Od nostalgii do rewitalizacji. Elementarz warmiński i mazurski

Автор
Katarzyna Sobolewska
DOI
10.33402/DSSG.2024-65-73
Анотація

W tekście omówiono dwa ostatnio wydane podręczniki do nauki gwary – Elementarz warmiński i Mazurski fébel. Analizie poddano ich tytuły, ilustracje, strukturę, kręgi tematyczne oraz dobór słownictwa, a także grupy projektowanych i rzeczywistych odbiorców. Wykazano, że słowo elementarz obecne w tytułach obu publikacji należy traktować nie jako opis gatunku, ale chwyt retoryczny obliczony na wywołanie w czytelnikach uczucia tęsknoty za czasem i światem minionym. Efekt nostalgii wzmacniają także inne rozwiązania przyjęte przez autorów.

Ключові слова

gwara warmińska, gwara mazurska, rewitalizacja, elementarz gwarowy.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Katarzyna Sobolewska
DOI
10.33402/DSSG.2024-65-73
Annotation

W tekście omówiono dwa ostatnio wydane podręczniki do nauki gwary – Elementarz warmiński i Mazurski fébel. Analizie poddano ich tytuły, ilustracje, strukturę, kręgi tematyczne oraz dobór słownictwa, a także grupy projektowanych i rzeczywistych odbiorców. Wykazano, że słowo elementarz obecne w tytułach obu publikacji należy traktować nie jako opis gatunku, ale chwyt retoryczny obliczony na wywołanie w czytelnikach uczucia tęsknoty za czasem i światem minionym. Efekt nostalgii wzmacniają także inne rozwiązania przyjęte przez autorów.

Keywords

gwara warmińska, gwara mazurska, rewitalizacja, elementarz gwarowy.

Оголошення:
Новини:

Інформаційні ресурси сучасних історичних досліджень: досвід колег

21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І.  І. Крип'якевича НАН України,  Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»

23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.

Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.