21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І. І. Крип'якевича НАН України, Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.
Znaczenie źródeł materiałowych i działań społecznych w procesie rewitalizacji gwar Warmii i Mazur
Автор
Dorota Krystyna Rembiszewska
DOI
10.33402/DSSG.2024-55-64
Анотація
Współcześnie w Polsce uwidacznia się renesans zainteresowania gwarami. Przybiera on różne formy, najczęściej sprowadzające się do prób rewitalizacji dawnych odmian lokalnych polszczyzny. W procesie rewitalizacji istotne są działania lokalnych miłośników języka, depozytariuszy gwar. Pozostaje jednak kwestia, co ma być źródłem, z którego można by czerpać informacje o dawnym systemie gramatyczno-leksykalnym gwar. Dla obszaru Warmii i Mazur cennym materiałem, dostarczającym danych o miejscowych gwarach, są ankiety Georga Wenkera do Niemieckiego atlasu językowego. Ankiety te, zapisane w latach 60. i 70. dziewiętnastego wieku, potwierdzają charakterystyczne dla tego obszaru cechy fonetyczne, jak mazurzenie, przejście nagłosowego ja- w je- (Mazury), asynchroniczna wymowa wargowych miękkich (Warmia i Mazury). W zakresie leksyki udokumentowano wyrazy polskie występujące obok zapożyczeń niemieckich, np., m.in. wurst – kiełbasa, gbur – gospodarz. Wartość wymienionych ankiet polega także na możliwości geograficznego przedstawienia pewnych elementów gwar, wskazanie zasięgów niektórych zjawisk dzięki gęstej siatce miejscowości, w których zapisano przetłumaczone z języka niemieckiego zdania.
Ключові слова
dialekty
polskie, współczesne gwary polskie, źródła gwarowe.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Dorota Krystyna Rembiszewska.
DOI
10.33402/DSSG.2024-55-64
Annotation
A renewed interest in dialects is currently evident in Poland, often manifesting as efforts to revitalise old local varieties of Polish. The role of local language enthusiasts, who serve as keepers of dialect knowledge, is essential in this revitalisation process. However, a question arises: what sources should provide information on the historical grammatical and lexical systems of these dialects? For the Warmia and Mazury regions, Georg Wenker’s questionnaires for the German Language Atlas offer valuable insights into local dialects. Collected in the 1860s and 1870s, these surveys document phonetic features specific to the region, such as slang-like intonations, the transition of initial „ja-” to „je-” in Masuria, and the asynchronous pronunciation of soft labials in both Warmia and Masuria. Lexically, Polish terms alongside German borrowings were noted, such as wurst (kiełbasa) and gbur (host). The surveys are also valuable for mapping dialectal elements geographically, allowing for an analysis of the distribution of certain phenomena due to the dense network of localities where German sentences were translated.
Keywords
Polish
dialects, contemporary Polish dialects, dialect sources.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»
23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.
Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.