ПРЕВЕНТИВНІ АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ 2006–2021 РОКІВ У ЗОНІ РОЗВИТКУ АВТОМОБІЛЬНОЇ ДОРОГИ М 03 КИЇВ–ХАРКІВ–ДОВЖАНСЬКИЙ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ РЯТІВНОЇ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ)

Автор
Марія ПАДЮКА, Олег ОСАУЛЬЧУК
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2025-29-365-383
Анотація

Автомобільна дорога Київ–Харків–Довжанський стала чи не першим об’єктом автодорожньої галузі в Україні, на якій були виконані археологічні дослідження на усіх етапах реалізації інвестиційних проєктів з її розвитку.

Мета – за матеріалами робіт 2006–2021 років, виконаних Рятівною археологічною службою, розглянути історію вивчення археологічних пам’яток в межах розвитку автодороги М-03 на усіх стадіях проєктування, узагальнити досвід заходів з уникнення негативного впливу на пам’ятки археології.

На стадії ТЕО попередніми археологічними дослідженнями охоплено понад 900 км цієї траси та отримано дані про 238 відомих об’єктів археології. Як самостійно, так і у співпраці з іншими науковими установами, розвідки проведено на ділянках реконструкції і нового будівництва загальною протяжністю 328 км на площі понад 900 га. У межах смуги проєктування локалізовано 77 об’єктів археології, з яких 45 – були розташовані у зоні будівництва завширшки від 4 до 100 м. На 10 об’єктах здійснено компенсаційні заходи – археологічні розкопки на площі майже 13 тис. м2.

Засвідчено нерівномірність археологічного вивчення території України, недостатній рівень введення до наукового обігу результатів археологічних розвідок, незадовільний стан ведення державного обліку пам’яток.

Відзначено, що повторне обстеження смуги відведення збільшує кількість локалізованих об’єктів археології у 1,5–2 рази, а коефіцієнт трапляння для ділянок нового будівництва становить приблизно 1 об’єкт археології на 2 км траси і 1 об’єкт археології на 4 км ділянки реконструкції.

Акцентовано увагу на тому, що дослідження в межах реконструкції діючих доріг не варто сприймати як «малоперспективні», а розкопки «науково нерентабельних» пам’яток на великих площах часто супроводжуються вагомими науковими відкриттями.

Наголошено, що будівництво дороги (як нове, так і реконструкція) має потенційно значний негативний вплив на об’єкти культурної спадщини у смугах відведення, і тому повинно здійснюватися з належним археологічним супроводом від початку його планування.

Представлено передпроєктні дослідження та розвідки як заходи з уникнення прямого чи опосередкованого негативного впливу, а археологічні розкопки і нагляд – як заходи, що компенсують негативний вплив об’єкта будівництва на пам’ятки археології.

Ключові слова
археологічні розвідки (вишукування), археологічні розкопки, археологічний нагляд, охорона археологічної спадщини, пам’ятка археології, об’єкт археології, історія досліджень, кургани, Рятівна археологічна служба.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Mariya PADYUKA, Oleh OSAULCHUK
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2025-29-365-383
Annotation

Based on materials from works carried out by the Rescue Archaeological Service between 2006 and 2021, the history of archaeological investigations conducted within the development area of the M 03 Kyiv–Kharkiv–Dovzhanskyi highway is examined. This highway became one of the first road infrastructure projects in Ukraine where archaeological investigations were conducted at all stages of the implementation of investment projects related to its development.

At the feasibility study stage, preliminary archaeological investigations covered over 900 km of this route and yielded data on 238 known archaeological sites. Both independently and in collaboration with other research institutions, surveys were carried out on reconstruction and new-construction sections with a total length of 328 km and an area of over 900 hectares. Within the design corridor, 77 archaeological objects were identified, 45 of which were located within the construction zone, ranging from 4 to 100 m in width. Compensatory measures were implemented at 10 sites in the form of archaeological excavations covering almost 13,000 m².

The study highlights the uneven archaeological exploration of Ukraine’s territory, the insufficient level of publication of archaeological survey results, and the unsatisfactory state of the official accounting system for archaeological monuments.

It is noted that repeated surveys of the right-of-way increase the number of identified archaeological objects by a factor of 1.5–2, while the average archaeological objects occurrence index is approximately one archaeological object per 2 km on new-construction sections and one archaeological object per 4 km on reconstruction sections.

The paper emphasizes that investigations within the reconstruction of existing roads should not be regarded as “low-potential”, and that excavations of “scientifically unprofitable” sites over large areas often result in significant scientific discoveries.

It is stressed that road construction – both new construction and reconstruction – has a potentially significant negative impact on cultural heritage objects within the right-of-way, and therefore must be accompanied by appropriate archaeological supervision from the earliest planning stages.

Pre-project investigations and surveys are presented as measures aimed at avoiding direct or indirect negative impacts, while archaeological excavations and supervision are defined as measures that compensate for the negative impact of construction on archaeological monuments.

Keywords

archaeological investigations (surveys), archaeological excavations, archaeological supervision, archaeological heritage protection, archaeological monument, archaeological object, history of research, burial mounds, Rescue Archaeological Service

Оголошення:
Новини:

Вічна та світла пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття завідувачу відділу історії середніх віків, кандидату історичних наук, старшому досліднику Іллі Паршину та усій родині з приводу важкої втрати - відходу у засвіти його Батька Леонтія.

Вічна та світла пам’ять!

Вітання з Різдвом та Новим роком!

Сердечно вітаємо з Різдвом Христовим та Новим роком!