21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І. І. Крип'якевича НАН України, Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.
До проблематики писемних діалектних пам’яток: дослідження рукопису спогадів переселенця із Чорнобильської зони
Перспективним напрямом діалектологічних студій є вивчення сучасних писемних діалектних текстів, у яких зазвичай реалізується наївна літературна творчість селян-пенсіонерів. Представлено рукопис спогадів Ф.А. Горбаченка, 1923 р.н., переселенця із с. Машеве Чорнобильського р-ну Київської обл. Мова рукопису макаронічна – це суміш архаїчної середньополіської говірки із частково засвоєними українською та російською літературними мовами. Цінними є писемні фіксації кількох унікальних діалектних явищ: гіперичного окання, уживання форм множини орудного, що збігаються з формою множини давального, ствердіння [р’], переходу ы > у після губних приголосних, аферези та ін. Проаналізовано лексичні, фразеологічні, синтаксичні та стилістичні особливості рукопису, подано його фрагменти. Рукопис доповнює матеріали автора та його односельців, представлені у виданні Говірка села Машеве Чорнобильського району (ч. 1–4, 2003–2005). З уведенням рукопису до наукового обігу ідіолект мемуариста стає доступним для вивчення як в усній, так і в писемній формі.
чорнобильські говірки, окання машевського типу, діахронія, писемні діалектні тексти, наївна література, міжмовні контакти, ідіолект.
A promising direction of dialectological research is the study of modern written dialect texts, in which the naive literary creativity of pensioner peasants is usually realized. The manuscript of the memoirs of F.A. Horbachenko, born in 1923, an immigrant from the village Masheve, Chornobyl district, Kyiv region, is presented. The language of the manuscript is macaronic – a mixture of archaic Central Polissia dialect with partially acquired Ukrainian and Russian literary languages. The written records of several unique dialectal phenomena are valuable: hyperic okannya, the use of forms of Instr. pl. that coincide with the forms of Dat. pl., hardening of [р’], the transition ы > у after labial consonants, apheresis, etc. The lexical, phraseological, syntactic and stylistic features of the manuscript are analyzed, its fragments are presented. The manuscript complements the materials of the author and his fellow villagers presented in the publication Hovirka sela Masheve Chornobylskoho rayonu (Р. 1–4, 2003–2005). With the introduction of the manuscript into scientific circulation, the memoirist’s idiolect becomes available for study in both oral and written form.
Chornobyl
dialects, Masheve-type okannya, diachrony, written dialect texts, naive
literature, interlanguage contacts, idiolect.
Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»
23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.
Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.
