Regionalne słowniki gwarowe jako forma ocalenia niematerialnego dziedzictwa kulturowego

Автор

Halina Pelcowa

DOI

10.33402/DSSG.2024-411-422

Анотація

Przedmiotem rozważań jest podkreślenie wartości słowników regionalnych jako ważnego wykładnika dziedzictwa językowego i kulturowego. Łącząc słowo, pamięć i wyobraźnię jako składniki stanowiące podstawę różnorodności semantycznej, wpisują się w ogólną koncepcję dialektologii jako nauki i jej założeń metodologicznych ze sposobem przedstawiania i interpretowania materiału gwarowego w formie werbalnej i wizualnej. Wypełniają ważną społecznie misję ratowania obrazu językowego i kulturowego „małej ojczyzny” oraz budowania świadomości społecznej zamkniętej w tożsamości regionalnej. Podstawą analizy są wybrane słowa i ich wyobrażenia pojęciowe wydzielone z wypowiedzi gwarowych 2500 osób z 636 wsi środkowo-wschodniej Polski.

Ключові слова

regionalny słownik gwarowy, gwara, słowo, obraz, pamięć.

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Halina Pelcowa

DOI

10.33402/DSSG.2024-411-422

Annotation

Keywords

regionalny słownik gwarowy, gwara, słowo, obraz, pamięć.

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Подяка Наукового центру Сухопутних військ

28 серпня 2025 р. начальник Наукового центру Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ України ім. Гетьмана Петра Сагайдачного вручив подяку нашому колезі, професору Миколі Литвину, який впродовж багатьох років досліджував історію Закладу, узагальнював міжнародну військово-політичну допомогу воюючій Україні, читав спецкурс з історії геополітики.

Вивчати трагедію Волині, вшановувати загиблих

Українці та поляки повинні не лише ретельно пізнавати драматичне минуле, але й вшановувати пам'ять десятків тисяч загиблих на Волині у 1943-1944 рр. 27 серпня 2025 р. співробітники Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича, професор Микола Литвин та старший дослідник Любомир Хахула віддали шану українцям у селі Красний Сад (квітень 1943 р.) і полякам у селі Порицьк/Павлівка (липень 1943 р.) - жертвам братовбивчої війни. Вказана проблема неодноразово порушувалася науковцями Центру в індивідуальних та колективних працях.