Опубліковано матеріали ранньозалізного віку, отримані під час археологічних
розкопок на багатошаровій пам’ятці в с. Розваж Острозької територіальної громади Рівненської обл. в ур. Кошара у 2005 р. і 2007 р. Сумарно було розкрито 616 м², і виявлено 63 об’єкти, 14 з яких на підставі знахідок можна віднести до
ранньозалізного віку.
Керамічну колекцію стилістично поділено на дві окремі вибірки, які
віднесені до могилянської групи і милоградської культури. Встановлено, що
кількісно перша вдвічі переважає другу (132:65 екз.).
Констатовано, що матеріали з поселення
становлять наукову цінність у двох аспектах: це опорна репрезентація окремого
культурного горизонту могилянської групи в контексті регіональної схеми
культурного розвитку, та внесок у розкриття питання можливого взаємозв’язку
могилянської групи з милоградською культурою.
Виділено характерні риси цього комплексу
могилянської групи: домінування перлинного орнаменту на горщиках і мисках та
значна частка перлин витиснених ззовні всередину ямками видовженої форми;
значна частка мисок з широкими, часто орнаментованими бортами; різкий перелам
плічок і високі упори на вушках у черпаків. Зазначено, що комплекс поселення
Розваж-Кошара кардинально відрізняється від матеріалів горизонту
Могиляни-Монастирок і має деякі паралелі з горизонтом Нетішинських зольників,
але при цьому й суттєві відмінності, які дають підстави для висновку, що
поселення Розваж-Кошара репрезентує окремий культурний горизонт у межах
могилянської групи. За локацією найяскравішого угруповання пам’яток цього
горизонту біля с. Хорів, досліджених у 1970-х роках, його запропоновано назвати хорівським і на підставі аналогій
можна датувати другою половиною VII – початком VI ст. до н. е.
Вказано, що переконливих підстав вважати комплекс милоградської культури з
поселення Розваж-Кошара синхронним із могилянським немає. Спостережено, що
кераміка милоградської культури загалом вирізняється одноманітністю і наразі не
піддається періодизації, а велика її вибірка з пам’ятки в Розважі формує
джерельну базу для подальшого порівняння з іншими комплексами. Закцентовано на
тому, що про ймовірність горизонтальних зв’язків із могилянською групою
свідчать деякі опосередковані факти: наявність у досліджуваному районі
поховань, датованих ранньоскіфським часом, часте віднайдення в обмеженому
просторі матеріалів обох культур і наявність зразків перлинної орнаментації на
милоградській кераміці.
Materials from the Early Iron Age uncovered during archaeological
excavations at the multi-layered site of Rozvazh–Koshara, located in the
village of Rozvazh (Ostroh territorial hromada, Rivne region), conducted in
2005 and 2007, are published. A total of 616 m² were excavated, yielding 63
features, 14 of which can be attributed to the Early Iron Age based on the
associated finds.
The ceramic assemblage is stylistically divided into two separate
groups, attributed to the Mohylianska group and the Milograd culture,
respectively. The former significantly outnumbers the latter (132 versus 65
samples).
The settlement materials are scientifically significant in two main
aspects. First, they serve as a key reference for identifying a distinct
cultural horizon of the Mohylianska group within the broader regional framework
of cultural development. Second, they contribute to the ongoing discussion
about possible interactions between the Mohyliany group and the Milograd
culture.
Distinctive features of this complex of the Mohylianska group include:
the predominance of pearl-like ornamentation on pots and bowls, with a notable
number of elongated dimples impressed from the outside inward; a large
proportion of bowls with wide, often decorated rims; sharply broken shoulders
and tall lugs on dippers. The Rozvazh–Koshara assemblage differs significantly
from materials associated with the Mohyliany–Monastyrok horizon and shares some
parallels with the Netishyn ash-pit horizon. However, it also presents notable
distinctions that lead to the conclusion that Rozvazh–Koshara represents a
separate cultural horizon within the Mohylianska group. Based on the
concentration of similar sites near the village of Khoriv investigated in the
1970s, this horizon is proposed to be named the Khoriv horizon. By analogy, it
can be dated to the second half of the 7th – early 6th
century BC.
There is no convincing evidence to consider the Milograd culture
complex at Rozvazh–Koshara synchronous with the Mohylianska group. The Milograd
ceramics are generally homogeneous and currently not subject to detailed
periodization. Nonetheless, the extensive Milograd assemblage from Rozvazh
offers a valuable source base for future comparative studies. The likelihood of
horizontal links between the two cultures is suggested by several indirect
indicators: the presence of Early Scythian period burials in the region, the
frequent co-occurrence of materials from both cultures within limited areas,
and the presence of pearl-like ornamentation on Milograd pottery.