Znaczenie źródeł materiałowych i działań społecznych w procesie rewitalizacji gwar Warmii i Mazur
Współcześnie w Polsce uwidacznia się renesans zainteresowania gwarami. Przybiera on różne formy, najczęściej sprowadzające się do prób rewitalizacji dawnych odmian lokalnych polszczyzny. W procesie rewitalizacji istotne są działania lokalnych miłośników języka, depozytariuszy gwar. Pozostaje jednak kwestia, co ma być źródłem, z którego można by czerpać informacje o dawnym systemie gramatyczno-leksykalnym gwar. Dla obszaru Warmii i Mazur cennym materiałem, dostarczającym danych o miejscowych gwarach, są ankiety Georga Wenkera do Niemieckiego atlasu językowego. Ankiety te, zapisane w latach 60. i 70. dziewiętnastego wieku, potwierdzają charakterystyczne dla tego obszaru cechy fonetyczne, jak mazurzenie, przejście nagłosowego ja- w je- (Mazury), asynchroniczna wymowa wargowych miękkich (Warmia i Mazury). W zakresie leksyki udokumentowano wyrazy polskie występujące obok zapożyczeń niemieckich, np., m.in. wurst – kiełbasa, gbur – gospodarz. Wartość wymienionych ankiet polega także na możliwości geograficznego przedstawienia pewnych elementów gwar, wskazanie zasięgów niektórych zjawisk dzięki gęstej siatce miejscowości, w których zapisano przetłumaczone z języka niemieckiego zdania.
dialekty
polskie, współczesne gwary polskie, źródła gwarowe.
A renewed interest in dialects is currently evident in Poland, often manifesting as efforts to revitalise old local varieties of Polish. The role of local language enthusiasts, who serve as keepers of dialect knowledge, is essential in this revitalisation process. However, a question arises: what sources should provide information on the historical grammatical and lexical systems of these dialects? For the Warmia and Mazury regions, Georg Wenker’s questionnaires for the German Language Atlas offer valuable insights into local dialects. Collected in the 1860s and 1870s, these surveys document phonetic features specific to the region, such as slang-like intonations, the transition of initial „ja-” to „je-” in Masuria, and the asynchronous pronunciation of soft labials in both Warmia and Masuria. Lexically, Polish terms alongside German borrowings were noted, such as wurst (kiełbasa) and gbur (host). The surveys are also valuable for mapping dialectal elements geographically, allowing for an analysis of the distribution of certain phenomena due to the dense network of localities where German sentences were translated.
Polish
dialects, contemporary Polish dialects, dialect sources.
Відбувся захист дисертації Орлевич Ірини Василівни на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук
Співпраця з Міністерством закордонних справ України: активізація наукових досліджень щодо вивчення українсько-польського військово-політичного протистояння у середині ХХ століття
9 липня 2025 р. у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника відбувся 2-ий круглий стіл істориків, на якому актуалізовано дискусійні проблеми українсько-польських міждержавних і міжнаціональних відносин новітньої доби, насамперед передумови, хід та наслідки Волинської трагедії 1943–1944 рр. Модерували захід заступник міністра закордонних справ України, кандидат юридичних наук Олександр Міщенко та в. о. ректора Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, професор Ігор Цепенда. На круглому столі із пропозиціями виступили наші колеги завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин та старший науковий співробітник відділу новітньої історії, кандидат історичних наук Микола Посівнич.