Between 2017 and 2018, as part of the project «The Earliest Paleolithic Sites of Ukraine in the Context of
the Initial Colonization of Europe»,
a pilot survey was undertaken to search for evidence of early human presence
across various regions of the country. The project aimed to identify new and
re-examine already known Early Paleolithic sites in the valleys of the Southern Bug, Smotrych, Dniester,
Dnipro, and Siverskyi Donets. The research also incorporated potentially
significant data concerning findspots of Early Pleistocene faunal remains.
This article presents the results of 2017 field surveys
carried out in the valleys of the Smotrych, Seret, and adjacent segments of the
Dniester River, covering areas of Ternopil and Khmelnytsky regions. The primary
objective was to identify new localities with
artefacts and stratigraphically significant Early Paleolithic contexts, as well
as to relocate Early Pleistocene faunal localities known since the
mid-20th century (Chortkiv, Synyakove, Shutnivtsi).
Prior to fieldwork,
the region was assessed using geological maps, satellite imagery, and other
open-source resources, with particular focus on accessible alluvial gravel
deposits and exposures with buried palaeosols. Field activities included
geomorphological characterisation of the modern landscape (relief, slope
dissection, terracing, erosion), stratigraphic examination of natural and
anthropogenic exposures (quarries, ravines), reconnaissance for lithic
artefacts in both stratified and surface contexts, evaluation of local raw
material availability (primarily flint), and rapid field assessment of finds
for evidence of human modification, with stratigraphic and landscape
documentation.
The survey covered approximately 15 locations, including
Kubachivka, Shutnivtsi-1 and -2, Ostrivets, Isakivtsi, Tsviklivtsi, Neporotove
VI, Luka Vrublevetska etc. Several surveyed locations were not
included in this summary, such as e.g. Vykhvatnivtsi (
The results obtained provide grounds to infer multiple
episodes of early human incursions into the Podillia region during the Early
Pleistocene. This is supported by pronounced technological and morphological
differences between the assemblages from Neporotove VI (likely associated with
the Martonosha–Lubny (Cromerian) stage) and those from Kubachivka
(tentatively linked to the Shyrokyne (Bavelian) stage). The more recent
industries demonstrate the use of freehand core reduction, including retouched
flakes and proto-bifacial forms, whereas the earlier assemblages are
characterised by bipolar techniques and an archaic toolkit comprising choppers,
segmented pebbles, and a small number of secondarily modified flakes. These
industries share traits with roughly contemporaneous Early Palaeolithic sites
in both Eastern and Southeastern Europe, at regional and broader scales.
However, no clear cultural continuity is evident between them. This pattern
suggests episodic, and cyclical process of pioneer colonisation of the area by
small hominin groups across resource-rich landscapes offering access to raw
materials, water, and abundant fauna.
У 2017–2018 рр. у межах проєкту «Найдавніші палеолітичні стоянки України в контексті початкової колонізації Європи» здійснювався пілотний пошук слідів перебування давньої людини в різних регіонах країни. Проєкт мав на меті виявлення нових та повторне дослідження відомих об'єктів раннього палеоліту в долинах Південного Бугу, Смотрича, Дністра, Дніпра та Сіверського Дінця. У дослідження залучалися також дані про знахідки фауни раннього плейстоцену.
У цій статті подано результати розвідок у долинах Смотрича, Серету та суміжних ділянках Дністра в межах Тернопільської та Хмельницької областей.Основною метою був пошук локалізацій артефактів і стратиграфічно значущих об’єктів раннього палеоліту та повторне виявлення місцезнаходжень ранньоплейстоценової фауни (Чортків, Синякове, Шутнівці), відомих із середини ХХ ст.
Перед початком польових робіт було проведено оцінку регіону за геологічними картами, супутниковими знімками та іншими відкритими джерелами, з особливою увагою до доступних алювіальних гравійних відкладів та відслонень з похованими палеопородами. Польові роботи включали геоморфологічну характеристику сучасного ландшафту (рельєф, розчленування схилів, терасування, ерозія), стратиграфічне дослідження природних і антропогенних відслонень (кар'єри, яри), розвідку літологічних артефактів як у стратифікованому, так і в поверхневому контекстах, оцінку доступності місцевої сировини (насамперед, кременю), а також експрес-оцінку знахідок на предмет наявності слідів антропогенного впливу, зі складанням стратиграфічної та ландшафтної документації.
Дослідженням охоплено близько півтора десятки пунктів, зокрема Кубачівка, Шутнівці-1 та -2, Острівець, Цибулівка, Ісаківці, Цвіклівці, Непоротове VI, Лука Врублівецька. У кількох випадках виявлено поверхневі концентрації кам’яних артефактів (Кубачівка, Непоротове), артефакт-подібні предмети в стратиграфічному контексті (Шутнівці-2, Острівець), а також палеонтологічні залишки, зокрема у пісковиках та палеопечерах (Скеля Подільська, Синякове). Більшість старих палеонтологічних місцезнаходжень зафіксованих у середині ХХ століття, нині зазнали знищення або деградації, отож не вдалося перевірити гіпотезу ймовірної асоціації решток ранньоплейстоценової мегафауни з свідоцтвами діяльності людини.
Отримані результати дають підстави говорити про численні епізоди проникнення первісної людини на територію Поділля протягом раннього плейстоцену. Про це свідчать яскраво виражені технологічні та морфологічні відмінності між матеріалами з Непоротового VI (ймовірно, пов'язаного з мартоношсько-лубенським віком) та Кубачівки (попередньо пов'язаного з широкинським горизонтом). Пізніші індустрії демонструють вільне ручне розщеплення ядра, включають ретушовані відщепи та протобіфоси, тоді як більш ранні збірки базуються на біполярній техніці і складаються з архаїчного набору рубил, сегментованої гальки та кількох вторинно модифікованих відщепів. Ці індустрії демонструють схожість з приблизно синхронними як регіональними, так і більш віддаленими ранньопалеолітичними стоянками Східної та Південно-Східної Європи. Однак між ними не спостерігається чіткої культурної спадкоємності. Це свідчить про епізодичну і циклічну модель піонерної колонізації невеликими групами гомінідів багатих на ресурси ландшафтів, що забезпечували доступ до сировини, води і багатої фауни.