гори західного узбережжя Малої Азії писали Птолемей, Плутарх, Овідій, і ці відомості є цінними з погляду історичної географії.

Спостережено, що в римський час відбувається персоніфікація лише кількох гірських богів, згадки про яких у нумізматичних джерелах свідчать про роль гір у конструкції ідентичності населення провінції Азія. Визначено основні типи візуалізації гірських богів та показано особливості контексту використання їхнього образу.

Ключові слова
гори, Середземномор’я, міфологія, римська провінція Азія, монети.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Anastasiya BAUKOVA
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2025-29-48-58
Annotation

A mountain or mountains are an important element of the existence of almost every person. Metaphorically or physically, mountains are the factor that allows a person to get closer to God (or gods), to know him and himself through him. Since ancient times, in various religions and mythological systems, mountains have personified the vertical, the axis of the world and have always been associated with the gods. However, in the system of ideas of the creators of Greek mythology, mountains themselves were gods, because they appeared back in the days when Gaia formed them without the participation of Uranus. With the change in the population and civilizations of the Mediterranean, the eternal mountains also underwent transformation, becoming the dwelling place of the gods. Every educated person knows about the role of Ida, Olympus or Helicon in Greek mythology. Nevertheless, some of the myths about the mountains of Lydia, primarily Tmolus, contain plots about mountain gods. And not for nothing, because the mountains were a source of prosperity for the region, gave rise to large (even in the mythological sense of the word) rivers, such as the gold-bearing Pactolus, and influenced the climate and economic development of the region. Ptolemy, Plutarch, and Ovid wrote about the mountains of the western coast of Asia Minor, and this information is valuable from the point of view of historical geography.

In Roman times, only a few mountain gods were personified, the mentions of which in numismatic sources indicate the role of mountains in the construction of the identity of the population of the province of Asia. The article identifies the main types of visualization of mountain gods and shows the features of the context of the use of their image.

Keywords
mountains, Mediterranean, mythology, Roman province of Asia, coins.
Оголошення:
Новини:

Зустріч із начальником департаменту освіти та науки Львівської обласної державної адміністрації Олегом Паскою

23 січня 2026 р. начальник департаменту освіти та науки Львівської обласної державної адміністрації, кандидат наук з державного управління Олег Паска  зустрівся із завідувачем відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, доктором історичних наук Миколою Литвином, з яким обговорено актуальні проблеми українсько-польських відносин новітньої доби. Зініційовано можливість проведення Уроків свободи на честь 250-ччя проголошення незалежності США. Як відомо, 1926 р. у школах Галичини проводилися пропам`ятні заходи за участю учнів, їхніх батьків та вчителів у зв'язку з відзначення 150-ччя проголошення незалежності США

Науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи"

5 лютого 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України започатковано науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи", який модерував завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин", доктор історичних наук Микола Литвин.  Співдоповідачі доктор історичних наук Богдан Левик (НУ "Львівська Політехніка") і доктор історії Петро Олеховський (Сілезький університет у Катовіцах) проаналізували особливості українсько-польсько-єврейських відносин у добу тоталітаризму (1939 - 1953), вказавши на вплив німецько-нацистського та радянсько-російського чинників. У роботі семінару, зокрема дискусії, взяли участь директор Інституту, доктор історичних наук Ігор Соляр, заступниця директора, доктор філологічних наук Тетяна Ястремська, а також науковці, кандидати історичних наук- Олег Піх, Любомир Хахула, Данило Кравець, Юлія Шелеп, кандидат філологічних наук Ольга Кровицька та ін. У наступних засіданнях буде обговорено сучасну історичну політику України й Польщі, українсько-польські відносини у модерну добу та ін.