«Княжна Олена»: вигадана чи реальна постать в історії Пліснеська
На основі аналізу писемних та археологічних джерел з’ясовано місце «княжни Олени» в історії Пліснеського городища та Підгорецького монастиря Чину Святого Василія Великого. Археологічні матеріали підтверджують, що у ХІІ–ХІІІ ст. на території урочища Оленин Парк існувала невелика дерев’яна церква.
Констатовано, що існують різні версії походження та існування «княжни Олени». Окрему увагу приділено першоджерелам, де ідеться про «княжну Олену», – літопис і хроніка Підгорецького монастиря (ведеться з другої половини XVII ст.) та «Синопсисі» цього ж чернечого осідку.
Встановлено, що з легендарним мотивом про «княжну Олену» пов’язана й назва одного з місцевих урочищ – Оленин Парк. Сьогодні під цією назвою відома найбільш укріплена ділянка слов’янського й давньоруського городищ. На початку ХХ ст. у вказаній місцевості проводили археологічні розкопки, а дослідники в назві поєднали «легендарну» засновницю монастиря та парк, де росли багатовікові дерева. Очевидно, що «княжна Олена» – мандрівний легендарний мотив, який закріпився в історії Підгорецького монастиря та Пліснеського городища.
Програма заходів до 75-річчя Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
Науковці відділу української мови взяли участь у роботі V Міжнародної конференції UNLP (Ukrainian Natural Language Processing)
29–30 травня 2026 року у Львові на базі Українського католицького університету відбулася V Міжнародна конференція UNLP (Ukrainian Natural Language Processing) - престижна наукова конференція, присвячена обробці природної мови для української. Цьогоріч на UNLP своє дослідження представили д.філол.н., проф., ст.н.сп. відділу української мови Ганна Дидик-Меуш і аспірант відділу української мови Дмитро Чаплинський.
