Současné odborné a laické aktivity pro uchování dialektů českého jazyka

Автор
Martina Ireinová
DOI
10.33402/DSSG.2024-32-39
Анотація

V současné době narůstá míra urbanizace a vliv médií, zvyšuje se vzdělání obyvatelstva, lidé migrují za prací a počty autochtonních nářečních mluvčích klesají. Dochází tak k rapidnímu ústupu nářečí a ke stírání nářečních rozdílů, v některých lokalitách je nesnadné najít vhodné respondenty pro nářeční výzkumy. Jako vysoce aktuální se tedy jeví aktivity směřující k uchování nářečí českého jazyka. Dialektologové nářeční materiál shromažďují, archivují a vědecky zpracovávají, někteří laičtí zájemci o nářečí vydávají regionální slovníky, beletrii psanou dialektem, podílejí se na publicistických výstupech atd. U textové podoby nářečních záznamů je relevantní, komu jsou určeny a jakou formu bude mít jejich zápis (dialektologickou, ortografickou nebo etnografickou).

Ключові слова
dialekty, nářeční archivy, přepisy nářečních záznamů.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Martina Ireinová
DOI
10.33402/DSSG.2024-32-39
Annotation

With increasing urbanization, media influence, educational advancement, and labor migration, the number of native dialect speakers in the Czech Republic is steadily decreasing. This leads to a rapid decline in dialect use and a gradual blurring of dialectal distinctions, making it challenging to find suitable respondents for dialect research in certain regions. Consequently, initiatives aimed at preserving Czech dialects are especially timely. Professional dialectologists collect, archive, and scientifically analyse dialect material, while dialect enthusiasts contribute by publishing regional dictionaries and fiction in dialect and participating in various publications. The form of dialectal records – whether dialectological, orthographic, or ethnographic – depends on the intended audience and the format of transcription.

Keywords
dialects, dialect archives, dialect transcriptions.
Оголошення:
Новини:

Відзначаємо ювілей Інституту: медійний діалог істориків М. Посівнича і М. Литвина

10 червня 2026 року на радіостанції "Незалежність" наші колеги Микола Посівнич  і Микола Литвин підготували програму присвячену 75-ттю Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (до 1993 р. Інститут суспільних наук АН України). Науковці розповіли про формування історичних та філологічних наукових шкіл, прямі та опосередковані репресії тоталітарної влади проти його науковців - Івана Крип'якевича, Ярослава Дашкевича, Григорія Нудьги та ін. Зупинилися на новітніх наукових працях, які присвячені українсько-польським, українсько-білоруським, українсько-угорським взаєминам, викликам сучасної російсько-української війни, проблемам політики пам'яті. М. Литвин розповів про перебіг та наслідки першого Польсько-українського конгресу істориків.

12 червня 2026 року в рамках святкування 75-річчя Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулися ХІІІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ ім. АКАДЕМІКА ЯРОСЛАВА ІСАЄВИЧА.

12 червня 2026 року в рамках святкування 75-річчя Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулися ХІІІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ ім. АКАДЕМІКА ЯРОСЛАВА ІСАЄВИЧА. Вітальне слово виголосив член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, директор Інституту Ігор СОЛЯР, а відтак нагородив співробітників дипломами та грамотами за їхні вагомі наукові досягнення, сумлінну працю та професіоналізм. Пленарне засідання конференції було присвячене осмисленню наукової спадщини визначних представників львівської академічної школи філологічної та історичної науки. Низку доповідей було присвячено видатним представникам львівської мовознавчої школи, пам’ятні ювілеї яких відзначаємо цьогоріч.