21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І. І. Крип'якевича НАН України, Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.
Роль студентів у ревіталізації діалектів
Українське суспільство поступово переходить від тоталітарної моделі „боротьби з діалектизмами” до розуміння цінності мовного розмаїття. У розділі подано приклади розширення сфери застосування діалектів, зміни їх ролі в житті сучасної людини. Престиж діалекту значною мірою залежить від мовної оцінки його носіїв, зокрема від ставлення до нього молоді. Сьогоднішні студенти в недалекому майбутньому визначатимуть засади мовної політики в Україні, зокрема й статус діалектного мовлення. Важливим із цього погляду є залучення студентів до наукової роботи, до проєктів, насамперед із застосуванням сучасного мультимедійного інструментарію (прикладом чого є створення корпусу українських діалектів – бази даних, що репрезентує українське діалектне мовлення у звуковій та транскрибованій формах), які сприятимуть збереженню і ревіталізації діалектів. Важливою є ідея створення всеукраїнського фонду записів діалектних текстів на новітніх носіях інформації, де будуть зібрані надбання всіх університетських осередків.
говори української мови, мовна політика, усний діалектний корпус, ревіталізація діалектів, соціальна оцінка мови, престиж говіркового мовлення, діалектологічна практика.
Ukrainian society is gradually transitioning from a totalitarian model of „fighting dialects” to recognizing the value of linguistic diversity. This chapter presents examples of the expanding role of dialects and their changing status in contemporary life. The prestige of dialects largely depends on how speakers, particularly young people, perceive them. Today’s students, as future leaders of language policy in Ukraine, will shape the status of dialect speech. From this perspective, engaging students in scientific research and projects aimed at preserving and revitalising dialects is essential, especially through modern multimedia tools, such as the creation of a corpus of Ukrainian dialects – a database showcasing Ukrainian dialect speech in audio and transcribed forms. An all-Ukrainian fund of dialect recordings, collected across universities and stored on modern digital platforms, is also proposed as a significant step forward.
Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»
23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.
Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.
